Голова Національної комісії
з цінних паперів та фондового ринку
Дмитро ТЕВЕЛЄВ
Одним з пріоритетних напрямків роботи Комісії з цінних паперів та фондового ринку є створення комфортних умов для інвесторів і захист їхніх прав. Тому керівництво регулятора зосередилось на розчищенні фондового простору від фіктивних цінних паперів, боротьбі з маніпулюванням цінами на ринку, сприянні прозорій діяльності акціонерних товариств. Про те, якими проблемами наразі опікується регулятор, ведемо мову з головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісія) Дмитром ТЕВЕЛЄВИМ.
— Комісія нещодавно оприлюднила перелік акціонерних товариств (АТ), що не привели свою діяльність у відповідність до вимог корпоративного законодавства, зокрема Закону «Про акціонерні товариства». Які загрози для учасників ринку становить їхня діяльність?
— Одне із завдань регулятора — забезпечення дотримання законодавчих норм, захист інтересів профучасників, а саме запобігання зловживанням та порушенням законодавства на фондовому ринку. Однією з ключових причин оприлюднення цього переліку є старт роботи Національного депозитарію України (НДУ) та Розрахункового центру, зокрема забезпечення їх якісної та ефективної роботи.
Наразі налічується близько шести тисяч акціонерних товариств, що не привели свою діяльність у відповідність до законодавства. Комісія може зупиняти обіг цінних паперів таких підприємств та навіть звертатись до суду із вимогою про припинення діяльності юрособи. З початку року регулятор прийняв низку рішень про зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів емітентів, які не провели дематеріалізацію чи реорганізацію форми власності та не подають звітність до НКЦПФР. Комісія і надалі підвищуватиме рівень прозорості та надійності акціонерних товариств на ринку цінних паперів.
— Який крок НКЦПФР буде наступним після фіксації порушників норм акціонерного законодавства?
— Потім виносимо рішення про зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів емітентів — на термін до усунення порушення. Водночас, із 1 січня цього року, у зв’язку зі змінами до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» у комісії з’явилося право звертатись до суду з позовом про припинення АТ у випадку, зокрема, неподання ним звітності протягом двох років. Водночас цьогорічним бюджетом комісії не передбачене фінансування сплати судового збору за подібними позовами. Тому плануємо скористатись іншим нашим повноваженням, передбаченим цим законом. А саме можливістю зупиняти внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів на термін до усунення відповідного порушення (тобто подання інформації в комісію).
— Яка кількість випусків цінних паперів від загальної нині передана на зберігання до Національного депозитарію України, на базі якого у жовтні цього року буде створений Центральний депозитарій?
— Ми постійно контролюємо перебіг процесу із переведення глобальних сертифікатів з Розрахункового центру (РЦ) з обслуговування договорів на фінансових ринках (до зміни найменування — Всеукраїнський депозитарій цінних паперів) до НДУ. Регулятор започаткував цю процедуру в квітні поточного року. Щомісяця комісія здійснює погодження передачі близько 900 випусків цінних паперів, і станом на сьогодні вже передано близько 7000 глобальних сертифікатів (залишається передати ще 500). НКЦПФР ставить перед собою мету зробити цю процедуру максимально комфортною та зручною для учасників ринку. Я впевнений, що створення та організацію старту роботи ЦДУ та РЦ буде здійснено на належному рівні у необхідні терміни.
— На сьогодні немає офіційної статистики щодо векселів. Чи опікуватиметься комісія подальшою долею цього цінного паперу?
— Справді, протягом цього року існували певні складнощі в частині питання щодо векселів. Зокрема у зв’язку з внесенням певних змін до законодавства, з початку цього року ці фінансові інструменти і операції з ними випали з поля зору регулятора фондового ринку. Але, розуміючи, що так тривати не може, комісія запропонувала повернути все у колишній режим. НКЦПФР виступила з ініціативою внесення відповідних змін до законодавства і, як наслідок, відтепер знову в операціях з векселями з’являться торговці цінними паперами. Це значить, що комісія отримуватиме звітність щодо цих фінансових інструментів. У серпні цього року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України стосовно фінансових векселів».
— І раніше НКЦПФР друкувала на своєму сайті перелік емітентів з ознаками фіктивності. Як може він змінитися після затвердження Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів?
— Раніше на сайті регулятора публікувався перелік емітентів, щодо яких є відомості про відсутність за місцезнаходженням чи про яких відсутні підтверджені відомості про юрособу, а також перелік цінних паперів, що мають високий ступінь ризику бути використаними для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Відтепер же такий перелік буде регулюватися Положенням про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включенні таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності. Наразі проект положення схвалений комісією, узгоджений з Міністерством доходів і зборів, і на цей момент перебуває на реєстрації в Мін’юсті. Комісія веде безперервну боротьбу із «сумнівними» емітентами та їх фінансовими інструментами, які вони намагаються завести в обіг на ринок цінних паперів.
