«Розробити механізм перетворення біомаси в теплову енергію для державних і комунальних установ для подальшого застосування». Ця фраза геть позбавила мене спокою. Окремо взяті її складові прості як день. Але зібрані отак докупи, вони вибивали думку, як вибиває пробки раптове перевантаження електромережі.
Адже з початкового курсу фізики відомо, що механізм зазначеного перетворення розробила сама природа: це — горіння, яке було відоме ще первісній людині. Розпалюючи у печері багаття, наші далекі пращури якраз і отримували тепло завдяки фізико-хімічним перетворенням похідного матеріалу на продукти згорання. Що ж, питається, у цьому природному процесі можна ще розробляти?
Химерна фраза насправді не з рубрики «Страшне перо не в гусака», а з офіційного документа. Саме такими словами голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук (до речі, фізик за освітою) означив доручення підлеглим щодо переведення обігріву бюджетних установ з газу на дрова (щоправда, пустопорожніх фраз у документах нинішнього керівництва місцевого органу виконавчої влади — одна на одній).
Звісно, у такій благородній справі ключова ланка це заміна чи реконструкція систем опалення, найперше — встановлення твердопаливних котлів. Але ж займатися котлами, трубами, а також подачею тепла у приміщення (будь-якої форми власності) мусять спеціалізовані організації, які мають фахівців відповідного профілю: майстрів, слюсарів, інженерів.
Та, на думку голови ОДА, це справа… лісівників. Логіка у Олександра Григоровича проста: оскільки лісівники тримають у руках біомасу (хмиз, дрова), тож, мовляв, нехай вони і перетворюють її на теплову енергію, а потім ще й продають те тепло споживачам. «Я поставив лісівникам завдання створити замкнений цикл подачі тепла бюджетним установам — від щепи до обігрівальної установки, щоб саме вони, а не якісь приватні структури заробляли на цьому гроші», — пояснює Олександр Фищук.
На відміну від мене начальник обласного управління лісового господарства Анатолій Ковальський не став вдаватися ані у семантичний розбір наданого йому доручення, ані у пояснення керівництву ОДА, що лісівники мають до теплоенергетики такий самий стосунок, як і добувачі урану до будівництва і роботи атомних електростанцій. В управлінні пана Ковальського, отримавши згори вказівку зайнятися зовсім не лісогосподарською справою, одразу почали слухняно вираховувати вартість гігакалорії в різних енергоносіях, а також з розумним виглядом запевняти на виробничих нарадах, що нова канатна установка (до речі, єдина на всі буковинські гори) забезпечить доставку відходів лісозаготівлі до місця їхньої переробки на технологічну щепу. Це при тому, що Карпатський держспецлісгосп та інші місцеві виробники брикетів і пелетів не знають, куди збути свою продукцію, якою затоварено всі склади.
Навіть без втручання лісівників державні й комунальні заклади області давно і активно оптимізують свої котельні — переходять на альтернативні газу види палива. Завдяки керівникам районних держадміністрацій, а також спеціалістам департаменту інфраструктури ОДА, які успішно вирішують питання енергозбереження та ефективного енергоспоживання, Буковина торік ще на 24% зменшила споживання газу. Днями на соціальних об’єктах Кіцманського району запрацювали ще дві котельні з твердопаливним устаткуванням. Завдяки ним бюджетні установи Кіцманщини зменшать річне використання природного газу на третину. У Вижницькому районі, замінивши газ у закладах освіти і охорони здоров’я, цього року зекономили майже 300 тисяч бюджетних гривень.
А тим часом головний лісівник краю за дорученням голови ОДА б’ється над «механізмом перетворення біомаси», думає, де взяти в кредит 20 мільйонів гривень на устаткування для виготовлення щепи, і з’ясовує дивне питання: чому для виробництва тонни брикетів потрібно дві тонни тирси.
…З мокрих дров тепла не буде, як і користі від позбавлених сенсу управлінських рішень — лише дим в очі…