Генеральний директор
«Майкрософт Україна»
Дмитро ШИМКІВ
Час від часу наша країна стає відома широкій міжнародній спільноті не лише позитивами з життя держави, а й завдяки «досягненням», які аж ніяк не додають позитивного іміджу Україні. То ми серед головних корупціонерів, то недостатньо боремося з відмиванням коштів, то в нас вибіркове судочинство — і т. п. А ось нещодавно з подачі Офісу торгового представника США (ОТП), який опублікував щорічну «Спеціальну доповідь 301», Україну визнано найбільшим світовим інтелектуальним піратом: нам відвели першість в цьому сумному рейтингу. Хоча й не зовсім «заслужено», коли взяти до уваги загальновідомі факти: найбільша кількість неліцензованого програмного забезпечення виробляється в Китаї та Росії. Зокрема саме між Китаєм і США тривають постійні патентні війни, а «піратські» копії фільмів та нові версії Windows потрапляють в Україну з Росії. Однак проблема існує, і про це ми ведемо мову з генеральним директором «Майкрософт Україна» Дмитром ШИМКІВИМ.
— Причиною такого рішення ОТП стало масштабне використання неліцензійного програмного забезпечення органами державної влади та підприємствами, поширеність піратства в Інтернеті і на фізичних носіях та пасивність відповідних державних структур у розв’язанні цієї проблеми. За останні два роки рівень захисту інтелектуальних прав в Україні впав, а рівень піратства, за даними BSA, становить 84% і протягом багатьох років майже не змінюється.
При цьому слід зазначити, що помітного прогресу в боротьбі з неліцензійним програмним забезпеченням і контентом в Україні протягом останніх років не спостерігалося. Зокрема жодного з пунктів плану, підписаного між США й Україною в 2010 році, не було виконано. Створені державою робочі групи не займалися цією проблемою роками, а законодавчі акти не працювали. Ілюстрацією до цього може бути такий факт: із серпня 2012 року ми надіслали понад 3,5 тисячі листів до державних органів влади, на державні підприємства, в мерії, в обласні й районні адміністрації, переконуючи їх звернути увагу на проблему. Проте належно відреагували на них лише одиниці.
Окрім того, чимало організацій та установ — BSA, Microsoft, Adobe, Посольство США, багато інших компаній та організацій — неодноразово попереджали український уряд про серйозні наслідки, які може спричинити відсутність реакції на повсюдне порушення авторських прав, у тому числі і в органах державної влади, де більшість (70%) програмного забезпечення неліцензійне. Однак за всі ці роки жоден правовласник не зробив навіть спроб розпочати офіційні переговори з цього питання — всіх годували обіцянками.
Як наслідок, згідно з рішенням Торгового представника США, Україну перемістили у список Priority Foreign Country, і вже почалося офіційне розслідування. Це досить серйозна пляма на репутації держави, адже з 2005 року в списку найбільших піратів не було жодної країни, навіть у Китаї ситуація з авторським правом набагато краща.
— Що лежить в основі претензій до України і які з них головні, що потребують першочергового вирішення?
— ОТП вказує на три ключові проблеми, які потребують розв’язання: використання неліцензійного програмного забезпечення держорганами, піратство в Інтернеті і проблема авторських відрахувань. У свою чергу IIPA (Міжнародний альянс інтелектуальної власності) виніс ряд рекомендацій Україні. У цьому переліку, зокрема, посилення дотримання законів і покарання порушників авторських прав. Перелік порушників включає і ресурси, що поширюють неліцензійний контент, і компанії, які ігнорують використання піратських програм у себе. Не менш важливим пунктом є й легалізація органів влади.
— В принципі Україні не вперше доводиться вислуховувати застереження міжнародних організацій з різних питань, які досить часто закінчуються нічим. Якщо і в цьому разі до рекомендацій не прислухаються, а проблеми не розв’яжуть, то чим це загрожує державі?
