Верховна Рада України  нещодавно ухвалила законопроєкт №7317, яким було врегулювано діяльність приватних виконавців в умовах воєнного часу.

«Урядовий кур’єр» з’ясовує, як цей документ вплине на виконання різних рішень і чи не нашкодить це підприємствам, відомствам та окремим громадянам.

Що заборонено у воєнний час

Насамперед законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану постанову чи інший процесуальний документ (або частину), винесені приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам закону, можна скасувати за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушено, постановою керівника структурного підрозділу.

За словами заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченка, закон має на меті забезпечити максимальний захист національних інтересів у зв’язку з війною, яку росія веде проти України. Зміни вносять лише на період дії воєнного стану, згодом вони будуть анульовані автоматично.

«Відповідно до закону, на період воєнного стану заборонено примусове виконання рішень щодо підприємств оборонно-промислового комплексу, установ, які входять до складу ЗСУ, компаній, що забезпечують зв’язок і доступ до інтернету, здійснюють енергетичне забезпечення, газо- та водопостачання, займаються виробництвом харчових продуктів, вакцин, та інших стратегічно важливих галузей. Заборонено примусове стягнення боргів з фізичних осіб за житлово-комунальні послуги та примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. У цей період можливе скасування постанови або іншого процесуального документа, які виніс у виконавчому провадженні приватний виконавець, якщо вони суперечать вимогам закону, постановою керівників Державної виконавчої служби», — зазначає Андрій Гайченко.

ДВС буде в ролі судді та можливі зловживання нотаріусів

 З одного боку, надання таких повноважень посадовим особам державної виконавчої служби дасть змогу швидко та своєчасно реагувати на можливі порушення законодавства, яких припустилися приватні виконавці, та відновлювати порушені права фізичних та юридичних осіб.

«Однак якщо розглядати це положення з точки зору закону, то, на нашу думку, воно суперечить нормам законодавства щодо незалежності інституту приватних виконавців та мінімізації втручання посадових осіб у процес виконання судового рішення приватним виконавцем. Ця норма фактично підмінює судовий контроль за виконанням рішення, передбачений статтею 129-1 Конституції України. По суті, на керівників територіальних органів Державної виконавчої служби покладено функцію судді поза тим, що, відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені», — вважає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников.

На його думку, в період воєнного стану, згідно із законопроєктом, заборонено виконання приватними виконавцями виконавчих написів нотаріуса.

Тут слід зазначити, що це необхідний крок законодавця, щоб запобігти зловживанням. З огляду на те що певні території України перебували або досі перебувають під окупацією, недобросовісні особи, користуючись несприятливою обстановкою, могли заволодіти нотаріальними бланками, намагаючись використовувати їх для вчинення шахрайських цілей, зокрема й шляхом підроблення виконавчих написів. Використання таких написів у тандемі з недобросовісними приватними виконавцями може становити потенційну загрозу правам та інтересам громадян у довгостроковій перспективі.

Автоматична система поза увагою та практика призупинення дій

Як вважає приватний виконавець Дмитро Ляпін, на жаль, у законі поза увагою залишився такий елемент контролю, як АСВП (автоматична система виконавчого провадження).

«На мій погляд, АСВП в тому вигляді, в якому вона існує, створювали для контролю діяльності державних, а згодом і приватних виконавців. По суті, АСВП — це засіб контролю за діяльністю приватних виконавців, і він досить ефективний», — додає він.

По-перше, на думку експерта, контролюючий орган має повний доступ до всієї інформації в системі, проте будь-яка інша особа, зокрема приватний виконавець, має обмежений доступ.

По-друге, до повноважень контролюючого органу належить прийняття підзаконних нормативних актів щодо функціонування АСВП, що, по суті, дає змогу здійснювати додатковий контроль у спосіб та у формі, які не передбачено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно із законопроектом, дозволено призупиняти діяльність приватних виконавців за рішенням Міністерства юстиції. У чому тут негатив і позитив саме у воєнний час?

Відповідно до законопроєкту, в період дії правового режиму воєнного стану не проводитимуть планові та позапланові перевірки приватних виконавців, а також не діятиме дисциплінарна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції.

Дисциплінарну процедуру пропонують замінити зупиненням діяльності приватного виконавця. Її можна зупинити строком на місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менш ніж п’ятьма членами дисциплінарної комісії. Але в тому разі, якщо виявлено ознаки грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків.

«Вважаємо, що таке нововведення не зовсім доцільне. По-перше, процедура притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності фактично спрощується. Це, з одного боку, необхідно в умовах війни. Однак законопроєкт не передбачає  проведення перевірки даних про грубе порушення, надання можливості приватному виконавцеві скласти письмові пояснення та надати відповідні документи, що, з іншого боку, істотно обмежує його права», — зазначає Максим Тютюнников.

По-друге, на його думку, ні в цьому законопроєкті, ні в Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів», не розкрито зміст поняття «ознак грубого правопорушення». Тобто не зрозуміло, за якими критеріями вирішуватимуть, приватний виконавець вчинив грубе чи формальне правопорушення.

Якими можуть бути негативні та позитивні наслідки чинності цього законопроєкту?

Цей документ готують на підпис Президентові України, тобто вже найближчим часом можна очікувати, що закон набере чинності. Його чинність поширюватиметься на правовідносини, які виникли під час дії воєнного стану.

Щодо позитиву варто зазначити, що посилений контроль за діяльністю приватних виконавців Міністерства юстиції України на час воєнного стану дасть змогу оперативно відповідати на порушення та відновлювати права сторін виконавчого провадження, а також інших постраждалих осіб, які звернулися зі скаргою.

«Негативним наслідком чинності закону може стати те, що надання повноважень посадовим особам державної виконавчої служби на скасування постанов та інших процесуальних рішень приватних виконавців зробить останніх фактично філіалом державної виконавчої служби», — вважають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

А законодавча неврегульованість «ознак грубого правопорушення» і спрощена процедура зупинення діяльності приватного виконавця може містити корупційні ризики.