Олександр КОСОВЕЦЬ,
член вченої ради Українського географічного товариства,
Андрій КУЦИЙ,
директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
За даними спостережень метео станції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньорічна температура 2023 року у столиці становила +10,8°С, що на 1,8°С перевищило кліматичну норму. Минулий рік розпочався рекордно теплою погодою. У Києві протягом перших трьох діб січня було встановлено дев’ять температурних рекордів. Зокрема 1 та 2 січня максимальна температура повітря досягла +13,5°С. За кліматичною нормою така погода характерна для початку квітня. Аномально тепла температура у січні тривала весь місяць, тоді зафіксували 16 температурних рекордів (табл. 1). Лютий був також з температурою вищою за кліматичну норму.
|
Таблиця 1. Відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві |
|||||||||||||
|
Місяці Показники |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
Температура (°С) |
2023 |
-0,3 |
-0,2 |
4,8 |
9,6 |
16,0 |
19,6 |
21,5 |
23,8 |
18,8 |
11,4 |
4,1 |
0,7 |
10,8 |
норма |
-3,2 |
-2,3 |
2,5 |
10,0 |
15,8 |
19,5 |
21,3 |
20,4 |
14,9 |
8,6 |
2,6 |
-1,8 |
9,0 |
|
відхилення |
2,9 |
2,1 |
2,3 |
-0,4 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
3,4 |
3,9 |
2,8 |
1,5 |
2,5 |
1,8 |
|
Опади (мм) |
2023 |
19 |
30 |
42 |
102 |
1 |
87 |
136 |
19 |
8 |
66 |
98 |
65 |
673 |
норма |
37 |
39 |
40 |
42 |
65 |
74 |
68 |
56 |
58 |
46 |
46 |
47 |
618 |
|
відхилення |
-18 |
-9 |
2 |
60 |
-64 |
13 |
68 |
-37 |
-50 |
20 |
52 |
18 |
55 |
Весняні місяці, крім квітня, були теплішими за кліматичну норму, особливо березень, який мав найбільше позитивне відхилення — 2,3°С. За весняний сезон у Києві було зафіксовано сім температурних рекордів добової температури повітря, більшість з них — шість — у березні.
За даними спостережень метеостанції обсерваторії, середня температура повітря торік улітку в Києві становила +21,6°С, що на 1,2°С перевищило кліматичну норму. Найбільше позитивне відхилення від кліматичної норми було в серпні. За літо встановлено 13 температурних рекордів, більшість з них — 12 — у серпні.
Осінь-2023 посіла друге місце серед найтепліших за 143 роки спостережень у столиці. Було зафіксовано п’ять температурних рекордів і один — за добовою кількістю опадів. Усі осінні місяці були теплішими, ніж зазвичай, особливо вересень, який мав найбільше позитивне відхилення — 3,9°С.
Рік завершився, як і розпочався, температурними рекордами. Зокрема 30 грудня, коли максимальна температура повітря досягла +10,5°С. Кількість днів торік у грудні із середньодобовою температурою повітря вищою за 0°С і нижчою за 0°С виявилася фактично однаковою — 15 та 16 відповідно. Кліматологи обсерваторії визначили, що торік у Києві безморозний період тривав найдовше за 143 роки спостережень — 232 дні, що на вісім днів довше, ніж попереднього рекордного 2022 року. У середньому його тривалість становить 197 днів.
Загалом 2023 року в Києві було зафіксовано 47 температурних рекордів, найбільше їх було у січні — 16 та майже порівну — в півріччях року.
Порівнюючи середню температуру в півріччях (табл. 2), звертаємо увагу читачів, що середня температура I півріччя перевищила кліматичну норму лише на 1,2°С, а ось у II півріччі — аж на 2,3°С. Вона виявилася найвищою за період спостережень у столиці.
Таблиця 2.
Середня температура повітря за півріччями в Києві порівняно із кліматичною нормою
Півріччя |
перше |
друге |
||
Роки |
2020 |
2023 |
2020 |
2023 |
Кліматична норма |
7,1 |
11,0 |
||
Середня температура (°С) |
9,0 |
8,3 |
12,9 |
13,3 |
Відхилення |
1,9 |
1,2 |
1,9 |
2,3 |
Місце |
I |
VI |
II |
I |
Завдяки надзвичайно теплому II півріччю 2023 рік посів другу позицію в рейтингу найтепліших років з початку спостережень у Києві після 2020-го. Такий рекордний показник пояснюється активізацією із квітня явища Ель-Ніньйо, яке, за доповіддю Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), буде активним до весни цього року. Однак з огляду на значну віддаленість України від південно-східної частини Тихого океану спостерігається певна затримка з його впливом на нашу територію. Тому в Україні спекотні явища почали активізуватися лише із серпня.
Оскільки ВМО прогнозує згасання явища Ель-Ніньйо навесні цього року, в Україні його прояви будуть спостерігатися ще кілька місяців і затримаються до II півріччя.
Хоч загалом погода була спекотною, рік в Україні виявився досить щедрим на опади — їхня кількість перевищила в Києві кліматичну норму на 9% і становила 673 мм. Однак протягом року вони випадали вкрай нерівномірно — по дві місячні норми у квітні та липні, а травень виявився найсухішим за весь період спостережень з 1891 року — випало лише 1 мм (табл. 1). Нерівномірний розподіл опадів у період вегетації ускладнив роботу аграріїв — і професіоналів, і аматорів.
З огляду на вплив Ель-Ніньйо цього року температура і в Україні буде вищою за кліматичну норму.
До речі, в Дубаї наприкінці минулого року проходила 28-ма Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміни клімату, на якій, на жаль, не були присутні фахівці Української гідрометслужби. Висловлюємо сподівання, що врешті-решт в Україні, яка з 2011 року не має повноцінного органу державної виконавчої влади в галузі гідрометеорології, після переможного закінчення війни буде створено державну службу з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища.