ХІV Міжнародний фестиваль документального кіно відкрився американською стрічкою «The yes men: згодні бунтують». «Згодні» активісти вже 20 років намагаються розв’язати соціальні проблеми США та зміну клімату на планеті культурними провокаціями. Ландшафт світу і портрет людської свідомості. Передчуття війни, її наслідки для суспільства. Мегаполіс і село. Робота, яка надихає, і яка перетворює на механізм. Культура і менталітет. Декомунізація міста і місця. Світи чоловіків і жінок, старих і юних.
Напевно, найочікуванішою стала стрічка «Процес: російська держава проти Олега Сенцова». Російський режисер Аскольд Куров вважає справу проти українського режисера жорстоким абсурдом політичного свавілля держави.
Швейцарський фільм «Коли два світи зіштовхуються» показує екологічне як екзистенційне на прикладі боротьби громади в Перу за збереження лісів Амазонії. У турецькій стрічці «Боротьба за кінотеатр «Емек» ідеться про шестирічне обстоювання культового стамбульського кінозакладу як культурного і соціального простору серед розгнузданого урбанізму і тотальної комерціалізації, як протистояння масовій культурі та цивілізації привласнення. Стрічка нагадала про боротьбу в Києві за автентичність кінотеатру «Жовтень».
Фестиваль розглядав екологічні проблеми і на рівні окремого громадянина України: сортування сміття, використання вторсировини, популяризація велотранспорту. Бренд «еко» поставав у фільмах як модний і статусний. І вихолощений заради шику. Екологи-активісти зі Львова сформували програму «Права людини та довкілля: український вимір». Загальні права людини ухвалили ще 1948 року. Фільми провокували не боятися влади і гуртуватися в боротьбі за права без нехтування обов’язків.
Як і на минулому DocudaysUA, увагу глядачів привернули фільми про Північну Корею, зокрема стохвилинний мюзикл «День звільнення». У ньому дві Кореї оголошують про відлік часу… до війни.
Функціонувало майже 10 позаконкурсних програм. Змістовною й різноманітною стала фотовиставка, присвячена довкіллю. На неї надійшло понад 350 фоторобіт. До стенда потрапив навіть портрет Трампа, якому довелося визнати негативний вплив промисловості на клімат планети.
У номінації «Docu — права» переміг 97-хвилинний фільм «Пол приходить з моря: щоденник зустрічі» німця Якоба Пройса. Режисер працював в ОБСЄ і знає тему мігрантів ізсередини. Африканці з фільму вважають, що колонізатори завинили перед їхнім континентом. Режисер фільмує два з половиною роки боротьби інтелектуала-християнина камерунця за право жити в Європі. Порозуміння спричиняється не тільки до зміни позиції режисера, а й до втручання рідних йому бюргерів у долю інтелігентного молодика, якого система виштовхнула з країни, не дала змоги продовжити освіту в Канаді, щоб допомогти родині в Африці.
Режисер критикує жорстку позицію ООН стосовно біженців і не згоден з Полом, який має, хоч як дивно, консервативну позицію щодо міграції. Стрічка змушує замислитися про проблеми України. Як зробити, щоб європейські закони і неписані правила ствердилися в нашій Батьківщині?
Чилійсько-литовський 26-хвилинний фільм «Я не тутешня» режисера Майте Альберді та Гедре Жикіте показує успішний пансіонат, в якому 90-річні пожильці втрачають сили, але не жагу до життя. Мешканка притулку зверхня до інших, хто не з Країни басків. Уповільнені плани на екрані підкреслюють гальмування внутрішніх процесів особистості, що страждає від збайдужіння рідних.
На контрасті з життям літніх людей — стрічка зі США «Усі ці нерви» про підлітків. 80 хвилин фільму Дженні Гейдж здалися задовгими для аналізу звичайних підліткових зваб. Вони не хочуть дорослішати і залюбки пригублюють дорослі зваби. Їм набагато важливіше порозуміння з однолітками, ніж з батьками. Стрічка перемогла в номінації «Docu — життя».
Приз глядацьких симпатій отримав 74-хвилинний фільм «Народжені бути вільними» про дельфінів, яких відловлює Росія для використання в господарстві, дослідів та розваг і продає, — від України до Китаю та США. Стрічку представили Великобританія та Росія. Режисер Гайяне Петросян. Чи знають дослідники і глядачі, що дельфіни лише свистом здатні знищити людину? Але ніхто ніде такого не зафіксував за всю історію людства. А люди з ними не церемоняться. Герой фільму вважає, що «світ створений для людини, і цим треба користуватися сповна». З таким поглядом на людину і світ сперечаються з різною мірою обдарованості фільми DocudaysUA.
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для "Урядового кур'єра"