Днями Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому президентський законопроект «Про валюту». Свого часу до розроблення цього важливого документа було залучено групу на чолі з керівництвом Нацбанку, а також фахівців від Єврокомісії.

Деякі нормативні акти стали історією

У Нацбанку високо оцінювали законопроект тоді й підтримують ухвалений закон. У регуляторі зазначають, що під час доопрацювання документа вони врахували також бачення бізнесу і депутатського корпусу.

А головний його принцип можна висловити так: «Дозволено все, що не заборонено».

На думку виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Наталії Коробкової, завдяки цьому закону близько десятка нормативно-правових актів (декретів, інструкцій, положень, листів, роз’яснень) буде скасовано. Вони, певна річ, були вкрай неефективними, негативно впливали на бізнес-клімат, а також стримували приплив іноземних інвестицій.

Такі жорсткі дії введено ще Декретом про валютне регулювання від 1993 року, де зазначено, що дозволено лише такі операції з іноземною валютою, які прямо передбачені цим документом. Справді, 25 років тому, коли країна лише ставала на ноги, такі дії задля обмеження вивезення валюти за кордон були потрібні. Проте нині це лише заважає розвиткові фінансового ринку.

Створення сприятливих умов для припливу прямих іноземних інвестицій — пріоритет Національного банку, зазначають керівники регулятора.

Також у законопроекті йдеться про свободу для іноземних інвесторів. Адже головне їхнє завдання полягає в тому, щоб швидше забрати свої дивіденди з України.

Щоб кардинально змінити ситуацію, держава має піти на болісні для себе заходи — відмовитися від уведених обмежень та розблокувати головні канали руху інвестицій.

«Саме тому НБУ вже звільнив від обов’язкового продажу кошти, що надходять для здійснення інвестицій в Україну, і дозволив репатріацію дивідендів, нарахованих за всі попередні роки. Водночас під час проведення валютної лібералізації Національний банк керується основним принципом — пом’якшення обмежень не повинно похитнути фінансову стабільність в Україні, зокрема, дестабілізувати стан валютного ринку», — зазначають у Нацбанку.

І людям, і бізнесу

Що позитивного дадуть ці зміни для розвитку бізнесу і пересічних фізичних осіб?

Новий закон надає такі переваги українським підприємцям: можливість без індивідуальних ліцензій інвестувати за кордон задля купівлі компаній, відкривати представництва, дочірні компанії, розширювати ринки збуту своєї продукції. Бізнесмени також можуть відкрито і без перешкод інвестувати за кордон у цінні папери, нерухомість, майнові права. Без проблем розміщувати на рахунках за кордоном валюту, що походить з України, надавати кредити нерезидентам. Крім того, скасовано граничний термін проведення валютних операцій. Раніше він становив 180 днів. Бізнесу не потрібно буде реєструвати кредити від нерезидентів.

Для пересічних українців закон надає право інвестувати за кордоном у цінні папери, нерухомість, майнові права. Раніше, щоб мати право на здійснення таких операцій, фізичній особі потрібно було отримати індивідуальну ліцензію від Нацбанку, і регулятор часто відмовлявся це робити.

Також фізичні особи матимуть право розміщувати валюту з України на рахунках іноземних банків.

Українські банки і конкуренція

До речі, чи не зможе тепер ця обставина зіграти злий жарт, тобто чи не почнуть фізособи масово відкривати рахунки в іноземних банках або класти туди депозити, і ще більші гроші не працюватимуть на економіку країни? Адже, за різними оцінками фахівців, на руках у населення України нині приблизно 50 мільярдів доларів.

Як зазначив «УК» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, ці гроші так чи інакше не працюють на економіку України й нині: «Якщо класти кошти в закордонні банки, то, звісно, вони працюватимуть на економіку чужої країни і значно її підживлюватимуть. До того ж і до ухвалення цього закону фізичні особи знаходили шляхи виведення грошей з України. Без сумніву, ухвалений документ сприятиме відпливу коштів з України. Проте він не буде значним, бо, приміром, у західних банках значно менші відсотки за депозитами, ніж в Україні».

Однак, на думку фахівця, відтепер українським фінансовим установам слід зробити все можливе і неможливе, щоби значно поліпшити свою репутацію та надійність. Негативи банківської системи України особливо наглядно демонструють цифри: навіть після шаленого «банкопаду» 30% фінустанов досі порушують економічні нормативи. Якщо ця ситуація не поліпшиться, то, маючи дозволи на розміщення грошей за кордоном, люди кілька разів подумають: чи слід вкладати в українські ризиковані банки чи, може, скористатися західними?

Однак новий закон, автором якого був Президент, на думку фахівців, демократичний і позитивний. І він, без сумніву, відкриває широкі перспективи для розвитку української економіки й покращення фінансового становища кожної людини в країні.