Уряд щотижня ухвалює рішення, які посилюють нашу державу, а найпріоритетніший напрям — обороноздатність. На цьому наголосив учора, відкриваючи чергове урядове засідання, Прем’єрміністр Денис Шмигаль.
«Одночасно маємо розуміння, що ефективна оборона — це синергія зусиль фронту і тилу. Наші військові захищають Україну на передовій, але для їхнього забезпечення потрібна економіка та інфраструктура, які працюють», — сказав він, акцентувавши на важливості справедливого і раціонального бронювання військовозобов’язаних, працівників підприємств, які справді критично важливі.
«Тут не має бути жодних спекуляцій і маніпуляцій. Тому даю доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену більш справедливу постанову про бронювання та визначити вичерпний перелік об’єктів і підприємств критичної інфраструктури», — наголосив Прем’єр. За його словами, потрібні чіткі та зрозумілі критерії, щоб ні у військових, ні в суспільства не виникало жодних запитань, чому ті чи ті люди заброньовані в нашій державі.
Уряд працює над тим, щоб наступної зими в домівках українців було світло й тепло, а підприємства працювали безперебійно.
«Важливий виклик сьогодні — енергетична безпека. Ворог здійснив інтенсивні атаки на об’єкти енергетики. Насамперед ідеться про теплову генерацію. Наше завдання — до наступної зими мінімізувати ризики для енергосектору», — зазначив Прем’єрміністр на вчорашньому засіданні.
За його словами, є три головні вектори діяльності. Перший — ремонти й залучення допомоги від партнерів.
«Великі надії покладаємо на Фонд підтримки енергетики України, куди наші міжнародні партнери зробили внесків на понад 405 мільйонів євро», — повідомив Денис Шмигаль.
Як зауважив глава уряду, пріоритетно держава спрямовує кошти на закупівлю обладнання для тих регіонів, де ситуація найважча. Зокрема, для Харкова та Харківщини.
«Другий напрям — децентралізація нашої генерації. Замість великих вразливих до атак електростанцій потрібні десятки малих розосереджених об’єктів. Розгортаємо мережу когенераційних установок, які підтримають роботу критичної інфраструктури громад. Нарощуватимемо інтенсивність робіт у цій царині», — сказав Прем’єрміністр.
Третій напрям, який означив очільник уряду, — посилення української ППО. Він наголосив, що нині це пріоритет для всієї влади.
Україна принципово наполягає на тому, що за завдані втрати має заплатити агресор.
«Зробили до цього важливий крок — у Гаазі запрацював Міжнародний реєстр збитків як частина міжнародного компенсаційного механізму. Лише за першу добу його роботи надійшло понад 500 звернень від жертв російської агресії», — повідомив Прем’єрміністр. — Працюємо над створенням компенсаційної комісії та компенсаційного фонду, який має наповнюватися за рахунок конфіскованих російських активів», — додав він.
Прем’єр підтримав ініціативи наших європейських партнерів щодо передачі Україні доходів, які згенеровані цими замороженими активами. У 2024 році такі прибутки можуть становити сумарно 5—8 мільярдів євро.
«Але це лише перший крок до відновлення справедливості. Принцип «росія заплатить» слід втілити в життя в повному обсязі», — наголосив очільник уряду. Він повідомив, що паралельно уряд удосконалює внутрішні механізми компенсації за пошкоджене та знищене росією майно. Зокрема на засіданні у вівторок уряд узгодив із чинними нормативними актами порядок ведення реєстру.
«Працюємо над тим, щоб кожен, хто зазнав збитків від російських загарбників, реалізував своє право на їх відшкодування», — наголосив Прем’єр.
Уряд спрямував учора 24 мільйони гривень на капітальний ремонт поліклініки Чернігівської центральної районної лікарні, повідомив Денис Шмигаль.
«Ворог руйнує медичну інфраструктуру. Знищено або пошкоджено майже 1800 медзакладів: лікарні, амбулаторії, поліклініки, пологові будинки. Разом з партнерами ми відбудували 512 об’єктів, ще 358 відновили частково. Роботи тривають», — сказав Прем’єрміністр і наголосив, що відновлення медзакладів — один із пріоритетів відбудови.
Уряд ухвалив постанову, яка визнає надані партнерами медичні транспортні засоби як гуманітарну допомогу, яку ввозять за декларативним принципом. За словами Дениса Шмигаля, це дасть змогу збільшити медичний автопарк України.
Прем’єрміністр подякував державам, організаціям та інституціям, які допомагають Україні зберегти якість і доступність медичних послуг.
Ще один довгостроковий наслідок війни — мінування. Нині майже 156 тисяч квадратних кілометрів, тобто 26% території України, потенційно небезпечні через російський мінний терор. Прем’єр нагадав, що уряд прагне створити ефективний ринок розмінування, залучити максимум інновацій, налагодити масове виробництво техніки, щоб процес знешкодження російського мінного сміття зайняв не десятиліття, а роки.
«Пишаємося успішними українськими технічними розробками. Уже дві сертифіковані вітчизняні машини задіяно в розмінуванні, відбуваються випробування третьої», — повідомив він і нагадав про створення міжнародної коаліції гуманітарного розмінування, яка залучила в цей сектор понад 700 мільйонів доларів.
Від початку року вже обстежено понад 80 тисяч гектарів земель, з яких 74 тисячі гектарів повернуто в експлуатацію. Сертифіковано 34 оператори протимінної діяльності, ще десятки підприємств проходять цю процедуру. Загалом розмінуванням займаються майже 750 піротехнічних груп.
«Робимо все можливе, щоб їхня кількість постійно зростала», — підсумував Денис Шмигаль.
Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ
Ми в Google+