Статистика свідчить: аграрії на початок весни недоотримали 34% потрібних їм мінеральних добрив, зокрема 278 тисяч тонн аміачної селітри, 140 тисяч тонн калійно-аміачної суміші (КАС) та 258 тисяч т карбаміду. Причина зрозуміла: хлібороби не змогли придбати необхідне через дефіцит грошей. Інша думка у Федерації роботодавців та Союзу хіміків України. Мовляв, нестача сільгоспхімії у сільгоспвиробників — через те, що в Україну завозили добрива російського виробництва за заниженими цінами і вітчизняні підприємства через таку нечесну конкуренцію змушені були зупинити виробництво. Відповідно недостатнє внесення добрив призведе до недобору врожаю.
Певна річ, добре, що хіміки так переймаються інтересами іншої, аграрної галузі. Їхня думка на перший погляд видається слушною, однак якщо вдуматися, не тримається купи. По-перше, як низькі ціни могли завадити нашим аграріям закупити більше добрив? Скоріше навпаки!
По-друге, за словами самих хіміків, обсяг завезеної російської продукції виявився не таким і великим: у тексті їхньої заяви зазначено, що з Росії надійшло не більш як 80 тисяч тонн аміачної селітри, стільки само карбаміду, КАС зовсім не надходило. То як такі незначні кількості могли фатально обвалити ціни на внутрішньому ринку? І як у такому разі може кардинально переламати ситуацію негайне запровадження антидемпінгових квот на російські добрива, якого одностайно вимагають Федерація роботодавців та Союз хіміків України (що спільного між цими двома організаціями — про це трохи згодом)?
Думки розділилися
Зрештою, у такій ситуації є ще одна зацікавлена сторона — аграрії. Чи не варто послухати їхньої думки? А вона суттєво відрізняється від зазначеного вище.
Про цінову ситуацію, що склалася на ринку мінеральних добрив, аграрії попереджали ще торік на початку грудня. Тоді Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі порадила Міністерству економічного розвитку і торгівлі запровадити додаткові антидемпінгові мита на мінеральні добрива, імпортовані з РФ: мовляв, занадто вже дешеві на шкоду вітчизняним виробникам. У відповідь аграрії попросили пояснити незрозуміле, на їхній погляд, формування цін на азотні добрива в Україні.
Однак тут є певна неточність: дуже добре зрозуміло, що відбувається із цінами, і на чию користь. Адже підприємства Ostchem Рівнеазот і черкаський «Азот» (два основних українських підприємства, що виробляють аміачну селітру) належать добре відомому олігарху Дмитрові Фірташу, так само, як і Союз хіміків та Федерація роботодавців. Усі вони ніяк не спромоглися відповісти на простесеньке питання аграріїв: чому добрива українського виробництва за кордоном коштують дешевше, ніж для вітчизняних хліборобів? Невже, обвинувачуючи Росію в демпінгу, наші виробники сільгоспхімії самі демпінгують на ринках інших країн?
Це малоймовірно: у розвинених країнах на такі дії реагують оперативно і жорстко, непоміченими вони б не залишилися. Крім того, аграрії звертають увагу, що в Україні добрива, імпортовані з інших країн (Польщі, балтійських країн), теж коштують дешевше за вітчизняні! Вони що, теж демпінгують, увесь світ постав проти України? Не дуже віриться, набагато вірогідніше інше пояснення: це ціни вітчизняного виробника завищені, а не інших занижені! Експерти зауважують: з 2014 року перевищення внутрішніх оптових цін над експортними подекуди досягало критичного рівня, зокрема на карбамід — 41,7%, КАС — 65,69%, аміачну селітру — 58,14%.
За таких умов, зазначили аграрії у зверненні до глави уряду, запровадження додаткових мит призведе лише до подальшої монополізації ринку мінеральних добрив (який і так монополізований майже повністю) і подальшого зростання цін на добрива. А саме тоді й виправдаються песимістичні прогнози Союзу хіміків щодо недобору врожаю. Як бачимо, істинних винуватців того недобору вони забули вказати.
Вимоги аграріїв підтримало Міністерство аграрної політики і продовольства України. У листі міністерства у відповідь на звернення об’єднань аграріїв ішлося: «З метою недопущення зриву весняно-польової кампанії 2017 року, уникнення негативних наслідків для АПК та економіки в цілому Мінагрополітики продовжуватиме наполягати на тимчасовому зупиненні дії антидемпінгових заходів до створення передумов для ефективного забезпечення аграріїв азотними добривами». Звернімо увагу: в профільному міністерстві зазначають, що поспішне запровадження додаткових мит наробить шкоди аграріям, а виробники добрив вважають навпаки. Чому? У листі на ім’я глави уряду Володимира Гройсмана Українська аграрна конфедерація та інші професійні об’єднання аграріїв зауважують: усі перемовини сільгоспвиробників із хіміками, зокрема з представниками групи компаній Ostchem, не дали результатів.
