ПОВЕРНЕННЯ
Іменем відомої американської співачки українського походження Квітки Цісик назвали вулицю у Львові
Також на фасаді будинку N 8, що по вулиці Глибокій, в якому в довоєнний час мешкала її родина, встановлено меморіальну дошку. Невдовзі буде й музей співачки. Та найвищим пошануванням Квітчиного таланту, її пісні і голосу стане проведення у квітні -місяці її народження - Міжнародного фестивалю українського романсу імені Квітки Цісик. Її поверненню в Україну сприяли родина й музикант, продюсер із США, керівник проекту "Незабутня Квітка" Алекс Гудмахер.
Переспівала шквал "хеві-металу"
Їм не випало зустрітися - Квітці Цісик і Алексу Гудмахеру. Люди, які не уявляли життя без музики, не були знайомі -життя не подарувало їм бодай однієї зустрічі. Хоч могли б зустрітися - були ж поруч: як з'ясувалося згодом, в один час лікувалися в одному шпиталі. Доля дала йому шанс жити, а пісня життя Квітки обірвалася на найвищій ноті, так раптово й так жорстоко, болем торкнувшись сердець її рідних і мільйонів шанувальників.
Квітка зачаровує своїм співом з перших акордів пісні. Співає чарівним голосом з трішечки ностальгічним акцентом, наче зітканим з усіх барв. Ніжно і щиро, що, здається, в ньому оживає й наповнюється природа солов'їними переспівами, веселим жебонінням струмків, що пустотливо збігають з карпатських вершин і плюскотять утомлено в пониззі кришталево-чистою водою.
До батьківської землі спів нашої краянки з далекої Америки ввірвався так несподівано стрімко поривом свіжого гірського вітру в наші сірі, переповнені клопотами будні мелодією "Двох кольорів". Сотні разів виконуваних іншими співаками. А Квітка співала так, ніби мелодія отих двох барв не з вуст злітала, а акуратними стібками на полотно її життя лягала! Хоч її творчості ніхто й не пропагував, та голос запам'ятовувався кожному, кому випало бодай раз почути в її виконанні "Черемшину", "Іванку", "Я піду в далекі гори". Бо таки правду кажуть - талант собі сам дорогу до сердець прокладе. Її встигли полюбити всі. За дивовижну енергетику, якою обдаровувала ця тендітна жінка, за чарівний голос, таку щиру й теплу усмішку, за те, що слова її пісень йшли з глибини душі і серця. Вона ніколи не підсилювала своїх пісень гучним ревінням техніки, оркестру. Співала з такою тугою, так щемко, ніби заново чиєсь життя переживала, й саме тим змусила вслухатись у її голос далеку й близьку її серцю Україну й прагматичну Америку.
Такий талант - лише з України
Доля родини Цісиків схожа, як дві краплі води, на долі тисяч інших краян, кого життєві обставини змусили податись за океан: важкі воєнні й повоєнні роки, еміграція і непросте життя на чужині. Вижити допомагали ота непоборна українська ментальність та надзвичайна працьовитість.
Квітку ніхто не змушував співати українських пісень. Та любов передалася їй генетично від матері, яка чудово співала, і батька-скрипаля. А вона взяла і поєднала ці два таланти - грала на скрипці, як батько, і навіть навчалась в університеті за класом скрипки, а що голос мала чудовий і співала, як мати, надала перевагу вокалу - її вчителем у Mannes School of Musіc став один з найавторитетніших хранителів віденської оперної школи професор Себастіан Енгельберг.
Не загубилась у західному світі високої музики, мріяла стати оперною співачкою і мала для цього чудові вокальні дані -співала у бельгійській Гентській опері, та життя розпорядилось цілком по-іншому і її колоратурне сопрано звучало не зі сцени оперних театрів, а з численних рекламних заставок - жити ж бо треба було! Але попри жорсткі умови ненаситний рекламний конвеєр не вичавив з її серця любові до рідної пісні.
Поміж записами знаходила час для співу для душі, хоч могла не виказувати свого українства, а комфортно влаштовувати кар'єру в Америці, як робили і роблять це сотні емігрантів. Почувалася цілком упевнено і навіть співала на одній сцені з Майклом Джексоном та багатьма іншими популярними виконавцями. Голос Квітки Цісик впізнавали за мелодіями заголовних пісень для культових фільмів.
