"«Донбасремонт»"

Павло КУЩ
4 квiтня 2015

Лицар перфоратора, кишенькового калькулятора, дюбелів та клею для шпалер Сашко Циркуль уже не вперше отримував таке замовлення, отож зі знанням справи вивчав фронт майбутніх робіт. «На совість люди робили, а тому доведеться добряче попотіти», — набивав він ціну, прискіпливо оглядаючи ошатну двокімнатну квартиру.

— Та й року не минуло, як робили євроремонт, — підтвердила господиня. — Отакенні гроші вгатила сюди! Якби ж знаття, що потім доведеться мати таких квартирантів…

Помешкання справді було у тому стані, про який влучно, лаконічно і водночас захоплено кажуть: «Як лялечка!» Зір вабили дубовий паркет, підвісна стеля, підібрані у тон шпалери та кахлі, добротні меблі, сучасне кухонне начиння і сантехніка, простора лоджія. З неї майстер і почав розмову по суті: «Що тут робитимемо»?

— Та майже нічого! — не забарилася із відповіддю господиня. — Треба тільки вхід туди закрити наглухо. Спершу думала взагалі двері замурувати, але ні… Поки що заший їх дошками, фанерою чи отим… як його? Гіпсокартоном.

— Не занадто буде? — почухав олівцем за вухом Сашко. — Може, залишити як є?

— Ніяких «може», бо хочу, щоб лоджія вціліла. А раптом вони там почнуть вогнище розпалювати, підсвинка чи курей тримати?..

Майстер щось мугикнув собі під ніс і заходився оглядати шпалери:

— Шкода здирати, бо ніби вчора наклеювали…

— Не треба обдирати, — погодилися господиня. — Ти мені всі стіни целофановою плівкою затягни, а поверх неї якісь нікудишні шпалери притули. Зможеш?

— Як скажете…

— А що б ти сказав, якби довелося здавати житло таким постояльцям? — підвищила вона голос. — Он Валька вже й чути про них не хоче. І це тільки я така добра і поки що не відмовляюся від екстриму в своїй же хаті! Тому нехай ще спасибі скажуть.

— Ну, а ∂рати на вікнах встановлювати навіщо? — не приховував подиву Сашко. — Адже ваша квартира аж на дев’ятому поверсі.

— А якщо вони надумають меблі через вікна викидати? — схвильовано зауважила власниця житла. — Ти можеш гарантувати, що таке їм не забреде у голови?

Циркуль уник відповіді на риторичне запитання, а хвилин через двадцять запропонував жінці свій варіант перетворення комфортної квартири на приміщення, порівняно з яким хостел для невибагливих постояльців матиме вигляд 5-зіркового готелю. Найбільше господині сподобалася ідея щодо триярусних ліжок. — Супер! Тепер можна буде пускати сюди не одну, а відразу кілька сімей, — радо потерла вона долоні. — І їм дешевше вийде, і мені зручніше: щойно хтось із них шкоду зробить, відразу всіх виселю!.. Тому нехай пильнують одне за одним. Молодчина! — усміхнулася майстрові, схвалюючи план перебудови помешкання у щось середнє між притулком для знедолених і хлівом. — А знаєш, ти навіть можеш запатентувати свій проект. Раніше був євроремонт, а цей нехай зветься…

— Донбасремонт! — підказав той. — Ви ж приїжджим звідти будете здавати цю… гм… територію?

— А кому ж іще?! Хіба хтось нормальний погодиться тулитися у таких умовах? Це їм діватися нікуди, а грошей на пристойне житло катма. Хочуть дешевше, нехай отримують!

Боюся наврочити, але дуже схоже, що такий «донбасремонт» уже справді запатентували. Бо чимало знайомих донеччан розповідають: господарі у Києві дедалі частіше пропонують їм орендувати квартири, які немов навмисне попередньо доводили до жалюгідного і майже геть убитого стану. Мабуть, щоб жителі Донбасу не розслаблялися і не забували про руїни, на які перетворилися їхні домівки. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua