Голова Державної
реєстраційної служби України
Дмитро ВОРОНА
Рік, що минає, розпочався для Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстр) зі скарг громадян на погане обслуговування у територіальних відділеннях структури. Зокрема, було чимало нарікань на черги та рівень надання консультацій. Але служба змогла не лише розв’язати ці проблеми, а й значно поліпшити умови надання реєстраційних послуг. Про нинішній формат спілкування Укрдержреєстру з клієнтами та заплановані зміни у роботі служби наша розмова з її очільником Дмитром ВОРОНОЮ.
— Пане Дмитре, як вдалося врегулювати ситуацію зі скаргами?
— Ми проаналізували ситуацію, що склалася на початку року, і з’ясували, що найчастіше нарікали на нашу роботу люди, які в повсякденному житті не працюють із документами та мають складнощі у їх заповненні. Тому довідкову інформацію, яка розміщується на стендах у відділеннях, намагаємося подавати зрозуміло, за єдиними стандартами в усіх регіонах.
Також наші співробітники пройшли тренінги, де їх вчили спілкуватися з людьми, уникаючи конфліктів. А ще, наприклад у Києві, приміщення відділення поділили на дві частини: одне для консультацій, друге — для прийому. Тобто спочатку людина з пакетом документів звертається до консультанта і, якщо є всі документи, подає їх на реєстрацію. Так вдалося розвести дві черги і відсіяти 60% людей, які приходили лише за консультаціями.
80% інформації закрито
— Якими реєстрами нині можна користуватися через Інтернет, а які закриті, і щоб отримати інформацію, треба звернутися в Укрдержреєстр?
— Загалом Укрдержреєстр працює з понад десятьма реєстрами. Найбільш відомі громадянам реєстри юросіб та фізосіб-підприємців; громадських об’єднань, політичних партій, друкованих ЗМІ; речових прав на нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки); актів цивільного стану (РАЦСи). Перші два відкриті й ознайомитися з ними можна на сайті служби, а два останні закриті, тому інформацію з них у разі потреби можна отримати у формі витягу, звернувшись до наших відділень.
Плануємо відкрити реєстр РАЦСів, тобто дані про народження людей, їхній статус, а також про померлих, щоб запобігти фальсифікаціям, шахрайствам. Звісно, доступною буде загальна інформація, а персональні дані — захищеними.
З відкриттям реєстру прав на нерухомість є проблеми, адже громадяни бояться можливих зловживань через те, що оприлюднять, скажімо, всі дані про місце проживання пенсіонерів, літніх людей тощо. А загалом, відкриття будь-якого реєстру (це і світова практика) має відбуватися тоді, коли громадяни будуть готові до цього. Наприклад, публічність реєстру підприємців виправдана, бо вони хочуть легально займатись бізнесом, тому й відкривають інформацію про себе. У випадку з нерухомістю йдеться про особисте, тож і питання дуже болюче. І держава, якщо й піде на публічність цього реєстру, то лише після серйозних громадських обговорень, консультацій.
Нюансів справді багато. Наприклад, чи варто відкривати дані про держслужбовців, у тому числі працівників правоохоронних органів, суддів, про свідків. Тож поки що 80% інформації є і має бути закритою.
— Який бізнес у цьому році був найбільш цікавий людям?
— Трійка лідерів — сфера послуг (торгівля за рахунок приватних підприємців) — 51% від новостворених суб’єктів господарювання, ІТ-бізнес — 9%, автомобільні перевезення — 6%.
— Чи стала у пригоді громадянам нещодавно надана можливість отримання послуг служби через пошту? Скільки це коштує?
— Жодного збільшення вартості послуг не відбулося — оплачується лише поштове відправлення. А надаємо через пошту такі послуги: реєстрація і ліквідація бізнесу, внесення змін до статутних документів та змін про місцезнаходження суб’єкта господарювання, державне підтвердження документів (проставлення апостилю), надання витягів, виписок із реєстрів бізнесу і нерухомості.
У середньому, щотижня у службу поштою надходить 150—200 пакетів документів. І заявник може обирати зручний для себе спосіб отримання відповіді — кур’єрською доставкою, поштою або безпосередньо в Укр?держреєстрі.
І зручно, і дешевше
— Ви нині працюєте з архівами. Як просувається ця робота?
— Завершуємо переведення з паперових носіїв на електронні архівів РАЦСів за 1950—1995 роки. В деяких регіонах, де менше інформації, оцифрували дані й за 1940 роки. Наступний етап — 1996—1998 рр.
Стосовно архівів нерухомості, то в першому читанні прийнятий законопроект №2049а, який врегульовує їх передачу від БТІ до Укрдержреєстру. І лише після набуття чинності цим документом можна сподіватися на виділення фінансування для оцифрування цих даних, що дасть змогу службі розвивати сучасний сервіс — електронний реєстр речових прав на нерухоме майно. Сам електронний реєстр нерухомості ведеться в державі з 2003 року, а в Києві і Севастополі з 2009-го. А вся інформація до введення цього реєстру зберігається в архівах БТІ.
— З початку року нотаріуси отримали функції держреєстраторів. Скільки угод проходить через них і чи не подорожчали їхні послуги?
— Насамперед зазначу, що нотаріуси як держреєстратори прав власності на нерухомість з 1 січня працюють з операціями на вторинному ринку. Новозбудовані об’єкти реєструє Укрдержреєстр, а вже потім, під час вчинення якихось дій (продажу, дарування тощо), нотаріус зареєструє всі дії і посвідчить угоду. До Укрдержреєстру доцільно звертатися, якщо є спірні питання щодо власності.
