ФІНАНСИ

Державна програма будівництва, попри певний скепсис її опонентів, успішно стартувала

Олекса ЛУЖНИЙ
для «Урядового кур’єра»

За 20 років незалежності України держава майже нічого не зробила у царині поліпшення програм будівництва житла, а також банківського фінансування придбання у кредит квартир і будинків. Саме так вважає президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко. Такої самої думки дотримується і чимало інших відомих економічних і фінансових експертів. Певна річ, багато в чому з ними можна погодитися. Адже, приміром, якщо в 1990 році у колишній УРСР здавали в експлуатацію 19 млн кв. м житла, то торік у незалежній Україні побудували вдвічі менше.

Гроші вже дійшли до областей

Чи можна взагалі сьогодні казати про доступне житло? «Треба забути на певний час про такий термін. Яке може бути доступне житло в Україні, якщо одиниці отримують зарплати 10 тис. грн (а саме такою повинна бути оплата праці, щоб людина змогла взяти іпотечний кредит). Тобто нині влада має зробити все можливе для зростання зарплат. Лише тоді житло для людей стане доступним», — переконаний О. Сугоняко.

Голова Комітету підприємців-виробників будівельних матеріалів та виробів при Торгово-промисловій палаті України Іван Салій ще критичніший. У березні він висловив переконання, що влада не корегуватиме бюджет на 2012 рік на користь соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича щодо видачі 2—3% іпотеки під будівництво житла. Та його прогноз не справдився: головний фінансовий документ 13 квітня все-таки змінили, і гроші почали надходити до областей. Також  чимало обласних рад уже ухвалили на своїх сесіях зміни до місцевих бюджетів.

Не менш переконливі слова народного депутата регіонала Володимира Олійника: «Жодна влада не спромоглася ухвалити закони, потрібні для поліпшення роботи будівельної галузі, як це зробила нинішня. Згадайте і такий важливий документ про регулювання містобудівної діяльності. Будівельники та прості люди дуже вдячні за нього. Тепер однозначно у країні будуватимуть набагато менше неякісного житла. Щодо корупції у галузі та контролюючих органах, то вона була завжди, і з нею просто треба боротися й надалі».

Різницю компенсуватиме держава

Якщо казати про дешеву іпотеку, яку надаватиме держава, то її цього року отримають до 30 тис. сімей. Звісно, що порівняно з 1,4 млн родин-черговиків це дуже мало. Однак це вже перша ластівка. Наприкінці квітня Кабмін своєю постановою затвердив механізм здешевлення вартості іпотечних кредитів, розпочавши реалізацію президентських ініціатив. За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, йдеться насамперед про забезпечення людей, які стоять у черзі й мають відносно невисокі доходи. «Таким громадянам надаватимуть кредити терміном на 10—15 років під дуже низький відсоток — 3% річних. Різницю компенсуватиме держава. Вона має укласти угоди з такими людьми, відкрити позики, які потім будуть скеровані до компанії-забудовника для закупівлі квартир», — зауважив він.

Слід зазначити, що, згідно з постановою, відбуватиметься передача частини функцій регіонам. Так, місцева влада відбиратиме та контролюватиме об’єкти житлового будівництва. Нещодавно міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк заявив, що його відомство розпочинає збирати пропозиції забудовників, які мають бажання брати участь у програмі. Також Мінрегіон обіцяє, що держава за цієї ініціативою співпрацюватиме не лише з «черговиками» на житло, а й з усіма бажаючими. Крім того, люди матимуть можливість купувати квартири будь-де і не лише за місцем реєстрації.

 Як і зазначали про це набагато раніше, урядовці кажуть, що пріоритетом мають стати довгобуди, а для реалізації програми задіють комерційні банки. На початку травня міністр обіцяв, що їхній перелік виставлятимуть на офіційному сайті Мінрегіону. Втім, погодився працювати за цією програмою вже напередодні Дня Перемоги лише один державний «Ощадбанк», який підготує після 15 травня ретельну схему роботи.

Банкам не подобаються відсоткові ставки

Чому проігнорували цю нагоду комбанки? На початку травня фінансисти провели «круглий стіл», на якому банкіри заявили, що відмовляються співпрацювати з державою за програмою забезпечення доступним житлом громадян України. Фахівці вважають, що їм не вигідно надавати іпотечні кредити під 16% річних (13% з яких погашатиме людям держава). На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, під такі відсотки зараз населення кладе депозити, а розмір відсоткової ставки за кредитами має бути більшим, інакше банки нічого не зароблять.

А ось голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів Сергій Волков вважає, що комбанки може зацікавити пропозиція щодо надання в заставу під іпотеку землі й об’єкта будівництва. Втім, О. Охріменко переконаний, що кредитування віддадуть державним банкам.

Девелопери також не в захваті

Схоже, що проблеми у держави на самому початку реалізації програми виникають не лише з банками, а й із компаніями-забудовниками. Так, за словами власника фірми, яка зводила комплекс «Чайка», Олексія Кулагіна, компанії не мають бажання будувати за 7 тис. грн за кв. м (для столиці). А саме таку ціну передбачає державна програма іпотеки. «Середня собівартість квадратного метра у Києві становить 4,8—5,6 тис. грн. Однак до цієї цифри ще слід додати плату за приєднання до мереж, ПДВ, відрахування до Пенсійного фонду, соціальний пай тощо. І отримуємо вже інше число, яке більше за ту суму. Так, один квадратний метр у наших будинках, які ще не здані в експлуатацію, ми продаємо за 9 тис. грн», — додав він.

Інший девелопер, гендиректор ТОВ «Еверест плюс» Ігор Цаленчук вважає, що програма державної іпотеки буде цікавою його колегам лише тоді, якщо до неї залучатимуть не довгобуди, а зовсім нові об’єкти.

Втім, можливо, це лише початок. Так, як відомо, саме місцеві органи влади повинні відібрати забудовників і подати їх на затвердження до Міжвідомчої комісії, яка курує цю програму. Бажаючі повинні з’явитися.

Так, нині хоча й розпочато чималу роботу в напрямку втілення державної програми кредитування доступного житла, два головних її фігуранти — банки та компанії-забудовники — не дуже розуміються з державою і не квапляться брати участь у нових, накреслених владою, планах.