Уже понад рік триває російська агресія проти України. Наші безстрашні та самовіддані хлопці захищають країну на передовій. А Міністерство юстиції активно працює на юридичному фронті, аби захистити наших громадян та їхні інтереси на загарбаних ворогом територіях в анексованому Криму і на сході, в зоні проведення АТО.
— Відомо, що вже напрацьовано і подано до Європейського суду з прав людини четверту міждержавну заяву «Україна проти Росії–4». За всю історію існування ЄСПЛ було всього 16 міждержавних заяв. Тепер маємо ще чотири, — поінформувала перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова під час брифінгу в Кабінеті Міністрів.
Урядовий уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Борис Бабін, який також брав участь у брифінгу, наголосив, що від початку агресії Росії проти України були численні порушення прав людини, передбачених Європейською конвенцією як в окупованому Криму, так і на сході країни. І саме тому задля максимального документування цих фактів фіксації порушень і склали четверту заяву. Адже щодня порушують право на життя, оскільки під час бойових дій гине багато цивільних громадян. Полонені українські військові зазнають нещадних знущань, що є воєнними злочинами. Борис Бабін наголосив, що людей незаконно затримують, обшукують та ув’язнюють. Знищено судову та правоохоронну системи на Донбасі, а в Криму її підмінено системою каральних органів РФ, в яких працюють некомпетентні юристи. Закривають вільні ЗМІ, забороняють декотрі релігійні організації. Також можемо говорити про політичні судові процеси, мета яких навіть не покарати активістів, а реалізувати певні зовнішні політичні завдання. І показові приклади цього — процеси над Сенцовим і Кольченком. Та ще безліч різних кричущих порушень.
— Ми сподіваємося, що оцінку суду відповідно сприйме світове товариство, а агресор рано чи пізно буде змушений виконати справедливі вимоги щодо припинення порушень прав людини та надання відповідних компенсацій, — заявив Урядовий уповноважений з питань ЄСПЛ.
Наталія Севостьянова також повідомила, що 26 серпня 2015 року на засіданні уряду підтримали зміни до законодавства, які передбачають, що 100 центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції, які додатково відкрилися по всій країні, допомагатимуть і внутрішньо переміщеним особам, які постраждали від конфлікту. Тож кожен українець, який особисто зазнав поневірянь або втратив рідних чи майно, може звернутися до такого центру за новим місцем проживання, аби юристи допомогли йому підготувати індивідуальну заяву проти Російської Федерації до Європейського суду з прав людини. Адреси центрів можна дізнатися на сайті Мінстерства юстиції.
Заступник міністра юстиції Сергій Петухов під час брифінгу повідомив, що 26 серпня уряд затвердив проект змін до Цивільного процесуального кодексу, який передбачає спрощений порядок отримання свідоцтв про народження чи смерть для громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях.
— У разі народження дитини будь-хто з батьків чи законний представник має один раз виїхати на підконтрольну Україні територію і звернутися до суду із заявою про встановлення факту народження чи смерті та надати відповідні документи. Суд зобов’язаний розглянути таку заяву впродовж 24 годин і ухвалити рішення про встановлення факту народження або смерті. Це рішення одразу набирає законної сили, його можна взяти й піти в органи РАЦС, щоб отримати свідоцтво про народження своєї дитини чи смерть родича, — зазначив заступник міністра юстиції.
Так, сказав він, українська влада дотримується позиції про невизнання будь-яких документів, які видають окупаційні органи влади. Водночас такий підхід дасть змогу нашим громадянам отримати законні українські документи.
Він також наголосив, що уряд працює над спрощенням процедури в’їзду та виїзду на/з території Криму. Це полегшить життя громадянам, які живуть на окупованій території та уможливить безперешкодний в’їзд до Криму іноземним журналістам, міжнародним правозахисникам чи представникам міжнародних організацій, які зможуть фіксувати ситуацію на півострові.