ЛІТНІЙ ВІДПОЧИНОК
У Чернігові пропонують унікальну подорож на плотах по Десні
Прошкуючи берегом річки, ще здаля побачила легку, ні — надлегку конструкцію, над якою натягнуто «дашок» з тканини, що не промокає. Невже це — надійніше за традиційний у нашому розумінні пліт, збитий з дощок або стовбурів дерев? Утім, зблизька нове диво річкового судноплавства вже не здавалося неміцним, бо мало металевий каркас, а внутрішнім оформленням залишився б задоволеним будь-який Робінзон. До речі, це справді пліт, оскільки він не має охоронного бортика по периметру. При цьому максимально комфортний.
— А якщо людина, скажемо так, не худорлявої комплекції — це не завадить їй стати пасажиром плоту? — цікавлюся не без побоювань залишитися на суші.
— Вантажопідйомність — 2,5 тонни. Це набагато більше, ніж ми всі важимо! — усміхається автор проекту «Сплав на плотах по Десні» Сергій Провозін. — Ще й різних припасів достатньо поміщається. Так що ласкаво прошу на борт!
Грім і блискавка!
Сонце припікає немилосердно. Хоч би вже швидше на воду, у затінок так завбачливо натягнутого над плотом тенту. Та ще б свіжого річкового вітру! Нарешті всі зручно розмістилися на легких пластмасових стільцях довкола столиків і… Недаремно кажуть: бійся своїх бажань, адже вони можуть здійснитися. Здійснилося й моє: потягнуло прохолодою, збоку вдарив відчутний порив вітру. Буквально за мить погожу днину зафарбувало сірим, сонце зникло, натомість засяяли спалахи блискавиць. Низько над річкою прогуркотів грім, від чого тоненько скрикнула, а потім розсміялася моя сусідка. Практично зразу ж полився шквал небесних вод, викликаючи на річці тисячі бульбашок.
Усі пасажири плоту захоплено дивилися на Десну, на тлі якої природа у звуках і кольорах творила симфонію травневої грози. «Ніколи досі не було часу, щоб отак спокійно помилуватися таким шалено красивим видовищем», — подумалося. Адже ми завжди втікаємо від дощу, не надто тішачись умитими ним навколишніми краєвидами.
— Одягаймо рятувальні жилети — скоро негода вгамується і попливемо! — скомандував Сергій Провозін. Втім, перш ніж рушати, гості плавзасобу прослухали інструктаж з техніки безпеки (головне правило: не стрибати!) та почули відповіді на всі свої запитання.
Сплав під спів солов’їв
Мальовниче довкілля справді неповторне. Ми саме рушили проти течії: маленький секрет сучасних плотів — весла веслами, а якщо запастися невеличким моторчиком, то можна не покладатися на волю розбурханих негодою хвиль. Вирулили, розвернулися і поволі подрейфували назустріч дощовим краплям… Хвилин за 15 трохи розпогодилося. Стало так тихо, що з прибережних верболозів долинуло щебетання солов’їв. Шкода, що дощ передумав і знову почав перекреслювати нашу мандрівку довгими навскісними смугами. Все одно навколишня природа була неймовірно красивою: високий глинистий берег із нірками стрижів, скупана зливою зелень, зустрічні човни…
Стало прохолодно, тому на майбутнє зробила собі замітку: річка має здатність притягувати хмари, які в будь-який момент погожої днини можуть пролитися дощем. Тож незалежно від прогнозу синоптиків слід брати із собою дещицю теплого одягу. У мене, приміром, була тільки парасоля, однак і вона стала в нагоді, коли у спину подуло пронизливим вітром.
Збиті в купу (разом — тепліше!) любителі річкового екстриму певний час розважалися «водоспадами»: дощ налив цілі калюжі на тент, який місцями прогинався під їхньою вагою. Якщо вдарити по такому скупченню води знизу — вона сріблястою завісою стікає у річку.
— Дивіться, косяк риби! — вигукнув хтось із чоловіків. — Шкода, що ми без вудок!
Попереду показалася симпатична бухточка, до якої ми й причалили.
