У с. Райгородок на вул. Центральній, 176, живе Ромоданова Р.М. 82-річного віку, яка за станом здоров’я потребує догляду за нею та її господарством і будинком. Нині мешкає сама, оскільки її єдиний онук, повний сирота, перебуває на стаціонарному навчанні в м. Харкові.
Отже, з огляду на вищевикладене та скрутні життєві обставини Раїси Миколаївни прошу надати роз’яснення:
1) яку конкретну грошову допомогу/компенсацію, передбачену згідно з чинним законодавством, зможе отримувати непрацююча працездатна особа, яка погодиться доглядати Раїсу Михайлівну?
2) яке пенсійне забезпечення отримуватиме особа, яка доглядатиме Раїсу Михайлівну?
3) які органи у Слов’янському районі оформлять документи та оплачуватимуть послуги особі, яка доглядатиме Раїсу Михайлівну?
4) чи мають право на грошову допомогу/компенсацію і відповідний догляд пенсіонери, які досягли 80-річного віку?
Доценко В. М.,
с. Райгородок
.jpg)
Щомісячну компенсаційну виплату призначають відповідно до Порядку призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. №558 (із змінами та доповненнями, далі — порядок) фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.
Компенсацію непрацюючим фізичним особам призначають з огляду на прожитковий мінімум для працездатних осіб у таких розмірах:
— 15% — фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам I групи;
— 10% — фізичним особам, що надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які, за висновком лікарсько-консультаційної комісії, потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам II групи та дітям-інвалідам;
— 7% — фізичним особам, що надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які, за висновком лікарсько-консультаційної комісії, потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.
Компенсацію призначають на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
Компенсація фізичним особам, які досягли пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та інвалідам, які надають соціальні послуги, призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум з 1 січня 2020 року для працездатних осіб становить 2102 гривні, для осіб, які втратили працездатність, — 1638 гривень.
Для призначення компенсації слід подати такі документи:
1) фізичній особі, яка надає соціальні послуги:
— заяву про згоду надавати соціальні послуги;
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
— висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
— копія трудової книжки, а у разі її відсутності — письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
— заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»);
2) особі, яка потребує надання соціальних послуг, або її законному представникові (у разі визнання цієї особи недієздатною):
— заява про необхідність надання соціальних послуг;
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
— копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
— висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів I групи, інвалідність яких встановлено безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду).
Для вирішення питання щодо призначення щомісячної компенсації рекомендуємо звернутися до управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради із заявою та документами, встановленими порядком, за адресою: м. Слов’янськ, вул. Генерала Батюка, 40.
20 березня 2019 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян», що врегульовує питання надання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.
До ухвалення цього акта розмір щомісячної компенсаційної виплати визначали згідно із двома постановами КМУ від 26.07.1996 р. №832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» та від 29.04.2004 р. №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги». Відповідно до постанови №832, розмір щомісячних компенсаційних виплат становив 4,80 гривні.
Для узгодження підходів до призначення і виплати компенсації фізичним особам за надання соціальних послуг, а також у зв’язку з численними зверненнями структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій стосовно недостатнього розміру компенсаційних виплат, призначених відповідно до постанови №832, цю постанову скасовано.
Право на отримання пенсій мають громадяни України, застраховані згідно із Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. за №1058-IV (із змінами та доповненнями, далі — закон) та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи їх визнано особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі ст. 24 закону, страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
П. 9 ст. 11 закону чітко визначено: особи, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 цього закону, і за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року — не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менш як 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менш як 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років.
Якщо немає, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого ч. 1 і 2 цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року — від 15 до 25 років.
Із 1 січня 2028 року в разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу пенсія за віком призначається незалежно від віку.
Підкажіть, будь ласка, чи матиме право на призначення щомісячної адресної компенсаційної виплати одному з батьків дитини до трьох років «муніципальна няня» особа, яка уклала договір про надання послуг з благодійною організацією?
Павлюх С. М.,
м. Київ
Відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 р. №68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», послуга з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» надається для підтримки батьків (усиновлювачів), опікунів для забезпечення догляду за дитиною до трьох років.
Муніципальна няня — будь-яка фізична особа — підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91) / юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти і з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.
Призначення та виплата компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади (далі місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).
Право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі — договір) з муніципальною нянею.
Договір укладають у письмовій формі отримувач послуги «муніципальна няня» та муніципальна няня.
У договорі має бути визначено назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.
Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійна організація — юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим законом, як основну мету її діяльності. Благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійникові від імені чи за дорученням бенефіціара.
Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 30.01.2019 р. №68, компенсація послуги — відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років.
Отже, договір, який передбачає право на призначення щомісячної компенсації, не можна укладати із благодійною організацією, оскільки благодійна діяльність не передбачає одержання прибутку.
Запитання можете надсилати на електронну адресу: expert@ukcc.com.ua