На жаль, за останні 20 років накопичилося дуже багато договорів купівлі-продажу, посвідчених у нотаріусів, які потім не реєстрували в БТІ. Тож ми розгрібаємо завали, отримані від системи БТІ. На це потрібен ще мінімум рік.
Нині на ринку 40% угод «закривають» нотаріуси і 60% — Укрдержреєстр. Щодо вартості послуг, то вона і у приватних нотаріусів, і у державних кардинально не змінилася. Тепер нотаріуси просто включають у неї всі державні мита, які раніше сплачувалися через банк. Це зручно. Наприклад, за держреєстрацію права власності на нерухоме майно держмито становить 119 гривень, а за реєстрацію речових прав на нерухоме майно — 51. Якщо ж це право зареєстровано до 1 січня 2013 року, то заявники звільняються від мита. Щоправда, їм доведеться викласти 120 гривень за отримання витягу з відповідного реєстру.
А ось оформити продаж квартири стало дешевше, бо відмінили поточну технічну інвентаризацію, яка коштувала зокрема по Києву 50—100 доларів.
Електронні послуги — вимога часу
— Які проблеми заважають Укрдержреєстру повноцінно працювати?
— Найбільш істотні дві — матеріально-технічне забезпечення (недофінансування) та зарплата наших працівників. Важко знайти фахівця в сільській місцевості з юридичною освітою, з двома роками стажу, з високими моральними якостями, який володіє комп’ютерною грамотою та готовий отримувати за свою роботу 1200 гривень. А в Києві знайти такого на 1350 гривень майже неможливо.
— А чи є у службі корупція і як боретеся з нею?
— Корупція є у будь-якій держустанові будь-якої країни. Немає винятків, є лише різний ступінь проникнення цієї проблеми.
В Укрдержреєстрі є певні рівні виявлення корупційних дій: скарга людини безпосередньому керівнику; лінія довіри; антикорупційний підрозділ. Причому спочатку інформація перевіряється неформально, а вже потім — у співпраці з правоохоронцями. І якщо перевірка (такі заходи здійснюють регулярно) виявила незаконні дії, що можуть підпадати під категорію злочину з боку наших працівників, — одразу звертаємося до прокуратури, МВС.
У правоохоронних органах перебуває інформація щодо 30 таких випадків, 50 людей звільнилося за підозрою у вчиненні подібних дій.
— Повернімося до реєстраційних процедур. Які з них спростилися?
— Спростилася процедура реєстрації похідних прав власності на землю. Так, раніше потрібно було зареєструвати право власності на земельний пай, а вже потім реєструвати договір оренди. Нині Укрдержреєстр може одразу зареєструвати право оренди чи продовжити договір оренди без реєстрації первинного права власності. Тобто, заощаджуються час і гроші.
До речі, держреєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за 14 робочих днів, іпотеки — за 1 день, обтяжень речових прав та надання витягів, довідок, виписок — у день надходження заяви. Оплачуються такі послуги в банках або в платіжних терміналах, що розміщені у деяких відділеннях служби.
— Чи маєте ідеї, як поліпшити послуги?
— Хочемо в цілому переходити на електронне надання послуг. Нині можна в електронному вигляді зареєструвати свій бізнес. Причому зробити це не виходячи з дому — через реєстраційний портал rp.irc.gov.ua, авторизувавшись, заповнивши онлайн-форму, подавши відскановані документи, завірені цифровим підписом, та сплативши реєстраційний збір. І через 2—3 дні отримуєте готові документи про реєстрацію.
Ви також можете попередньо записатися на прийом через сайти головних управлінь юстиції в регіонах (їх перелік є на сайті Укрдержреєстру), обравши для себе зручний день і час відвідування реєстраційної служби, в тому числі РАЦСів.
У деяких відділеннях діє електронна система керування чергою — людина отримує у відділенні служби талон з номером черги і орієнтовний час очікування. При цьому ідентифікатором кожної людини є номер паспорта, що допомагає уникати появи фантомних черг, які були на початку року.
Крім того, реєструючи нерухомість, можна в онлайн-режимі на офіційному сайті служби відслідковувати стан розгляду заяви. І якщо виникли запитання, то й отримати консультацію по телефону чи за допомогою скайпу.
Плануємо надавати в електронному вигляді виписки і витяги з усіх реєстрів за умови наявності цифрового підпису та сплати мита. Ще одна ідея — запровадити смс-інформування громадян про стан розгляду заяви, тобто про те, коли можна приходити і забирати готові документи.
— Коли можливий перехід на електронний документообіг між держорганами?
— Працюємо над тим, щоб реєстри були доступні всім держорганам, але коли це станеться, прогнозувати важко. Наступного року плануємо максимально відкрити свої реєстри для правоохоронних органів, судової влади.
А на електронний документообіг переходити треба якнайшвидше, бо дарма витрачається багато часу та матеріальних ресурсів. Та до цього має бути готовий не тільки Укрдержреєстр, а всі держструктури.
Оксана МАЛОЛЄТКОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Дмитро ВОРОНА. Народився 1980 року в Донецьку. У 2001-му закінчив юридичний факультет Донецького національного університету. Захистив кандидатську дисертацію з державного управління. 2006—2008 рр. — заступник міністра охорони навколишнього природного середовища. Із грудня 2010-го до лютого 2013-го працював на посадах заступника міністра МВС, голови Державної міграційної служби, заступника міністра юстиції. 20 лютого цього року призначений на посаду голови Державної реєстраційної служби.