Боєць добровольчого батальйону «Айдар» В’ячеслав Хільчишин родом із Рівненщини. Молодий, небагатослівний, міцний духом і тілом, упевнений у собі чоловік. Такими чеснотами наділила його природа. Не зрадив він їм, залишившись точнісінько таким і після тяжкого поранення. Під час бою в селі Хрящувате на Луганщині осколком від танкового снаряда йому зачепило руку. Звідти 15 серпня 2014 року потрапив до Харківського військового госпіталю. Лікарі докладали зусиль, аби зберегти кінцівку. На жаль, боротьба закінчилася ампутацією. Тоді в госпіталі важко було усвідомлювати свій стан. Втративши руку, не втратив смак до життя. Побачив поруч із собою побратимів із різними пораненнями. У когось воно було легше, ніж у нього, а хтось потайки заздрив Славковому стану. Після лікування в Київському центральному клінічному госпіталі, щойно лікарі дозволили протезування, потрапив у Німеччину. Вже з-за кордону повернувся зі встановленим протезом правиці Mikellangelo.
Тепер можна навіть навчитися шити
Днями в його житті сталася важлива подія. У Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції відбулася церемонія передачі допоміжних пристроїв до протезних виробів компанії Ottobock (спеціальних гачків Axon Hook та рукавичок Axon Skin Prosthesis Glove), які придбали за кошти Альянсу в межах проекту Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації.
— Три учасники АТО — Олександр Бродюк, Дмитро Коваленко і В’ячеслав Хільчишин, яких торік відправили на реабілітацію в Німеччину, завдяки нашій сумісній співпраці з Трастовим фондом НАТО отримали додаткові вироби, що дадуть змогу ефективніше користуватися високотехнологічними протезами, які вони отримали під час протезування. Загальна сума допоміжних пристроїв для трьох учасників АТО становить приблизно 32 тисячі євро, — сказав голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Артур Дерев’янко.
Допоміжний пристрій до протеза дасть змогу В’ячеславу вільніше почуватися у повсякденному житті. Через деякий час на нього і його товаришів чекає поїздка до Німеччини. Там їх навчать керувати пристроями, і вони звикатимуть до того, як механізм виконуватиме команди. Призвичаївшись до допоміжного протеза, В’ячеслав зможе підкорити дрібну моторику. І вже без проблем користуватиметься монетами, голкою, ручкою, викруткою. Чоловік трохи шкодує, що з протезом стріляти не дозволяють, однак, за потреби, бачить себе на службі в армії.
Ідею про можливість продовження служби в армії бійців, які зазнали каліцтва під час АТО, підтримав Артур Дерев’янко. На його думку, вони можуть нести службу в штабах, на посадах інструкторів, там, де можна застосувати набутий досвід ведення бойових дій.
Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що уряд надзвичайно цінує подвиги захисників, які вони щодня здійснюють на лінії вогню проти окупаційних російських військ. Будь-яка велика справа залежить від конкретних людей, які якісно виконують свої завдання, зауважила вона.
— Завдяки спільним зусиллям держави і партнерів з
НАТО через трастовий фонд з’явилася можливість поліпшити якість вашого життя, — додала віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. — Сподіваюся, що новий етап у вашому житті, який розпочнеться з надання цих оновлених протезів, дасть вам можливість почуватися набагато впевненіше, і надалі ми зможемо робити ще більше для вас.
Приємною несподіванкою стала для В’ячеслава звістка про офіційне підтвердження участі української команди в «Іграх нескорених», які відбудуться наступного року в місті Торонто (Канада). Він неодмінно планує подати свою кандидатуру на конкурсний відбір. Ось і трапилася нагода випробувати себе. Адже недаремно Славко щодня займається фізичними вправами, штовхає ядро. Мріє й про час, який проведе на тренінгах у спеціально організованих для цього таборах.
Лікарі проходять стажування
— Ми пишаємося тим, що маємо можливість допомагати Україні захищати свою державу, — зауважив заступник директора Офіса зв’язку НАТО в Україні Марк Опгенорт. — Нині діє кілька трастових програм, які сприяють цьому. Вони стосуються логістики, кібербезпеки. Діяльність програм спрямована на довготривалу перспективу. За деякими з них результати відчують з часом. А сьогоднішня зустріч — це свідчення результатів співпраці за цим проектом.
За його словами, практична фаза проекту розрахована на два роки. І вже з початку нинішнього року вдалося реалізувати деякі ініціативи. Це зокрема три двотижневі спортивні табори для 30 військовослужбовців на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України, на базі Львівського міжрегіонального центру соціально- трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів 11 учасників АТО з травмами пройшли навчання на здобуття професії водія та 2 — автослюсаря.
Не треба бути фахівцем, аби дійти висновку: не важливо, звідки надходить потерпілому бійцеві допомога, головне, щоб він не залишався на самоті.
Про подальшу соціалізацію скалічених війною бійців висловився і заступник міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Сергій Устименко, зауваживши, що на цьому спільна з Альянсом програма з реабілітації бійців не завершується. Наступним кроком буде їхня участь у міжнародних спортивних змаганнях, у реабілітаційних програмах і, безумовно, в подальшому протезуванні.
За інформацією Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, нині на лікуванні перебуває 136 учасників АТО, яких готують до протезування. Нижні кінцівки майже у всіх випадках встановлюють в Україні, застосовуючи новітні технології. Вітчизняні фахівці нинішнього року розпочали операції з протезування верхніх кінцівок до ліктя. Поки що дефіцитними вдома залишаються технології з протезування від ліктя до плеча. Однак лікарі вже проходять стажування за кордоном, щоб згодом на місці протезувати і ці частини кінцівок.