Драбівський район традиційно хліборобський. Його головне багатство — понад 70 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, які завдяки вкладеній у них праці, застосуванню сучасних технологій дають досить вагомі врожаї. Проте заможнішою від здобутків на хлібній ниві Драбівщина поки що так і не стала. А кілька агрохолдингів, які орендують тисячі гектарів орної землі, одержуючи надприбутки, податки сплачують за місцем юридичної реєстрації — в Києві, Київській області, Черкасах. Протягом останніх років у районі нагромадилося чимало проблем із повноцінним фінансуванням соціальних програм, розвитком інфраструктури, ремонтом доріг тощо.
Проте рук ніхто не опускає. Приміром, розвивають переробні підприємства, сільськогосподарські кооперативи. Та й серйозне промислове виробництво останнім часом знаходить тут для себе благодатний грунт. Побувавши в селищі Драбове-Барятинське на заводі з виготовлення металоконструкцій ТОВ «Етуаль-метал», ми переконалися, що досить потужне підприємство, забезпечивши роботою 130 працівників, і саме має достойні прибутки, і районний бюджет підтримує вагомими надходженнями.
Висока якість — головний пріоритет
Розташувавшись на семигектарній площі колишньої райсільгосптехніки, завод металоконструкцій, як кажуть, хліб їсть недарма. Його просторі виробничі цехи наповнені спалахами електрозварювання, деталями металевих конструкцій, якими маніпулюють потужні крани, сучасними верстатами, зокрема з числовим програмним управлінням. Відповідно до замовлень деталі обробляють, фарбують, складають — і ось уже на виході конструкція якоїсь будови чи споруди.
Металоконструкції використовують у багатьох галузях, зокрема в будівництві приміщень, мостів. Вони успішно виконують роль балок, опірних елементів, перекриттів, каркасів для залізобетонних конструкцій. Саме тому, пояснив заступник директора з виробничих питань Володимир Забіла, їхня продукція має великий попит, попри наявність досить потужних та успішних конкурентів зі столиці й інших міст України.
Підприємство успішно розробляє й виконує проекти різної складності у галузі цивільного інжинірингу для промислових та інфраструктурних об’єктів. Скажімо, нині колектив працює над замовленням логістичного центру ТОВ «ФМ СЕ Десна» із французькими інвестиціями, який споруджують у селі Дударків Бориспільського району на Київщині.
Головний козир підприємства — відмінна якість виробів. А її досягають за рахунок високої кваліфікації персоналу, відповідальності за доручену ділянку роботи. Завдяки зусиллям трьох десятків висококваліфікованих менеджерів, архітекторів і конструкторів, слюсарів-складальників, електрозварників, малярів, газорізальників (усі вони мають найвищу кваліфікацію) тут забезпечують реалізацію кожного замовлення. Непорушним правилом компанії є діалог з інвестором, у результаті якого обов’язково знаходять найсучасніше та найефективніше технологічне й архітектурно-будівельне рішення.
Компанія має й ноу-хау для забезпечення ефективної внутрімайданчикової логістики та комплексної безпеки, охоронної пожежної енергетичної стійкості, яка сприяє зниженню будівельних затрат. На підприємстві, приміром, розроблено, документально оформлено і впроваджено систему менеджменту якості відповідно до вимог стандарту ІSО 9001:2000. Тут безперервно підвищують її результативність.
ТОВ «Етуаль-метал» має на Черкащині власну виробничу базу з виготовлення металоконструкцій потужністю майже 10 тисяч тонн на рік. Для безперервного удосконалення продукції компанія впроваджує процеси моніторингу зданих замовникові об’єктів. Після вивчення результатів приймають рішення про шляхи поліпшення якості виробів.
Є в заводу перспектива
Останніми роками ТОВ «Етуаль-метал» динамічно розвивається, що дає змогу займати стабільне місце на ринку будівництва, бути затребуваним у реалізації інвестиційних проектів. Як вважає директор компанії Олександр Бєдний, у підприємства є всі можливості розширити в майбутньому виробничі цехи та наростити випуск продукції. Якщо нині 130 працівників забезпечують виготовлення 400 тонн готових металоконструкцій щомісяця, то ця цифра може в перспективі подвоїтися й потроїтися. Колектив поставив собі за мету вихід на європейський ринок. Планують і закупівлю індивідуального житла для працівників, які б узялися за сільськогосподарське виробництво і готові переїхати на постійне місце проживання в селище.