— Можливими економічними санкціями: призупиненням права України на отримання пільг від Загальної системи преференцій. Це програма підтримки економічного зростання країн, за якою в США безмитно ввозять 3,4 тисячі видів товарів зі 130 країн. За даними IIPA, за 11 місяців минулого року з України в США за цією програмою було ввезено продукції майже на $70 мільйонів. Тому в зоні ризику можуть опинитися великі бізнес-групи, які возять товари в США і ризикують втратити великий ринок збуту. Крім цього, у США працює законодавство, спрямоване на захист чесної конкуренції, і продукція деяких зарубіжних компаній, що використовували неліцензійне ПЗ, вже заборонена для експорту в США (Таїланд, Китай, Індія).
При цьому слід мати на увазі, що сучасні високотехнологічні компанії, сучасні цифрові медіа — це всі галузі, які вимагають великих інвестицій. Але в таких умовах вони стають ризиковими для інвесторів, у той час як у багатьох інших країнах, особливо в США, інтелектуальна власність є ключовою складовою ВВП.
Кожен третій користувач комп’ютера з неліцензійним програмним забезпеченням ризикує встановити шкідливу програму. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
— Що, на вашу думку, є головною причиною піратства в Україні?
— Одна з них — відсутність усвідомлення того, що використання піратського ПЗ — це крадіжка. Крім того, і домашні користувачі, і компанії не завжди знають про існуючі ризики, пов’язані з неліцензійним програмним забезпеченням. Водночас, за даними дослідження IDC, кожен третій користувач комп’ютера, який завантажує неліцензійне програмне забезпечення, сподіваючись заощадити, ризикує встановити шкідливу програму. А 78% завантаженого з Інтернету піратського програмного забезпечення містять шпигунські програми. Внаслідок таких заражень користувачі витратять 1,5 мільярда годин і 22 мільярди доларів для виявлення, ремонту і відновлення систем після впливу шкідливих програм. А боротьба зі шкідливим впливом, викликаним кібератакою, коштуватиме підприємствам $ 114 мільярдів.
Якщо підсумувати існуючі ризики використання піратського програмного забезпечення, то вони такі: юридична відповідальність для компаній, що використовують піратське ПЗ, а також серйозні репутаційні ризики й уразливість комп’ютерів і ризик втрати інформації, в тому числі персональних і фінансових даних.
А для держави «звання» пірата № 1 ставить під загрозу інвестиційну привабливість України, інновації, призводить до можливих економічних санкцій. Водночас і сама країна несе значні збитки. За оцінками експертів і аналітиків, лише зниження рівня комп’ютерного піратства в Україні на 10% за чотири роки могло б принести додаткові півмільярда доларів ВВП, але країна фактично втратила ці гроші. І це не рахуючи непрямих збитків — втрачених інвестицій і податків, нереалізованих проектів, людей, які виїхали в інші країни, що створюють нові продукти за кордоном, а не в нас. Згідно з дослідженням BSA, якби використання ліцензійних продуктів (не тільки Microsoft) в Україні збільшилося лише на 1%, це принесло б додаткових 116 мільйонів доларів ВВП.
— У зв’язку з тим, про що йшлося, яку діяльність вестиме компанія «Майкрософт Україна» в розрізі теми інтелектуальної власності?
— Плануємо продовжувати інформувати користувачів, бізнес і державні органи про ризики, пов’язані з використанням неліцензійного ПЗ. Окрім того, ми готові сідати за стіл переговорів в найкоротші терміни і консультувати державні органи, як можна розв’язати проблему неліцензійних програм у державному секторі. Намагаємося також спростити організаціям перехід на легальні продукти, розробляючи різні програми ліцензування. Наприклад, розстрочка платежів дає змогу підприємствам ефективно організувати перехід на ліцензійне ПЗ і мінімізувати разові витрати. Для освітніх установ у нас є окремі програми, які передбачають значні знижки. Головне, щоб у всіх користувачів, у тому числі і в держави, було розуміння й бажання поставити крапку в поширенні такого ганебного явища, як піратське використання неліцензійного продукту в Україні.
Василь ТУГЛУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Дмитро ШИМКІВ. Народився у Львові. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка», де здобув освіту спеціаліста у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій і телекомунікацій.
Має 20-річниий досвід у сфері інформаційних технологій в Україні, Європі та США.
У травні 2009 року очолив представництво корпорації «Майкрософт» в Україні. Під його керівництвом «Майкрософт Україна» неодноразово відзначали як один з найуспішніших підрозділів Microsoft в світі, в тому числі — кращим підрозділом у світі в 2011 році.