Зміна клімату — пріоритетне питання, яке залишається на порядку денному світової спільноти і України зокрема. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час другого засідання робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в межах ініціативи Європейської комісії «Європейський зелений курс».

Наслідки змін клімату — одні з найгостріших світових викликів, і Україна не може залишатись осторонь. Саме тому важливо зосередитися на поглибленні діалогу з ЄС у контексті Європейського зеленого курсу з урахуванням участі делегації України в конференції ООН зі зміни клімату у Глазго.

«Торік у січні в уряді ми обговорили формування українського зеленого курсу на основі європейського Green Deal. У нас насичений порядок денний з огляду на амбітну мету України — повноцінну інтеграцію секторальних політик до цілей Європейського зеленого курсу», — зауважив Денис Шмигаль.

Реалізація кліматичних цілей передбачає ключові трансформації. Для їх досягнення слід створити постійні секторальні робочі групи й координувати зусилля всіх учасників навколо Стратегії зеленого переходу. Уже створено постійні підгрупи за напрямами: енергетична незалежність і трансформація енергетики, енергоефективність і термомодернізація, нова конкурентоспроможна економіка й кліматичні фінанси для забезпечення зеленого переходу.

На засіданні було наголошено, що наша держава поділяє мету й цілі Європейського зеленого курсу. Учасники обговорили важливі питання з їх реалізації, зокрема в галузі енергоефективності, постачання енергоресурсів, промисловості, розвитку фінансових інструментів для підтримки таких трансформацій.

Ціни будуть стабільними

Нині для України дуже важливо пройти опалювальний сезон без зривів та форс-мажорів. Задля цього, тобто для ефективної та злагодженої роботи підприємств електроенергетичного та вугільно-промислового комплексу Міністерство енергетики постійно проводить оперативні енергетичні штаби, залучаючи до їх роботи представників державної та приватної генерації, фахівців Мінінфраструктури, які забезпечують логістику, наголосив на брифінгу очільник відомства Герман Галущенко.

Ключове навантаження протягом поточного опалювального сезону, за його словами, припадає на атомну генерацію. Його збільшено на 15% порівняно з торішнім. І це дає змогу атомним станціям виробляти додатково понад 7 мільярдів кВт/годин. 

Звісно, нинішня енергетична криза негативно позначилася чи не на всіх країнах. Україна ж перед початком нинішнього опалювального сезону змінила модель енергоринку, запровадивши фінансову модель ПСО (покладання спеціальних обов’язків), яка забезпечила стабільність ціни на електроенергію і навіть зменшила її для 80% вітчизняних домогосподарств до 1,44 гривні за кВт/годину.

«Для порівняння: на 21.12.2021 року ціна в Україні в Об’єднаній енергосистемі — 2886 гривень за мегават-годину, в Бурштинському острові — 2152 гривні. Різниця відчутна і драматична. Адже, скажімо, у Польщі — 9539, в Румунії — 12 155, а у Словаччині —
12 918. Бачимо, що криза є. Але українському уряду вдалося забезпечити стабільні ціни. І такими вони залишатимуться», — запевнив урядовець.

Через похолодання споживання електроенергії зросло на тисячу мегават і становить 22 500 мегават. Та ресурси є, їх достатньо. Нині працюють 14 з 15 блоків АЕС. І тут маємо резерв щонайменше 600 мегават, щоб за потреби довантажитися додатково.

Із запасами вугілля, за словами міністра, також усе стабільно. Системний імпорт відбувається морським шляхом. Нині в Україну вже зайшли шість суден, які доставили майже 400 тисяч тонн вугілля, а до кінця року надійде ще чотири із 300 тисячами тонн. Ці домовленості повністю підтверджено.

«На грудень ми розраховуємо, що споживання буде близько 1,8 мільйона тонн, а надходжень буде понад 2 мільйони тонн, з яких 1,5 мільйона — власний видобуток. Тож запаси на складах значно зросли», — запевнив Герман Галущенко.

Він нагадав про запровадження допоміжної послуги, яка дає змогу ТЕЦ і ТЕС працювати на газі. Зокрема це відбуватиметься на Луганській ТЕС, адже через дії російських агресорів постачання антрацитового вугілля туди заблоковано. І для ТЕЦ це дає змогу виробляти електроенергію, маючи абсолютно нормальну економіку для підприємства. Так, нині київські ТЕЦ 5 і 6 дають додатково в енергосистему 650 мегават, а Харківська — 350.

Віялових відключень не заплановано

Міністр наголосив, що жодних віялових відключень протягом опалювального сезону в Україні не відбувалося і не заплановано. Певні відключення стаються лише через планові ремонти, внесені у графіки заздалегідь. Усю інформацію про це можна побачити на сайті міністерства з посиланнями на області. Міненерго звернулося до НКРЕКП для мінімізації кількості таких ремонтів. Якщо ж це справді критично необхідно, відключення буде дозволено лише за умови знайдення джерел альтернативного заживлення для споживачів.

Попри перестороги в регіонах, не відключатимуть і опалення, адже всі необхідні контракти укладено, їх виконують. Тож міністр укотре наголосив, що ситуація в енергетичній галузі держави повністю стабільна й контрольована.