Екстремальне багаття
Чоловіки миттю натягнули передбачливо припасений для дощових випадків шмат брезенту, під яким розклали жаровні для приготування шашликів. Жіноцтво мокнути не бажало, та й тем для розмов було більше, ніж досить. Приміром, про маршрути сплавів, протяжність яких від кордону з Росією до Чернігова — 372 км (супер-тур на 14—16 днів), від Києва до Чернігова — 140 км. На цьому водному шляху можна обрати будь-який відрізок, обговорити свої бажання: зупинятися в історичних місцях чи пристати до берега й вудити рибу, здійснити екологічний, етнографічний чи спортивний тур. Одні хочуть навчитися гребти на веслах, інші — побачити місця дикої природи: на Чернігівщині досить заповідних місць, яких не дісталася урбанізація. Тож помилуватися, приміром, цвітом білих лілій, що великими колоніями живуть тільки у прозорій, чистій воді, цілком реально.
Кількість пасажирів залежить від величини плоту: маленький розрахований на 6-8 осіб, є великий — уміщує удвічі більшу кількість людей. Харчування можна замовити в організаторів подорожі, а можна готувати й самим із власних продуктів. Є тури вихідного дня, є стандартні, є економ-тури — для молоді та людей із невеликими статками. Можна сплавлятися великою групою, об’єднавши кілька плотів.
— Я мріяла Волгою пропливти, а тепер бачу, що на Десні — не гірше! — зауважила одна з пасажирок.
— Головне — не боятися негоди, бо тоді все тільки по телевізору побачиш, — підхопили тему інші. — Ми ось чотири години пливемо під дощем, а скільки позитивних емоцій! Шкода тільки, що екологічна екскурсія лишилася недосяжною, зате буде бажання повторити сплав у сонячну днину.
Коли зійшли на берег, усі зразу ж намокли. А на плоту було сухо!
ЕКСПРЕС-ІНТЕРВ'Ю ПІД ПЛЮСКІТ ХВИЛЬ
— Сергію Володимировичу, а чому ви обрали саме плоти? Як виникла така ідея?
— По-перше, вони можуть розмістити велику компанію і при тому залишатися мобільними — можна пристати до берега в будь-який момент. По-друге, ці інноваційні сплавні засоби катамаранного типу — саме те, що потрібно для комфортного пересування нашими неглибокими річками. Щодо ідеї, то вона виникла кілька років тому під час подорожі Нілом у Єгипті. Там туризм базується на історичних місцях. Мене вразило, що на річці, яка за величиною така, як наш Дніпро і мілка, як Десна, туристів обслуговує аж 800 суден-плоскодонок. І вони всі затребувані, хоча береги там з бідною рослинністю. Тоді й подумалося про переваги нашої красуні-Десни, її прозорі хвилі, білий пісок, мальовничість, багатство флори і фауни. Та й історичні місця у нас такі, що дух перехоплює. Словом, водний туризм — це один із шляхів популяризації нашого краю, залучення іноземних туристів.
— Тобто, під час Євро— 2012 плоти будуть поза конкуренцією?
— Навіть не сумнівайтеся! Де ще наші закордонні гості зможуть подорожувати настільки незвичним способом? Адже таких конструкцій немає ніде у світі — ми за цю розробку одержали патент
— Ви пропонуєте міні-круїзи від одного дня до семи. Але ж уночі на плоту не поспиш…
— Так. Ми розробили програму «Стаціонарний кемпінг і садиби уздовж маршрутів сплавів по р. Десна». Це — інвестиційний проект, а поки він втілюється у життя, наші працівники ставлять намети у заздалегідь обраному місці ночівлі, розводять багаття, варять юшку… Повірте, тихі погожі наддеснянські вечори дарують неймовірні враження.
КОРИСНІ ПОРАДИ
Окрім побажання брати теплий одяг, сама для себе склала таку пам’ятку:
- у сплав на плотах краще пускатися зі знайомою компанією, бо якщо цілий день (а то й кілька) двоє неприємних один одному людей з’ясовуватимуть стосунки, відпочинок буде зіпсовано всім;
- план подорожі краще обговорити з організаторами туру заздалегідь і в деталях, аби не вийшло так, що одним хочеться влаштувати дискотеку на березі, а інші дратуються, що їм розполохали всю рибу;
- обов’язково слід подбати про харчування: плоти оснащені холодильними камерами, в які можна покласти певну кількість м’яса чи риби (на випадок, якщо не клюватиме!) Однак не варто брати продукти, що швидко псуються, краще взяти крупу і зварити на березі куліш чи юшку. Не слід забувати про навколишні села, де попутно можна поповнити продуктові запаси;
- на плоту є аптечка, однак тим, хто має хронічні захворювання, краще перестрахуватися і взяти свої звичні ліки;
«Головне — беріть із собою гарний настрій та бажання відкривати нові дива!» — побажав насамкінець Сергій Провозін. Золота порада! Я б до неї додала хіба що фотоапарат.