Голова виконавчого правління 
Державної акціонерної компанії «Укрмедпром»
Дмитро ПОЛІТІКО

Чистий дохід від реалізації  продукції ДАК «Укрмедпром» за 2012 рік становив 13588,0 тисячі гривень. У 2013 році чистий дохід зріс в 4,2 раза та сягнув 56862,2 тисячі гривень. При цьому валовий прибуток зріс в 6,8 раза та становив 14641,8 тисячі гривень. За 2013 рік отримано чистий прибуток у сумі 964,0 тисячі гривень. Як державному концерну вдалось досягти таких результатів — в інтерв’ю з Дмитром  ПОЛІТІКОМ.

—  Дмитре Валерійовичу, чи можна говорити про відмінність топ-менеджменту держпідприємства та приватного бізнесу? Цьогорічний успіх «Укрмедпрому» — це результат саме антикризового менеджменту?

— Я не народився топ-менеджером державного виробничого концерну. Але в бізнесі, з якого починав, були також виробничі проекти, спрямовані саме на відновлення виробництва.

Мета створення нашого холдингу у 2000 році на базі майже 20 підприємств, що не підлягали приватизації, — реформування медичної та мікробіологічної промисловості, здійснення структурної її перебудови, створення конкурентного середовища у галузі та гарантованого забезпечення населення необхідними ліками. І ця структура була ефективною до 2006 року.

Потім наші підприємства почали фактично продаватися, майно — відчужуватися. Майже з двох десятків виробництв залишилося тільки шість дочірніх підприємств і одне акціонерне товариство з державною часткою в межах 25% акцій. На момент підписання контракту зі мною компанія мала жалюгідний вигляд: виробнича діяльність на більшості ДП призупинена, а там, де тривала, була лише збитковою.

Ми розробили генеральну стратегію розвитку ДАК до 2020 року, відновили  функціонування основних виробництв. По-перше, це завод «Індар», на якому з минулого року відновлено державний контроль, проведено внутрішній аудит. Тепер 70,7% акцій підприємства, що у 2008 році придбала компанія Storke Holdings Limited (цю оборудку було оскаржено в суді), знову належить ДАК «Укрмедпром», решта перебуває у власності польського фармацевтичного концерну «Біотон С.А.».

Відновлено діяльність спиртзаводу в Ладижині. Нині ми активно продаємо його продукцію медичного призначення нашим колегам-фармацевтам. Цей проект успішно розвивається. Оскільки ринок лікарських засобів на базі етилового спирту досить привабливий, у наших найближчих планах — модернізація виробництва. Крім того, компанія почала процес державної реєстрації низки готових лікарських засобів для виробництва на цьому заводі: вже подано на реєстрацію шість препаратів на основі етилового спирту та фітокомпонентів.

Якщо узагальнити, то, створивши сучасне фармацевтичне виробництво повного циклу препаратів (насамперед для лікування онкологічних, серцево-судинних захворювань, туберкульозу) та вакцин, ми не тільки виконаємо програму щодо розвитку національних виробництв відповідно до стандартів GMP (Good Manufacturing Practice), а й сприятимемо здешевленню ліків та вартості лікування, вивільнимо бюджетні кошти для інших держпрограм, оскільки Україна отримає  потужного конкурентоспроможного гравця на фармакологічному ринку.

—  Що таке генеральна стратегія розвитку ДАК «Укрмедпром» до 2020 року?

— Власне, час вимагав розробки генерального плану, який би регламентував шляхи нашого розвитку. В Україні зареєстровано понад мільйон хворих на цукровий діабет, з яких близько 180 тисяч — інсулінозалежні, серед них — 8 тисяч дітей. Щоденно в Україні майже 500 людей дізнаються, що хворі на рак, хоча у 40% випадків онкологічному захворюванню можна запобігти. Незважаючи на те, що за останні роки показник смертності від хвороб системи кровообігу  у нас знизився на 5%, він продовжує залишатися одним із найвищих в Європі.

Вітчизняна фармацевтична промисловість потребує законодавчих змін, підтримки профільних міністерств, що неможливо впровадити без єдиного узагальнюючого документа. І взагалі, керівництво галуззю чи підприємством може змінюватись залежно від економічної ситуації чи політичної кон’юнктури, але проблеми нашого суспільства від цього не змінюються.

Тому ми вирішили закласти фундамент — генеральну стратегію розвитку. І вона вже діє. Наприклад, на ДП «Межиріцький вітамінний завод» з липня цього року триває комплексна модернізація промислових потужностей, на ДП «Біостимулятор» вже запущено нову дільницю із виробництва сорбентів «Атоксорб» ветеринарного призначення.