Упевнено підкорила велике кіно - фільм "You Lіght Up My Lіfe", в якому вона виконувала пісні, одержав "Оскара". Стала однією з найпопулярніших та найбільш висооплачуваних виконавиць рекламних роликів. Те, чого так бракувало в житті, знаходила в рідній пісні. Не розраховувала, що українська пісня - чужа на чужині - додасть їй популярності чи принесе статки. Але не відмовилась від свого задуму, навпаки, вклала у явно неприбутковий проект власні заощадження - кількасот тисяч доларів. І в цьому її підтримала рідня, ті, хто були поруч, - мати Іванна стала строгим учителем рідної мови, сестра Марія - відома піаністка - сіла за піаніно.
До створення дебютного україномовного альбому "Songs of Ukraіne" ("Пісні з України"), а згодом і другого - "Two Colors" ("Два кольори") долучився перший чоловік Квітки -композитор-аранжувальник Джек Корнер, другий чоловік співачки - інженер звукозапису Ед Ракович. Відтак, стверджують музикознавці, Квітка подарувала нам найкращі альбоми, за рівнем яких небагато знайдеться в українській легкій музиці. Мріяла про третій альбом - колискових пісень...
Недоспівані колискові
- Різними шляхами діставалися Квітчині альбоми батьківської землі: їх привозили українські музиканти, а відтак "ходили по руках" від одних до інших. Пісні з двох альбомів переписували на касети. Пам'ятаю своє знайомство з Квіткою, на той час уже популярною американською співачкою, - розповідає її двоюрідна сестра, викладач відділу вишивки та моделювання Львівського художнього коледжу імені Івана Труша Марта Качмар-Цісик. - Це було заочне знайомство. Знала, що співає молода дівчина, та голос, який звучав з платівки, просто зачарував, вразив тембром, чистотою і дзвінкістю. Намагалася уявити виконавицю. Яка вона, родичка з далекої Америки? Жодного ж бо разу не бачилися! Вдома, звісно, говорили про американську рідню, та навіть не листувалися - часи були дуже непрості і боялися нашкодити сім'ї, тому нікому нічого не розповідали про них.
Налякані радянською репресивною ідеологією заокеанські родичі теж не поспішали заявляти про себе, не спілкувалися, через що теж небагато знали про українську родину. Тож із початком перебудови українська й американська родини Цісиків відновили контакти. В Україні з нетерпінням чекали її приїзду. Але це побачення все відкладалось на потім...
Квітка таки викроїла час на поїздку разом з матір'ю на батьківську землю. Щоправда, приїхати до Львова не змогла. Сподівалася: ще встигне, мріяла дати низку концертів, але так і не склалося. Так несподівано на найвищій ноті вмовкла її пісня. Обірвалась ниточка її життя. Короткого, яскравого: важка хвороба, перед якою виявилися безсилими й найбільші світила, забрала у п'ятирічного сина Едварда, чоловіка, рідні цю тендітну і водночас сильну жінку з чарівним голосом колоратурного сопрано надто рано, у неповні 45.
Від цієї страшної недуги померли й мати Квітки Іванна і старша сестра Марія. На знак пам'яті про талановитих Квітку та Марію Цісик створили фонди: один опікується обдарованими дітьми, другий - "Адже життя прекрасне" - збирає кошти на придбання мамографічного обладнання для України.
- Жодних зусиль не шкода, - каже керівник проекту "Незабутня Квітка" Алекс Гудмахер, - якщо вдається врятувати від смерті інших жінок. А для Квітки, яка так любила життя, найкращим спомином буде чиєсь врятоване.
А він і справді не шкодує ані власного часу, ані коштів: відколи взявся продюсувати проект "Незабутня Квітка". Не боїться ходити по чиновницьких кабінетах. Організував низку концертів у Києві, Одесі, Львові й Рівному, долучився до вшанування пам'яті співачки.
Мріє створити у місті музичну школу її імені. Впевнений, що у Львові невдовзі постане й пам'ятник співачці, а до її 60-річчя, яке відзначатимуть сучасники за два роки, найкращим пам'ятником стане вихід на студії Квітчиного чоловіка Еда Раковича CD із репринтом альбому її пісень. А ще планує реалізувати нездійсненну мрію Квітки - зробити запис альбому українських колискових. І неодмінно все задумане має здійснитися, бо Квітка Цісик, американська співачка українського походження, своїм неповторним голосом популяризувала Україну та її культуру у цілому світі.