ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ

Профільний парламентський комітет опрацював 80% пропозицій до Податкового кодексу

На засідання Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики запрошені йшли як на кіносеанс у повоєнні часи - зі своїми стільцями. Річ у тім, що люду зібралося втричі більше, ніж могла вмістити зала. Окрім народних депутатів, представників міністерств та відомств, прийшли керівники громадських організацій та професійних об'єднань, журналісти друкованих та електронних ЗМІ. Така зацікавленість широкого загалу зрозуміла, адже йдеться про сферу, яка зачіпає інтереси всіх без винятку громадян нашої держави.

Голова профільного комітету Віталій Хомутинник повідомив присутнім, що робота над підготовкою проекту Податкового кодексу до другого читання добігає завершення. Завдяки злагодженим діям кількох робочих груп, до яких входили народні депутати, представники Кабінету Міністрів, галузевих професійних об'єднань, науковці та бізнесмени, внесли поправки і повністю доопрацювали 12 розділів, які вже можна подавати в юридичне управління Верховної Ради. Над рештою працюватимуть ще тиждень, оскільки не змогли за такий короткий термін осилити понад 4,5 тис. зауважень та пропозицій, поданих після першого читання. Очікується, що з 16 листопада парламент почне розглядати законопроект у другому читанні.

Що ж до засідання профільного комітету, то на ньому обговорили і схвалили ті 12 розділів, які практично вже готові до розгляду в сесійній залі. Скажімо, розділ, який стосується транспортного збору, змінить навіть свою назву. У ньому залишиться тільки збір за першу реєстрацію транспортного засобу, а щорічний скасовується. Це положення не влаштовує Асоціацію міст України, яка переймається місцевими податками. Її представник стверджує, що місцеві скарбниці втратять до 1,5 млрд грн, які мали б піти на будівництво доріг.

Голова комітету розвіяв ці побоювання, пояснивши, що компенсатори містяться у підакцизному зборі (він підвищений на 50 євро за тонну пального). Мінфін має зробити ці трансферти. Йому дали протокольне доручення розрахувати, який відсоток від збільшення акцизного збору піде на будівництво місцевих доріг. Цим же дорученням зобов'язали врахувати й зауваження від Компартії щодо пільг для ветеранів війни.

Екологічний податок, який у варіанті, поданому на перше читання, збільшили вдвічі, нині вирішили розстрочити на три роки. Тим самим зменшать навантаження на підприємства й дадуть їм час підготуватися до впровадження новітніх технологій (саме на це мають спрямовуватися кошти від екологічного збору).

Зауваження та доповнення до трьох розділів, що стосувалися рентної плати за видобуток і транспортування нафти та газу, а також плати за користування надрами, розглянули у пакеті. До них особливих претензій не було. Однак на засіданні комітету виникла суперечка між народним депутатом Ксенією Ляпіною і першим заступником міністра фінансів Вадимом Копиловим. Нардеп запропонувала встановити нульову ставку для важковидобувних та виснажених родовищ. Мовляв, це може навіть дати додаткові надходження до бюджету за рахунок інших податків.

На переконання В. Копилова, поняття "важковидобувні та виснажені" - суб'єктивні. У ліцензіях, які отримують їхні власники, вказано, що вибір має бути повним. До того ж більшість родовищ експлуатуються по 10-15 років і наближаються до свого виснаження. Але ж раніше вони такими не були й їхні власники отримували чималі прибутки. То чи варто для них нині зменшувати податки? Консенсусу так і не знайшли, вирішили вивчити це питання більш глибоко.

Пропозиція народного депутата Катерини Ващук щодо збільшення вдвічі рентних платежів за нафту (вони не піднімалися з 2008 року) також потребує додаткових розрахунків Мінфіну. Тут важливо не перегнути палицю й не зробити вітчизняне пальне дорожчим за імпортоване.

Розділ, що стосується місцевих податків та зборів, дискутувався найактивніше навіть попри те, що порівняно з першим читанням до них віднесено єдиний податок з підприємців, введено податок на нерухомість (прописано технічні норми та механізми нарахування). Як пояснив В. Хомутинник, жодних довідок людям збирати не треба й поспіху не буде. Розрахунки візьме на себе податкова служба, а власник нерухомості матиме по три місяці на узгодження і сплату податку. До того ж через те, що в Україні досі немає єдиного реєстру нерухомості, введення цього податку відтерміновується на 2012 рік.

Однак навіть після таких вичерпних пояснень суперечка не вщухла. Представник Народної партії відстоював збільшення неоподатковуваної площі та введення поняття "житлова площа", а то, мовляв, на селі багато господарських прибудов, за які, чого доброго, змусять платити. На переконання нашоукраїнців, треба перейняти світовий досвід і оподатковувати тільки ту нерухомість, яка дає прибутки. Асоціація міст України виступає за те, щоб платили всі, інакше не варто вводити такий податок. Він не виправдає себе, адже пошириться лише на 2% населення. А комуністи пропонують розширити перелік об'єктів розкоші. Кажуть, це можна зробити без зайвого клопоту, адже існує законопроект, де всі вони перелічені.

Інші податки та збори також сприймалися неоднозначно. Приміром, ринковий збір, який скасували, реанімувати ніхто не прагнув. Однак представники місцевого самоврядування не проти ввести ярмарковий, який можна спрямувати на прибирання територій, де періодично торгуватимуть. Збір від паркування машин дехто навіть називав податком. Усі зійшлися на тому, що він надто корумпований. Позбутися цього нальоту і збагатити місцеві бюджети пропонували по-різному: вводити паркомати, за базу оподаткування брати паркомісце на годину або ж площу, яка відводиться під парковку. Досить простий вихід із ситуації порадив заступник голови Державної податкової адміністрації Сергій Лєкарь: землю під парковку здавати в оренду і всі проблеми розв'яжуться самі собою.

Що ж до податку на землю, то пропозицій надійшло небагато й більшість з них були враховані. На засіданні комітету зауважень було лише кілька: Асоціації міст - ставки податку мають регулювати органи місцевого самоврядування, а пільги надаватися досить обережно, інакше вся земля буде переписана на пенсіонерів, та Катерини Ващук, яка виступає проти будь-яких пільг. Вона переконана, що плата за землю невисока й посильна для кожного. Ще одна пропозиція - збільшити кратно податки на ділянки несільськогосподарського призначення у маєтках, приміром, поля для гольфу, та наділи сільгосппризначення, які не використовуються роками.