Військовому пенсіонерові, інвалідові другої групи Вікторові Балакчі вдома не сидиться. Знайшов два роки тому роботу за фахом зварника на одному з підприємств Черкас. Ремонтував разом з іншими працівниками кузови автобусів. Однак через деякий час умови роботи з волі роботодавця змінилися. Це й змусило пенсіонера шукати правди.
Як і годиться, під час оформлення на роботу Віктор Степанович уклав трудовий договір, віддав трудову книжку в офіс фірми. Одержував певний заробіток, який і давав змогу виживати в непростій ситуації. А в середині минулого року начальник підприємства відкрив ще одне. На робітниках це спочатку ніяк не позначилося — вони, за їхніми словами, виконували ту саму роботу, одержували ту саму зарплату за відомостями, розписувалися у журналах з техніки безпеки та пожежної безпеки. Певний час роботи не було, а потім почали виготовляти металоконструкції. Відтоді, як підрахував Віктор Балакчі, він виконав робіт, згідно з чинними розцінками, на 23 тисячі гривень. Однак час минав, а заробленого підприємство не виплачувало. Розрахуватися обіцяли тоді, коли з фірмою розрахується замовник.
Як розповідає Віктор Степанович, директор по завершенні обумовленого обсягу роботи заявив, що тепер можна відпочивати, а коли від замовника надійдуть гроші, від повідомить. Минуло відтоді вже багато місяців. «Директор слухавки не бере, — пише в листі до редакції військовий пенсіонер. — Знайшлися й колеги по нещастю — працівники, з якими теж не розрахувалися. Одного ошукали на 32 тисячі гривень, другого — на 10 тисяч. Ми подали колективну заяву-скаргу в управління Держпраці в Черкаській області».
Відповідь ошукані пенсіонери отримали у встановленому законом порядку, але, крім поради звернутися до суду, скаржникам від неї було користі небагато. Зокрема у відповіді управління від 29.05.2019 року йдеться: «У зв’язку з наявністю об’єктивних причин, що унеможливлюють проведення інспекційних відвідувань з питань дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю, з 14.05.2019 року проведення заходів державного контролю за вашим зверненням не вбачається за можливе».
Наступним кроком ошуканих працівників стала заява в поліцію, де теж відповіли чемною відпискою, переливаючи із пустого в порожнє: описали канцеляризмами й без того відомі події, додавши, що «вбачаються ознаки цивільно-правових відносин». Теж порадили звертатися до суду. На цьому розгляд звернення громадянина Балакчі дільничний офіцер поліції та начальник сектору превенції вирішили завершити. Як кажуть, допомогли, як циган у жнива...
Перед Віктором Степановичем постало резонне запитання: навіщо ж стільки інспекцій, правоохоронців та інших високих інстанцій, коли ошуканий працівник самотужки повинен відвойовувати зароблене вже в царстві Феміди?
В управлінні Держпраці нам пояснили, що ж то за «об’єктивні причини, які унеможливлюють...». Як розповіла начальник відділу з питань додержання законодавства про працю управління Держпраці у Черкаській області Ганна Кучер, Шостий апеляційний адміністративний суд міста Києва постановою від 14.05.2019 р. у судовій справі №826/8917/17 визнав нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 р. №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Саме ця постанова визначала процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними та фізичними особами, які використовують найману працю. Отож і виходить, згідно з логікою, що інспекційні відвідування тепер у світлі постанови №295 незаконні. Тепер, як роз’яснили фахівці Держпраці, відповідно до законодавства, вони можуть здійснювати контроль лише на підприємствах, які займаються такими видами діяльності, як промисловість, торгівля та сільське господарство. Згадане ТОВ у своїх КВЕДах зазначає інші види діяльності, тож із перевіркою навіть за заявою працівників інспектори поки що туди навідатися не зможуть. Але управління Держпраці може винести фінансові санкції за рішенням суду, після того… як сама людина таки захистить власні права.
Правники стверджують, що суд апеляційної інстанції мав і формальні, і змістові підстави визнати постанову №295 нечинною. Однак чи передбачили, чи врахували представники Феміди всі наслідки такого кроку, чи допоможе таке рішення конкретним працівникам, яким, приміром, не віддають зароблену зарплату? Здається, запитання риторичне.
Ганна Кучер радить Вікторові Балакчі та його колегам все-таки звернутися до суду, адже ймовірність того, що він знайде вагомі докази і свідків трудових відносин, велика. А ще, аби не потрапляти в подібні ситуації, фахівець радить кожному працівникові контролювати свого роботодавця. Для цього слід звернутися до відділення Пенсійного фонду чи навіть отримати онлайн-довідку про індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК-5 та ОК-7). Так можна дізнатися, скільки роботодавець сплатив податків із вашої зарплати.
У цієї історії кінця поки що немає. Можливо, суд поставить остаточну крапку, а може, законодавець перегляне норми порядку перевірок та об’єктів контролю Держпраці. Краще б і те, й інше. Адже кожен працівник має бути захищений від чиєїсь сваволі.
Ми в Google+