Фахівці Міністерства соціальної політики сподіваються, що з 1 квітня 2020 року, як і було заплановано, нарешті розпочне роботу система оформлення листків з тимчасової непрацездатності в електронній формі. Про це на брифінгу щодо розвитку фондів соціального страхування, їх проблем та перспектив повідомив заступник міністра соціальної політики Олег Коваль.
За попередніми оцінками урядовців, держава щороку втрачає близько мільярда гривень через те, що деякі недобросовісні лікарі, звісно ж, не задарма видають працівникам фальшиві листки з тимчасової непрацездатності. Нерідко у такий спосіб недобросовісні працівники намагаються, наприклад, уникнути звільнення. Або й просто використовують цей час для вирішення своїх питань чи відпочинку, отримуючи після повернення на роботу фінансову допомогу від роботодавця та Фонду соціального страхування.
З іншого боку, є й недобросовісні роботодавці, які можуть одночасно відправити на лікарняний велику кількість працівників, хоч фактично люди працюють, а сплачувати єдиний соціальний внесок із їхньої заробітної плати буде непотрібно.
Адже як плату за виконану роботу вони отримуватимуть виплати за сфальшованою тимчасовою непрацездатністю.
Тому в Мінсоцполітики переконані, що принаймні частково розв’язати цю проблему допомогло б саме впровадження електронного реєстру листків непрацездатності й електронних лікарняних. За словами Олега Коваля, економія бюджетних коштів від цього може сягнути 1—4 мільярди гривень щороку.
Заступник міністра розповів, що вже цього тижня відповідна постанова проходитиме процедуру узгодження. З 1 квітня розпочнеться перший етап. Людина приходитиме на прийом до лікаря, який встановлюватиме діагноз. А за певним діагнозом вже є визначена середня кількість днів для лікування та одужання. Саме на цю кількість днів лікарняний відкриватимуть автоматично. Якщо пацієнт зможе одужати раніше, йому не потрібно буде знову йти до поліклініки та закривати лікарняний, як це було раніше, витрачаючи час (власний та лікаря) і наражаючись на небезпеку захворіти знову, проводячи чимало часу в чергах до фахівців поруч із людьми, які щойно захворіли. Достатньо просто вийти на роботу. І день, з якого працівника обліковуватимуть на робочому місці як такого, що повернувся до праці, автоматично вважатимуть днем припинення тимчасової непрацездатності. Якщо ж людині потрібно продовження лікування, вона сповістить лікаря. І в день закриття першого листка непрацездатності відкриватимуть другий — на такий самий термін.
Другий етап, основний — це повноцінне запровадження системи лікарняних, коли лікар записуватиме дані про те, що пацієнт захворів, у систему еHelth – інформаційно-комунікаційну систему, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді, яка формуватиме медичний висновок, що автоматично направлятиметься до Пенсійного фонду та реєстру платників ЄСВ. А далі — до Фонду соціального страхування для нарахувань відповідних виплат. Цей етап планують запровадити у всій країні з 1 вересня цього року. Адже його впровадження та налаштування триватиме певний час.
У Мінсоцполітики переконані, що запровадження такої електронної автоматизованої системи дасть змогу перевіряти правомірність видачі пацієнтам електронних лікарняних і звести до мінімуму зловживання у цій галузі.
«Ми припинимо цими діями потік виписування за день лікарями по 50 і більше лікарняних (найбільша зафіксована кількість — 100 лікарняних від одного лікаря за день), оскільки можна буде перевірити всі факти з прив’язкою до прізвища конкретного медичного працівника: скільки пацієнтів він прийняв за день роботи (адже якщо на одну людину — хоч півгодини, то за восьмигодинний робочий день — аж ніяк не більш як 16 осіб), скільки лікарняних він видав і чи за своїм профілем», — зазначив Олег Коваль.
Він повідомив, що протягом 2018 року в Україні було оформлено понад 4,3 мільйона листків непрацездатності, зокрема у зв’язку з вагітністю та пологами, а в 2019-му — понад 3,9 мільйона. Торік бюджет виплат за цією статтею становив 15 мільярдів гривень, а в бюджеті на нинішній рік закладено вже 17 мільярдів.
Для повноцінної та плідної роботи Фонду соціального страхування його слід реорганізувати — від керівництва до методів роботи. О. Коваль повідомив, що нині найбільші виплати — це регресні, тобто людям, які зазнали шкоди для здоров’я на виробництві. У бюджеті на 2019 рік на ці виплати було закладено 8,5 мільярда гривень, виплачено 4,5 мільярда. У бюджеті на 2020-й на регресні виплати закладено 9 мільярдів гривень. Нині в Україні офіційно зареєстровано понад 205 тисяч людей, які зазнали травм на виробництві або мають профзахворювання.
Проблема, за словами Олега Коваля, полягає передусім у тому, що керівники виробництв із важкими або шкідливими умовами праці не приділяють належної уваги тому, щоб зробити робочі місця своїх працівників безпечнішими. Адже працівник, який зазнає травму або профзахворювання, зрештою отримує допомогу від фонду, який наповнюється передовсім із внесків платників податків. А було б справедливо, щоб саме роботодавець оформлював страхування на такого працівника. І якщо нещастя сталося, постраждала особа могла б отримувати не лише 8—10 тисяч регресних на місяць, яких, звісно, не вистачає, щоб зробити життя людини з інвалідністю насправді комфортним, а хоча б мільйон страхових виплат.