До слова, умовам виробництва і побуту на підприємстві приділяють головну увагу. Адже від того, з яким настроєм робітник прийшов на зміну, залежить якість його роботи. Кожному працівникові на підприємстві гарантують повний соціальний пакет, а немісцевих спеціалістів забезпечують гуртожитком і триразовим харчуванням. Для працівників, які бажають приїхати сюди із сім’єю, підприємство надає окремі кімнати в гостьовому приміщенні готельного типу.
Як розповів оператор верстата з числовим програмним управлінням Володимир Омельченко, кожного працівника забезпечують спецодягом, необхідним інструментом, засобами захисту від травматизму, засобами особистої гігієни згідно з колективним договором. Задоволені робітники й заробітками. Залежно від рівня професіоналізму, якості виконаної роботи тут заробляють від 4 до 10 тисяч гривень на місяць і більше. Тому й працюють люди з повною віддачею, бо відчувають турботу про себе, наголошує Володимир Забіла.
Однак цим не обмежується, так би мовити, вирішення питань соціальної сфери. Адже і відпочинок робітників, і цікаве дозвілля — все це ланки одного ланцюга, і працюють на задоволення інтересів та потреб членів колективу. Саме тому тут подбали й про зону відпочинку, і про можливість організації культурного дозвілля й фізичного розвитку. На території заводу створили чудовий спортивний майданчик, де проходять ігри у волейбол і теніс. Квітень наповнив територію підприємства п’янким ароматом квітучого фруктового саду. Поряд із заводом — стадіон з ігровими майданчиками. Багато хто з робітників захоплюється риболовлею та полюванням. До їхніх послуг ставки, мисливські угіддя.
У відповідь на турботу колектив працює злагоджено, дружно, відповідально.
ПРЯМА МОВА
Наступ на безробіття
Іван ГАЙДАЙ,
Голова Драбівської райдержадміністрації:
— Життя поставило перед трудівниками району непрості завдання. У далеко не комфортних фінансово-економічних умовах нині працюємо над реалізацією стратегічних завдань, які б активізували соціальний розвиток району, покращили життя драбівців. Це стосується відновлення промислової галузі, тваринництва, створення робочих місць, залучення інвестицій. Основна кількість населення району проживає в селах. Частина з них працює на місцевих підприємствах. Однак в агрокомпаніях, оснащених сучасною технікою, нині зайнято небагато сільського населення. Безробіття на селі стає буденним явищем. Отож потрібно щось змінювати, аби ситуація поліпшилася. Тому разом із власниками агрохолдингів працюємо над створенням переробних підприємств безпосередньо в селах, обслуговуючих кооперативів, відновленням роботи тваринницьких ферм, розвиваємо кролівництво, ягідництво, бджільництво та інші промисли.
Зміг же, приміром, ТОВ «Продсільпром», який очолює депутат обласної ради Сергій Буцько, перетворити забур’янену землю на родючі поля, створити на основі цієї кормової бази один з найпотужніших в області свинокомплексів, збудувати комбікормовий завод і дати місцевим жителям роботу, а селу — розвиток. За рахунок цієї компанії газифіковано кілька сіл, за її підтримки діють школи, молодь навчається у вищих навчальних закладах. Схожа ситуація і з ТОВ «Етуаль-метал», яке забезпечило 130 людей робочими місцями й непоганими заробітками, має гарні перспективи для розвитку. І хоч таких підприємств у районі поки що небагато, працюють вони на його розвиток, зміцнюють економіку, допомагають вирішувати питання інфраструктури та логістики. На жаль, у цій сфері на сьогодні є проблеми, зокрема вкрай поганий стан доріг. Давня потреба їхнього капітального ремонту. Розуміємо, що самих державних коштів на це не вистачить. Сільськогосподарські та інші підприємства могли б підставити плече, адже зацікавлені в якнай?швидшому налагодженні нормального функціонування шляхів. Як свідчать розрахунки, щоб капітально відремонтувати всі шляхи в районі, достатньо було б щороку вносити до відповідного фонду 1—2% вартості виробленої продукції. Вважаємо, що на економіці підприємств це дуже не позначиться, а користь буде велика. Для цього необхідно лише ухвалити відповідну постанову Кабінету Міністрів України.