Понад 260 науковців та фахівців із 20 країн, 133 доповіді на різну тематику щодо розвитку ракетно-космічної галузі — такі основні параметри цьогорічної (відбулася вже вп’яте у Дніпропетровську) Міжнародної конференції «Космічні технології: сучасне і майбутнє». Науково-технічний форум пройшов під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА), захід організували ДП «КБ «Південне» й Українське відділення МАА.
Цікаве з далеких планет
Виступи науковців цікавили і пересічних відвідувачів конференції, які не є спеціалістами галузі. Зокрема не могла не привернути уваги розповідь члена-кореспондента Національної академії наук України директора Київського планетарію Клима Чурюмова про місію Європейської космічної агенції до комети Чурюмова-Герасименко. Посадку на комету європейського міжпланетного зонда «Розетта», яка відбулася торік 12 листопада, світова спільнота визнала кращим серед наукових досягнень 2014 року.
Не менш цікавою була й доповідь астронавта зі Швейцарії голови ради директорів компанії Swiss Space System Клода Нікольє, який здійснив чотири космічні польоти. Він розповів про роботу космічного телескопа «Хаббл», запущеного в космос 25 років тому. Астрофізик назвав телескоп незамінним і чудесним інструментом для спостереження Всесвіту. «Хаббл» зафіксував багато цікавих картинок у космосі. Як розповів Клод Нікольє, заплановано запуск ще більшого телескопа, орієнтованого на стаціонарну сонячну орбіту, метою якого буде спостереження за далекими всесвітами і планетами.
У межах конференції відбувалися «круглі столи», серед них «Проблеми очищення навколоземного простору від космічного сміття». Міжнародне наукове співтовариство визначило на майбутнє подальший розвиток пріоритетних напрямів спільних досліджень під егідою МАА. Зокрема нагальні: антиастероїдний захист Землі, нові матеріали та технології у виробництві ракетно-космічної техніки, очищення навколоземного простору від космічного сміття.
Альтернатива російським проектам
А чи є життя в космічної галузі України? Такими словами розпочав виступ генеральний конструктор — гендиректор КБ «Південне» Олександр Дегтярев. Оскільки підприємство системоутворююче у ракетно-космічній галузі країни (якщо у 2011 році КБ мало кооперацію із 73 підприємствами, то нині їх понад 120), питання можна перефразувати так: «Чи є життя в КБ «Південне»? Попри складну ситуацію в Україні й непрості відносини з Росією, воно таки є. За рішенням РНБО, військово-технічну співпрацю із країною-агресором припинено, але у галузі мирного космосу вона триває. Цього року заплановано два запуски ракети-носія «Зеніт» з космодрому Байконур.
«Це унікальна ракета. Нині є змога продовжити її експлуатацію. Але, на жаль, «Зеніт» став трохи дорожчим за російський «Протон» і втратив певні шанси. Однак на ринку «Зеніт» є, і ми знаємо, як його здешевити», — каже Олександр Дегтярев.
Генеральний конструктор розповів і про інші міжнародні чинні й заплановані проекти: спільний із США «Антарес», допомога Кореї у створенні національного ракетоносія. Також перед ракетниками стоять завдання щодо створення ракетоносія надважкого класу (сімейства «Маяк», «Вектор», «Ігла») і дешевих ракет різного класу для запуску малих космічних апаратів, створення вітчизняних супутників для спостереження за Землею і наукових досліджень («Січ-2-1», «Січ-2М», «Мікросат», «Кубсат»). На конференції зазначали, що саме за малими (нано- і мікро-) супутниками, які раніше вважали несерйозними іграшками, майбутнє.
До речі, підписано контракт КБ «Південне» з «Південмашем» на створення ракетних двигунів, що має забезпечити автономність і незалежність України у виробництві цієї продукції. Крім того, серед можливих розробок КБ — амбітний проект орбітального космічного літака. Вимога часу («світ, як і раніше, поважає силу») — вимушене повернення до теми високоточного ракетного реактивного озброєння. Це оперативно-тактичні комплекси «Сапсан», «Гром-2», створення ракетних систем для «Градів», «Ураганів» і «Смерчів», надзвукова крилата ракета тощо.
З думками про мир
Як зауважив під час прес-конференції голова Державного космічного агентства України Олег Уруський, у найближчій перспективі маємо сформувати нове обличчя ракетно-космічної галузі України. У нинішніх реаліях на бюджетне фінансування сподіватися не варто, тому слід шукати інші джерела, нових партнерів на міжнародному ринку. До чинної державної космічної програми внесено зміни, в ній залишено фінансування лише пріоритетних напрямів. Це науково-практичні дослідження космосу, питання зондування Землі, а також питання національної безпеки і оборони.
Утім, навіть на це з держбюджету надходить небагато. На 2015 рік за космічною програмою передбачено надання лише 49,4 мільйона гривень. Цих коштів недостатньо, тому Державне космічне агентство пропонуватиме з 2016 року фінансування на порядок збільшити.
На заводі «Південмаш», який перебуває у складній фінансовій ситуації, триває аудит. Щоб підприємство змогло виконувати оборонні держзамовлення, потрібен час на відповідну підготовку і налаштування виробництва. Нині ж, як зазначив Олег Уруський, завод готовий лише ремонтувати бронетехніку.
Стосовно долі українсько-бразильського проекту «Циклон-4» Олег Уруський підкреслив, що будівництво космодрому у Бразилії заморожено з 2013 року. «Українську сторону турбує ситуація щодо цього проекту. Очікуємо найближчим часом отримати чітку позицію бразильських партнерів. Ми не маємо права зупинятися на півдорозі, адже витрачено державні кошти. Продовження може бути різним. Думаю, на нас чекають цікаві рішення», — вважає керівник Державного космічного агентства.
Один із пріоритетних міжнародних проектів — проект з ЄКА «Вега». На жаль, Україна хоч і визнана у світі потужною космічною державою, і досі не набула членства в Європейській космічній агенції. Директор представництва КБ «Південне» у Брюсселі Олег Венцковський зазначив, що події останніх двох років не сприяли пожвавленню інтеграції в ЄКА. «Підписання Угоди про асоціацію з ЄС позитивно вплине на це, але маємо робити певні кроки. Реалізувати стратегічне завдання приєднання до європейської спільноти було б найпростіше через ті галузі, в яких маємо значні досягнення. Безперечно, космічна — серед таких. Це матиме наслідком прискорення інтеграції інших галузей», — упевнений він.
Експерти сподіваються, що найближчим часом зусилля науковців-ракетників знов зосередяться лише на мирному космосі.