ЖНИВА-2011

Т. в. о. начальника
Головного управління
агропромислового розвитку
Полтавської ОДА 
Семен МОСКАЛЕНКО

На Полтавщині опади щедро напувають землю вже понад три тижні. Про оперативну обстановку на хлібних ланах області розповідає її головний аграрій Семен Москаленко:

— Поки що хліборобам непокоїтися не варто, — вважає він. — Посіви ранніх зернових і зернобобових культур у задовільному стані. Хліба стоять як стіна, полеглих ділянок небагато. А це значить, що озимий ячмінь і озиму пшеницю можна буде збирати прямим комбайнуванням. Вологість зерна на рівні 17 — 45 %, воно вже дозріває.

— Семене Лукичу, а воно не проросте?

— Місцями. Негода таки далася взнаки. Та, за прогнозами синоптиків, найближчими днями погодні умови поліпшаться.

— Чи можуть дощі, що пройшли, негативно вплинути на формування зерна нового врожаю, погіршити його якість?

— Не думаю. Дощі ніколи не були шкідливими для агровиробництва. Навпаки, завжди був дефіцит вологи. Її не вистачало для реалізації потенціалу сортів-гібридів. Дощі, які пройшли, створили сприятливі умови і для росту та розвитку пізніх культур — кукурудзи, сої, цукрових буряків.

— Яка площа посівів ранніх зернових і зернобобових підлягає збиранню в області?

— 537 тис. гектарів. 56% цієї площі — озима пшениця, 34% — ярий ячмінь. Решта 10%  — озимий ячмінь, горох, жито, овес і яра пшениця.

— У південних і східних областях України жнива у розпалі. А на Полтавщині?

— Жнивуємо і ми. Станом на 12 липня в області обмолочено 30 тис. га. Намолочено більше 100 тис. тонн зернових культур, в тому числі 77,6 тис. тонн пшениці. Урожайність цієї культури наразі складає 33,9 ц/га. Загальна середня урожайність зернових добігла показника 32,7 ц/га. Озимого ріпака зібрано на 28 % площ. За сприятливої погоди і нормальної організації праці, можна упорувати за день 25 — 30 тис. га ранніх зернових і зернобобових культур.

У цьому році в області на жнивах працюватимуть 228 залучених комбайнів. З їхніми власниками укладені відповідні угоди, вся техніка нині у стані готовності.

— Яке цьогоріч буде навантаження на комбайн в області?

— У середньому 214 га. Це на 20 га менше, ніж торік. Отож маємо всі передумови, щоб зібрати урожай своєчасно і не допустити істотних втрат. Упевнений, так воно і буде.

— Із якої гречаної крупи — вітчизняної чи китайської — варитимемо кашу?

— Думаю, що з нашої, полтавської крупи. Бо в нас гречки посіяно 18,6 тис. га. Тобто завдання, яке нам довів Кабмін, ми виконали. Чи достатньо буде крупи? Гадаю, більш ніж достатньо. Бо навіть якщо матимемо тонну гречки з гектара, то це вже буде 18 тис. тонн. А потреба області в крупі — 4,5 тис. тонн.

— Полтавські аграрії почали збирати ранні зернові, а тим часом у деяких районах області на 11 і більше відсотків подорожчав хліб. Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію.

— В області є майже 100 тис. тонн пшениці минулорічного врожаю. Та й Аграрний фонд має достатньо борошна для випікання так званих соціальних сортів хліба. Отже підстав для здорожчання хліба немає.

ДОСЬЄ «УК»

Семен МОСКАЛЕНКО. Народився 1951 р. у с. Арсенівка Полтавської області. У 1974 р. закінчив Полтавський державний сільгоспінститут за спеціальністю «Агрономія». Працював за фахом у колгоспі. З 1986 р. — заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА, згодом перший заступник. Заслужений працівник сільського господарства України. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть».

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

Гречку змило — посіяли просо

ЗМІНИ

За перший тиждень жнив в окремих районах Луганщини випала піврічна норма опадів,
  що позначилось на збиранні урожаю

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»

Директор ТОВ «Клен-Плюс» Денис Зирін оглядає лани з висоти свого 12-річного комбайна, але виводити його в поле не наважується.

— Вологість висока, — пояснює він. — Намагалися продовжити збирання збіжжя й під дощем, але випало майже 45 мм опадів. Так що в полі не проїдеш. І згодом працювати цілодобово не зможемо — у землі багато вологи накопичилося, висока роса, пшениця відходитиме.

Пшениця у зливи вистояла, а от гречку, яку «кленовці» посіяли на 10 гектарах, змило. Довелося пересіяти цей клин на просо, аби жоден гектар не гуляв, — каже Денис Зирін.

Віднаходити нову стратегію збирання і порятунку врожаю в умовах рясних дощів, незвичних для Луганщини, довелося не лише цьому господарству. За словами голови Станично-Луганської райдержадміністрації Геннадія Черноусова, аграрії пристосовуються до існуючої ситуації.

