ГЕОПОЛІТИКА

Брюссель підтвердив свій намір  продовжувати тісну співпрацю з Києвом і підписати 
Угоду про асоціацію Україна — ЄС

Про це йдеться в одному з пунктів резолюції про ситуацію в Україні, ухваленої Європарламентом під час чергової сесії у Страсбурзі. Остаточний текст резолюції став консенсусом, виробленим на основі шести проектів, поданих різними політичними групами ЄП.

Два шляхи  до асоціації

Дебати щодо тексту резолюції, які пройшли напередодні голосування, супроводжувалися майже порожньою сесійною залою. Проте тим євродепутатам, які все ж таки подолали втому після довгого сесійного дня (дебати почались увечері і тривали до пізньої ночі) і прийшли до зали, доля відносин України з ЄС справді не байдужа. У настроях під час обговорення вирізнялися дві течії. Одну з них можна умовно назвати «брюссельською», оскільки в ній чітко простежується офіційна позиція керівництва ЄС. Її суть полягає в тому, що партнерство з Києвом і підписання Угоди про асоціацію слід поставити у пряму залежність від виконання українською владою кількох вимог. Серед них — усунути недоліки виборчого законодавства, за що повинні негайно взятися уряд та новий парламент; спільно з уповноваженими Європарламенту Александром Квасьнєвським та Патом Коксом знайти справедливе і прийнятне рішення у справі Юлії Тимошенко;  а також беззаперечно виконати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справах Тимошенко та Луценка. Другу течію настроїв у Європарламенті можна назвати «польською», позаяк її системно відстоюють євродепутати від Польщі — країни, яка продовжує залишатися нашим головним прихильником і адвокатом у ЄС. Вони закликають Брюссель підписати Угоду про асоціацію негайно, не чекаючи, поки Київ виконає всі висунуті йому умови.

Так, у ході дебатів депутат від Європейської народної партії Елмар Брок (саме ця партія займає найжорсткішу позицію у питанні щодо судових справ над представниками опозиції в Україні) заявив: «Наразі в інтересах Європи і українського народу, щоб наші відносини поліпшилися і зміцніли». На його думку, якщо у питанні припинення судових справ проти представників опозиції буде досягнуто прогресу, тоді Угоду про асоціацію буде підписано вже у листопаді 2013 року в ході саміту країн Східного партнерства у Вільнюсі. Його опонентом виступив голова Партії консерваторів Павел Коваль, який закликав ЄС діяти, не гаючи часу. «Наші партнери в Україні — це громадянське суспільство, неурядові організації, церква, і ми не маємо права сказати їм «ні, зачекайте», — наголосив депутат. — Тож давайте підпишемо Угоду про асоціацію якомога швидше».

Слово  за столицею

Загалом у тексті резолюції Європарламент висловив чимало зауважень про парламентські вибори в Україні, посилаючись на звіт ОБСЄ, і назвав їх «кроком назад, порівняно з минулими виборами». Проте, водночас Європарламент радить ЄС виявити підтримку проєвропейським настроям українців і закликає Єврокомісію  продовжувати роботу над лібералізацією візового режиму з Україною.

Текст резолюції прийнято на загальному голосуванні з однією поправкою. Її вніс болгарський депутат від політичної групи Альянс соціалістів і демократів Крістіан Вігенін. Йдеться про те, що Європарламент висловлює стурбованість зростанням націоналістичних настроїв в Україні, що позначилося у підтримці на виборах партії «Свобода». І хоча під час голосування за внесення поправки із зали прозвучала репліка депутата від ЄНП Міхаеля Галера про те, що треба так само висловити стурбованість і входженням до українського парламенту Комуністичної партії, поправку таки схвалили.

Резолюцію Європарламенту, так символічно прийняту наприкінці старого року, можна вважати знаковою. Її зміст свідчить про те, що Євросоюз не має наміру випускати Україну з поля свого геополітичного впливу. Крім того, вона є своєрідним сигналом та планом дій для уряду та Верховної Ради. Адже в її тексті ЄС визнає легітимність новообраного парламенту і викладає своє бачення та формат майбутніх відносин із Києвом. Тепер м’яч опинився на боці України.