— Скільки випадків маніпулювання цінними паперами виявила комісія за останні три роки і які з них було найскладніше довести? Скільки коштів на рік вимагає запобігання маніпулюванню на ринку цінних паперів, і чи зможе регулятор керуватися схваленою ним у серпні Концепцією у сфері запобігання та протидії маніпулюванню цінами на фондовому ринку вже цього року?
— Зміни в законодавстві, згідно з якими комісія отримувала повноваження з виявлення маніпуляцій та застосування санкцій до маніпуляторів, були прийняті парламентом приблизно три роки тому. З літа 2011 року до першої половини 2012-го регулятор займався підготовкою нормативної бази та методології для цієї роботи. Лише із середини минулого року НКЦПФР стала відстежувати такі правопорушення на фондовому ринку і застосувала дев’ять санкцій у розмірі 170 000 гривень за кожне правопорушення, пов’язане з маніпулюванням цінними паперами. Робота та доведення провини з боку порушника є найскладнішою та водночас найцікавішою серед усіх інших правопорушень. А одними з найбільш ресурсномістких та резонансних справ були ті, що стосувались торгівлі цінними паперами «Інтернет Глобал Текнолоджі» (група ММСІС), торговця «Сіті Брок» та ін.
Сподіваємося, що реалізація Концепції організації діяльності комісії у сфері запобігання та протидії маніпулюванню цінами на фондовому ринку допоможе підвищити ефективність виявлення операцій, що мають ознаки маніпулювання цінами на ринку, а сам документ буде позитивно сприйнятий профучасниками. Оперативне виявлення випадків маніпулювання вимагає фінансових витрат (наприклад, на програмне забезпечення, що дасть змогу відслідковувати ситуацію в автоматичному режимі, та на навчання і підготовку фахівців). І комісія, на жаль, не має коштів на це. Але недостатнє фінансування регулятора — це окреме питання... Комісія ставить перед собою завдання швидко реагувати на проблемні ситуації і, за змогою, не допускати будь-якого маніпулювання.
— На сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) опубліковано лист до комісії, в якому висловлено занепокоєння щодо оприлюдненої чергової концепції проекту закону України «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» (№1417), схваленої НКЦПФР 6 серпня 2013 року. Йдеться про те, що у серпні цього року на засіданні Комітету НКЦПФР з питань методології регулювання ринку цінних паперів розглядався оновлений варіант концепції, який був підтриманий членами комітету і учасниками ринку та направлений на розгляд комісії. Однак той варіант концепції, що відповідав нормам європейського законодавства, комісія відхилила і повернулася до підходу, який не тільки суперечить Директиві ЄС 97/9/ЕС «Про схеми компенсації інвесторам», а ще й передбачає значні фінансові витрати і держ?бюджету, й інвесторів ІСІ....
— Пропозиції УАІБ до концепції та відповідного проекту закону України «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» передбачали виключення компаній з управління активами (КУА) з переліку учасників цього фонду. Відлучення інститутів спільного інвестування (ІСІ) від участі у схемах компенсації інвесторам пов’язано із тим, що в країнах ЄС банк, який є зберігачем активів ІСІ, зобов’язаний здійснити розрахунки з їхніми інвесторами у разі невиконання інвестфондами зобов’язань перед ними. У разі нездійснення банком—зберігачем розрахунків з інвесторами ІСІ останні можуть отримати компенсацію зі схеми гарантування депозитів. Таким чином, опосередковано інвестори інвестфондів у країнах ЄС мають захист у разі втрати своїх інвестицій. Однак в українському законодавстві система гарантування вкладів фізичних осіб не поширюється на інвесторів інвестиційних фондів. Отже, з метою захисту таких інвесторів та підвищення привабливості ІСІ для фізосіб вирішено включити інститути спільного інвестування до схеми гарантування інвестицій. Зазначені норми, на нашу думку, не суперечать нормам європейського законодавства. Крім того, додатково ми плануємо провести низку консультацій з європейськими експертами з метою отримання висновків щодо відповідності цього проекту закону України нормам європейського законодавства.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Дмитро ТЕВЕЛЄВ. Народився 1959 року. Закінчив 1983 року Донецький держуніверситет, 2002-го — Міжрегіональну академію управління персоналом за кваліфікацією «юрист». Займався юридичним супроводом діяльності вугледобувних підприємств. З 2007 по 2010 роки — керуючий санацією, виконавчий директор акціонерного товариства «Дніпроенерго». У березні 2010 року очолив НКЦПФР.