ПРОБЛЕМА

У Рік дитячої творчості ліцеїсти ризикують виявитися бездомними

У Луганську таких освітніх установ — три. Особливо кричущий приклад — ситуація в обласному медико-біологічному ліцеї. Батьки скаржаться всюди, кажуть, не дійшли лише до Господа Бога.

«Шершава» мова Бюджетного кодексу

— Проблема почала виникати, коли в жовтні торік Верховна Рада внесла зміни до статей 89,90 Бюджетного кодексу й ухвалила перелік видатків, що враховують при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів і здійснюють з обласних бюджетів. Цим переліком видатки на утримання ліцеїв-інтернатів (тобто таких, як ми, за статусом) не передбачено, тож тепер фінансування відбувається за рахунок субвенції з обласного місцевому бюджету через управління освіти, — розповідає директор обласного медико-біологічного ліцею Світлана Зєрова.

Один рядок у головному бюджетному документі країни — і послідовність проблем перетворилася на снігову кулю. Зміна статусу потягла за собою скасування законодавчих підстав для оренди — ліцей розташований на площах місцевого медичного університету. Тож тепер потрібно шукати новий дах над головою. Тим часом дітям зручно навчатися саме тут. Бо, наприклад, після теоретичних занять з анатомії можна сходити в університетський музей, скористатися університетською бібліотекою, адже з першого семестру університетські викладачі викладають тут цитологію й біохімію, а також латинську мову. Все заради того, щоб майбутнім студентам потім легше було освоїтися у виші — старшокласники в білих халатах уже зробили свій вибір на майбутнє, в ліцеї всі або майже всі мріють стати лікарями.

— Діти реально оцінюють свої можливості, тож частина наших випускників далі йдуть не у виші, а в медичні училища, — розповідає директор.

Але за якою адресою в Луганську навчатимуться нинішні ліцеїсти — питання. Термін оренди площ в університеті минає наприкінці червня. Установа інтернатного типу міській раді, якій область передала фінансові кошти субвенції Держбюджету, — не потрібна. Сесія Луганської міської ради відхилила пропозицію прийняти обласні ліцеї-інтернати для обдарованих дітей у комунальну власність територіальної громади.

Під крило вишів?

— Ми бачимо два шляхи розв’язання проблеми: або приєднати ліцеї до потужних університетів, або повернути колишню систему їх фінансування. Тобто порушити питання про внесення змін до статей 89, 90 Бюджетного кодексу щодо фінансування з обласних бюджетів ліцеїв-інтернатів для обдарованих дітей, — каже директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації Ірина Цимбал. — У Луганську вже нині відчувається дефіцит коштів на освіту. І це біда всіх міст і районів не лише нашої області, а й країни, оскільки фінансування здійснюють за формульним розрахунком, а він передбачає певну суму на одного учня. І нашому обласному центру доводиться бюджет планувати так, щоб не постраждали й маленькі школи. Тож місту все одно довелося б переглядати статус обласних ліцеїв-інтернатів для обдарованих дітей.

Свого часу ці ліцеї створювали з метою полегшити обдарованим дітям, особливо із сільської місцевості, доступ до якісної освіти. Але оскільки законодавство вищої школи не надає університетам змоги здійснювати загальну середню освіту, ці ліцеї існували як установи обласної комунальної власності й продовжували працювати, незважаючи на те, що не фінансувалися як ті ж університети з державного бюджету, а отримували гроші на життя з обласної скарбниці. За минулі роки законодавство в частині фінансування різного типу освітніх установ змінювалося. Тож невже не логічно, аби тепер потужні виші взяли ліцеї під свою опіку?

— Але в умовах зовнішнього незалежного оцінювання знань ліцеїсти не мають пільг при вступі до вишу. Який тоді сенс нашому університету утримувати ліцей, — підключається до обговорення проблеми перший проректор з науково-педагогічної роботи Луганського державного медичного університету Василь Сімрок. — Для того, щоб профільний ліцей став структурним підрозділом нашого вишу, слід на державному рівні прийняти такі зміни до законодавства, які передбачатимуть пільговий вступ абітурієнтів — колишніх ліцеїстів. Вишу такий ліцей потрібен тільки за умови, що всі 100% ліцеїстів ставатимуть нашими студентами й у майбутньому— фахівцями системи охорони здоров’я краю. Нині цей показник не досягає й половини бажаного.

У пошуках піклувальника

— Наш ліцей — єдиний у країні пішов на експеримент: доповнити теоретичні знання з валеології практикою. І ми тепер їздимо до геріатричного пансіонату, допомагаємо доглядати за людьми похилого віку, — розповідає ліцеїст Ігор Бибик.

За його словами, найважче не те, що доводиться вимірювати тиск, здійснювати лікувальні процедури, навіть міняти підгузки лежачим хворим. «Головне — відчуття, що ми можемо допомогти людям, подбати про них, поліпшити їхнє існування, коли жити залишається недовго», — каже підліток. Чи багато серед його ровесників тих, хто готові на подібну повсякденну працю заради чужих самотніх людей?

«Так, це діти, які інтелектуально й морально старші за своїх однолітків, — погоджується професор Василь Сімрок. — Зберегти ліцей з фінансової точки зору збитково, але так вигідно суспільству». Тож на Луганщині та в інших областях (бо проблема — загальноукраїнська) сподіваються, що депутати Верховної Ради задумаються над цим «парадоксом», і Кабінет Міністрів та Міністерство освіти і науки отримають законодавство, що дасть змогу зберегти такі освітні заклади для обдарованих дітей.