Цікаво також, що аграрний комітет Верховної Ради підтримав позицію сільгоспвиробників і міністерства: запровадження додаткових мит може збільшити вартість весняної посівної кампанії додатково на 500 мільйонів гривень. За підрахунками експертів, тільки у 2015 році виробники сільськогосподарської продукції переплатили майже 4 мільярди гривень через монопольне завищення цін на вітчизняному ринку, стверджують в Українській аграрній конфедерації.
Монополісти перехитрили самі себе
Окремим пунктом розгляду в уряді стала заява аграрних асоціацій щодо маніпулятивних дій компанії Ostchem. Щоб утвердити монопольне становище на ринку і мати змогу безконтрольно підвищувати ціни на свою продукцію, компанія погрожує звільнити близько 3 тисяч робітників, якщо не буде введено антидемпінгові мита на російські азотні добрива. У зверненні аграріїв ідеться: «Ситуація, коли олігархічна монополія загрожує Україні масовим позбавленням її громадян робочих місць та тримає у заручниках цілу галузь вітчизняного АПК (рослинництво), є неприпустимою та вимагає термінового втручання уряду». Шкода, що рядові працівники хімічної промисловості піддалися на маніпуляції керівництва, повірили, ніби порятунок галузі — у запровадженні нових мит і пограбуванні аграріїв.
Зазначимо, що Українська аграрна конфедерація не проти підвищення мит на добрива з РФ, однак лише після того, як будуть захищені інтереси українських аграріїв. Про це нині не йдеться. Поки що вітчизняні монополісти перехитрили самі себе. Дійшло до того, що деякі аграрні підприємства здійснили передоплату продукції хіміків, але куплений товар не змогли отримати у зв’язку із зупинкою виробництва — через борги на підприємства припинили постачання газу.
Варто додати, що хімічний завод — це не електрочайник, який увімкнув коли захотів — і за хвилину він вже гарячий. Запуск аміачного агрегату після його зупинки, стверджують фахівці, коштує майже 600 тисяч доларів. Тож варто було не гнатися за надприбутками, працювати з меншими доходами, зате стабільно. Зрештою це було б вигідніше, зазначають експерти.
У Черкасах тисячі працівників об’єднання «Азот» мітингують, вимагаючи «припинити нищення вітчизняної хімічної промисловості». Певна річ, такого допустити не можна. Підтримати одну з провідних галузей української економіки, зберегти робочі місця для тисяч наших громадян — справа добра. За умови, що йдеться про інтереси галузі, а не окремих олігархів-монополістів.
Хоч би не вийшло як із вугільною промисловістю: приїжджали шахтарі до Києва, стукали касками — теж, як тепер, вимагали державної допомоги. Уряд відривав трохи грошей від найнеобхіднішого, вкидав їх у галузь, а в підсумку олігархи, що присмокталися до українського вугілля, багатшали, а прості шахтарі біднішали. І це стало однією з причин, чому російських агресорів на сході України зустріли прапорами чужої держави, а не вилами.
Знов ризикуємо наступити на граблі? Якось так у нас повелося, що підтримку однієї галузі повсякчас здійснюють за рахунок іншої, і крайніми зазвичай виявляються саме хлібороби. Здається, саме час покласти край такій хибній практиці.
В уряді пропонують гнучкіші схеми, що дають змогу підтримати хімічну галузь, не залазячи в кишені сільгоспвиробників. Із цього приводу в Кабінеті Міністрів недавно відбулася нарада під головуванням першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва та віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона за участі представників зацікавлених міністерств і відомств, народних депутатів, аграрної громадськості й самих хіміків. На нараді розглядали питання поновлення роботи хімічних підприємств, які виробляють міндобрива в Україні.
Планують, що виробництво добрив здійснюватимуть на давальницьких умовах шляхом постачання газу ПАТ «Аграрний фонд». Добрива, які Аграрний фонд отримає від черкаського «Азоту» та Рівнеазоту, передадуть сільгосппідприємствам здебільшого на умовах зустрічної поставки продукції майбутнього врожаю. Планують, що міндобрива постачатимуть іншим сільгосппідприємствам, які зможуть здійснювати передоплату Аграрному фонду, а також без передоплати з кредитуванням цих підприємств на умовах постачання продукції майбутнього врожаю.
У такий спосіб буде врегульовано питання заборгованості компанії Ostchem перед сільгосппідприємствами за недопоставлену продукцію, повідомив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Володимир КОЛЮБАКІН
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+