— Якщо зазвичай комбайн працює на звал, тепер — напряму, не складаємо пшеницю у валки, — пояснює Геннадій Іванович. — Максимально прибираємо між дощами. А зібравши вологе зерно, просушуємо і перелопачуємо його на току. Добре, що у багатьох господарствах є криті токи, — там можна сховати зерно. Люди кооперуються, домовляються, як орендувати «кут» на току, але місця вистачає всім. Нарешті ведеться обробка зерна новими технологіями для штучного підсушування.

За даними Геннадія Черноусова, вперше у Станично-Луганському районі цього року посіяли аж 627 гектарів гречки. Взагалі сіяли й раніше, але небагато, швидше для підтримки бджільництва, адже культура медоносна. Але ∂рунти та кліматичні умови для гречки тут не найкращі. А цього року дощі змили 145 гектарів грунту, що під гречкою. Не даремно Геннадій Черноусов майже чотири десятиліття працює в агропромисловому комплексі — згадали, як у 80-ті роки експериментували: сіяли просо в червні-липні, і воно встигало визріти.

— Отже, пшоняної каші буде вдосталь! — по-козацьки усміхається Черноусов. А от про плани на урожай пшениці воліє говорити стримано. — Збираємо з року в рік у середньому 27 центнерів з гектара і цього року, думаю, буде не гірше. Наш район — один із найбільших сільськогосподарських в області. І зазвичай наш внесок в обласний «коровай» сягає третини. Цього року план валового збору — 64 тис. тонн зернових. Постараємося впоратися.

Вимушена затримка жнив не лише в цьому районі.

— Область стала до збирання врожаю 4 липня, — розповідає в.о. начальника Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Надія Струтинська. — І перші зібрані тонни пшениці Біловодське сільгосппідприємство «Незалежність» того ж дня привезло на ВАТ «Луганськмлин». А потім — дощі, град. Минув тиждень, а чотири райони навіть не встигли приступити до збирання. В наслідок стихії в області загинуло 7,8 тис. гектарів посівів. Правда, це лише 1% від загальної площі, але у грошовому виразі теж чималі збитки — 40 млн грн. І дощі тривають.

Про якість зерна поки що говорити важко. Планувалося отримати понад 70% пшениці І і IV класу. Якщо дощі не припиняться, якість зерна погіршиться. Тобто на 15-20% буде більше фуражного зерна. Щоправда, ці прогнози не остаточні. Ми лише розпочали збирання. І ті ж біловодчани радують: при врожайності 35 ц/га, вони вже намолотили 5,7 тис. тонн зерна за неповний тиждень. Саме вони впевнено утримують лідерство у боротьбі за врожай на Луганщині.

Майже мільйон тонн за добу

Юрій ВАСИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»

На вчорашній день у регіонах України обмолочено і відправлено від комбайнів  на тік близько 6,5 млн тонн зерна. А площі, на яких уже зібрано зернові та зернобобові, понад 2,3 мільйона гектарів. І хоча на заваді  вчасному початку жнив стала негода, як зазначає прес-служба Мінагропроду з посиланням на директора департаменту цього відомства Олександра Демидова, самі темпи жнивування не поступаються торішнім. Сьогодні  в середньому по країні урожай збирають щодоби  на 300 — 320 тисячах гектарів.

Вже за кілька днів, як вважає керівник департаменту, аграрії вийдуть на темпи обмолочування щонайменше 350 тис. га на добу та матимуть близько мільйона тонн зерна щодня. При цьому, за прогнозом О. Демидова, такі темпи триватимуть протягом 15–20 липня, коли жнива розпочнуться в усіх центральних регіонах України.

Середня врожайність зернових на сьогодні становить 28,6 ц/га. Це краще, ніж минулого року, коли  на цю ж дату було лише 24,3 ц/га. Близько 50 % вже зібраних зернових становить продовольче зерно, стільки ж — фуражне.

Без втрат  не обійтися

Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»

ЧЕРКАЩИНА. В області лише розпочинається збирання збіжжя. Через негоду чимало посівів полягло, тому без втрат не обійтись, кажуть фахівці. Зрозуміло, чимало залежатиме від стану техніки та наявності пального.

Директор СТОВ «Зоря» Черкаського району Іван Дарієнко з жалем дивиться на потемнілі від щоденних дощів ділянки, де мала бути добірна озима пшениця та ріпак.

— В окремих місцях зерно починає проростати, тому на великий урожай годі сподіватися. Хоча є й ділянки, де посіви якимось чином уціліли. Пальним наше господарство забезпечене по мінімуму, адже цьогоріч воно майже вдвічі дорожче, ніж торік.

Натомість спеціаліст обласного управління агропромислового розвитку Олег Кононенко переконує, що на Черкащині не все так погано. За його словами, область загалом забезпечена дизпаливом на 106%, бензином — на 95%. Дещо менше бензину мають господарства Чорнобаївського і Звенигородського районів — лише 70-75 %.

Щодо банківських кредитів, то за словами завідувачки кредитного відділу обласного управління агропромислового розвитку Валентини Зайцевої, цьогоріч сільське господарство взяло на 373 млн грн  більше кредитів, ніж торік. Отож пальне є за що придбати. Інша річ, що відсотки залишаються високими, а це підвищує собівартість кінцевої продукції та нівелює прибутки селян.