Чи доводилось вам спілкуватися зі школярем — власником патенту на винахід? Далеко не всім, адже вони є не в кожній школі і навіть не в кожному районі. Такі діти — талант, майбутнє нашої науки. І саме їм, вихованцям Малої академії наук, довірили найпрестижніше місце на презентації інноваційних розробок установ НАН, готових до впровадження у виробництво, що відбулася в Національному комплексі «Експоцентр України». Важко повірити, але одна з учасників презентації — десятикласниця Людмила Ревуцька — власник уже п’яти патентів на корисну модель. А теми які! Приміром, «Роторний вітряк із рухомими вітрилами жалюзійного типу», «Геліоенергетична установка для перетворення сонячної енергії в електричну».
Звісно, після знайомства з вагомим доробком вихованців малої академії учасники презентації очікували від «великих» академіків дуже серйозного внеску в науку. І не розчарувалися.
У заході взяли участь понад 50 наукових установ НАН України, Національний авіаційний університет, суб’єкти підприємницької діяльності столиці.
Під час презентації було представлено близько 600 науково-технічних розробок, з них 450 — НАН України. Інновації спрямовані на підвищення технологічного й технічного рівня різних галузей господарства країни — інформаційних технологій, охорони здоров’я, машинобудування, енергетики, житлово-комунального господарства, хімічної й оборонної промисловості, сільського господарства, харчової промисловості тощо.
Чи не найбільша експозиція в закладів, які вивчають Землю. Серед них — Науковий центр аерокосмічних
досліджень Землі Інституту геологічних наук. Його представник Ольга Седлерова запевняє, що у зв’язку з тимчасовою окупацією Криму і неможливістю проводити там роботи в морському просторі проблему переорієнтують на метод аерокосмічних досліджень. А ось аспірант Інституту технічної механіки Тетяна Сталь з гордістю розповіла про розроблену унікальну методику визначення і запобігання наслідкам землетрусів і виготовлені для цього такі самі унікальні датчики.
Зрозуміло, назвати всі розробки в газетному звіті не можливо. Але важливо наголосити: науковцям є чим пишатися.
Однак творці інновацій мають не лише досягнення, а й проблеми. Чи не найперша — немає попиту на наукову продукцію. Економіка держави поки що згасає, а з нею і потреба у впровадженні досягнень. Бракує державних цільових науково-технічних програм. Фінансування наукових установ не відповідає потребам. Тому не оновлюється обладнання. Ці й інші чинники спричиняють відтік молоді з наукової діяльності.
Є й інша проблема. З болем розповідав про неї заступник директора Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» Ярослав Антонюк. Попри всі труднощі, тут борються за виживання, а для цього створюють унікальну продукцію. Приміром, розробили Національну систему обліку та управління за споживанням енергоресурсів у житлово-комунальному господарстві. Нею можна охопити цілісний комплекс — від будинку до всієї держави.
Така система забезпечила б реалізацію інноваційних технологій обліку та контролю споживання енергоресурсів, їх економію та надання реальних облікових даних для функціонування нижнього рівня державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги.
Програмно-технічні засоби автоматизованої підсистеми обліку споживання газу впроваджені зусиллями «Електронмашу» у двох будинках столиці. Обсяг споживання газу там скоротився на 50,9% встановленої норми споживання.
— Після цього, — каже Ярослав Антонюк, — ті, що збирають плату за газ, дали нам зрозуміти, що така інновація їх не цікавить…
Як бачимо, для впровадження потрібні не лише зусилля розробників, а й державні відповідні програми.
— Розвиток країни залежить від розвитку науки, — наголосив віце-президент НАН Антон Наумовець. — Її досягнення повинні впроваджувати в життя.
Продовжуючи думку, голова Державного агентства з питань науки та інноваційного розвитку Володимир Семиноженко сказав, що День науки — не лише професійне свято, а й загальнонаціональне. А тому майбутнє науки — це майбутнє України.
Це зокрема засвідчують члени Малої академії наук. Цінність дитячих робіт не лише в практичному застосуванні. Вони — символ, підтвердження того, що майбутнє в нас є. Але про нього треба дбати.
.jpg)
РОЗРОБКИ УСТАНОВ НАН УКРАЇНИ
♦ Біометрична система доступу до приміщень «Відеосек’юриті» на основі ідентифікації особи за зображенням обличчя.
♦ Інформаційна технологія автоматичної ідентифікації людини за голосом, орієнтована на роботу з мікрофонними та телефонними сигналами. Система працює в режимі реального часу і забезпечує експериментальну достовірність ідентифікації мікрофонних сигналів — 94—98%, телефонних сигналів — 83—85%.
♦ Програмно-технічні комплекси для інтелектуальної обробки біологічних сигналів. Забезпечують реєстрацію електрокардіограми людини безпосередньо з пальців рук та комп’ютерних програм, що реалізують оригінальну технологію оброблення сигналу; дають змогу проводити оперативну оцінку функціонального стану серцево-судинної системи людини у виробничих та домашніх умовах.
♦ Енергоощадні світлодіодні лампи на заміну ламп розжарювання та компактних люмінесцентних ламп з цоколями Е27 та Е154. Забезпечують параметри і характеристики, що відповідають вимогам міжнародних та гармонізованих з ними українських стандартів.
♦ Електромагнітна пошуково-вимірювальна система ІМК-5. Дає змогу виконувати роботи з пошуку, визначення координат та місць пошкодження ізоляції магістральних нафто- та газопроводів, інших підземних комунікацій. Завдяки портативності дає можливість швидко і якісно обстежити території перед проведенням земляних робіт.
♦ Технологія покращення екологічних показників автомобільних двигунів. Призначена для покращення екологічних показників та підвищення ресурсу автомобільних двигунів без виводу автомобілів з експлуатації. При багаторазовій обробці двигунів за цією технологією ресурс їх експлуатації підвищується удвічі-втричі.
♦ Сучасна технологія переробки побутових, промислових стічних вод. Дає змогу організовувати повну переробку проблемного стоку з одержанням очищеної до норм скиду води, розв’язує проблеми концентрованого залишку і може бути застосована на інших подібних об’єктах.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
Володимир ЗАЇКА,
(фото)
«Урядовий кур’єр»