За допомогою генеральної стратегії ми хочемо оптимізувати систему управління ДАК, прибрати дублюючі функції, що лише розпорошують бюджет компанії, а також спробувати максимально об’єднати функції маркетингу в головній компанії.

—  Яким ви бачите місце вашої компанії на українському ринку?

— На сьогодні МОЗ фактично не має важелів впливу на комерційний сектор фармацевтичного виробництва щодо цінової політики на лікарські засоби. Та й знизити ціни на них регуляторними методами неможливо: кожен спрямований на це регуляторний акт тільки дасть підстави  для корупції та махінацій. У всьому світі діють нормальні ринкові важелі впливу. Тому, вважаю, якщо держава хоче впливати на ці процеси, вона повинна мати ринковий важіль, тобто власного виробника.

Красномовний приклад — відновлення роботи інсулінового заводу «Індар», завдяки якому ми маємо ціну на інсулін, на 30% меншу від світових. Це  єдиний в Україні завод, на якому здійснюється повний цикл виробництва інсулінів. У всьому світі таких підприємств усього кілька. «Індар» забезпечує інсулінами близько 100 тисяч пацієнтів в Україні і 220 тисяч — у Бразилії.

Ми маємо контракт з державним бразильським фондом «Освальдо Круз». Цього року завершили виконання другого етапу контракту й перейшли до третього: до кінця 2015-го ми повинні побудувати в Бразилії завод з виробництва готової лікарської форми інсуліну. А це — вихід на  ринки Латинської Америки. Новий контракт «Індару» з бразильською стороною становитиме 10% загального товарообігу між Україною і Бразилією. Ведуться переговори про постачання інсулінів в Аргентину, Чилі, Пакистан, реєстрацію препаратів в Ірані. Нещодавно компанія почала постачання в Таджикистан, а також перереєстровувала інсуліни в Російській Федерації і зареєструвала в Казахстані.

17 вересня минулого року це фармацевтичне підприємство повністю виконало договір з  Міністерством охорони здоров’я щодо постачання за результатами тендерних закупівель препарату «Інфанрікс» — комбінованої вакцини для профілактики дифтерії, правця, коклюшу.

Тому головна проблема сьогодні — залучення передових технологій і подальша активізація на їх основі власного виробництва. Це дасть нам змогу здійснити експансію на пониження існуючих цін на ліки, в першу чергу — для соціально вразливих верств населення.

—  Для таких амбітних планів потрібні кошти. Що «Укрмедпром» може запропонувати інвесторам?

— На сьогодні ми не залучаємо приватних інвесторів. Оновлення виробництва, що дало змогу холдингу перейти від збитків до прибутків, ми зробили за власні кошти: зуміли акумулювати фінансові потоки на стратегічних напрямках та інвестувати їх у виробництво.

Більш глобальні проекти потребують значніших затрат. Тому ми плануємо, крім обігових коштів з власного капіталу, залучити гроші під гарантії держави. Якщо їх не буде, можливо, розглядатимемо, згідно із законодавством, питання державно-приватного партнерства, будемо запрошувати учасників ринку брати участь в реалізації наших проектів в усіх формах.

Але  базова наша мета — робити все насамперед за власні кошти, щоб держава більше не випускала з рук свої підприємства. Такий досвід є в інших країнах. У тій же Бразилії значна частина фармакологічної галузі належить державі. Там комерційні підприємства, як і в Україні, налаштовані на швидку реалізацію проектів. Тобто на «швидкі гроші».

Але це — купівля, фасування готової продукції, перепродаж.  Наукові програми, які потребують  колосальних капіталовкладень, підтримуються в першу чергу державою. В Україні ми донині використовуємо напрацювання, зроблені ще на радянській науковій базі. На сьогодні цей потенціал уже вичерпано. Тому наукову базу треба розвивати — розвивати за підтримки держави, видавати на-гора конкурентоспроможні ідеї і продавати їх, міняти на технології, впроваджувати ці технології, тобто не відставати від запитів ринку. Інакше будемо фасувати чужі лікарські засоби, за які наші громадяни переплачуватимуть. 

—  Що передусім цікавить вас на світовому ринку?

— Інформація про новітні технології. Залучення їх у власне виробництво для насичення внутрішнього ринку конкурентоспроможною продукцією українського походження. А відтак — вихід на міжнародний ринок. Це одне із стратегічних завдань компанії.

Наша генеральна стратегія передбачає формування на базі компанії власного виробництва онко- та протитуберкульозних препаратів, інсуліну, спирту медичного, компонентів крові, наркоанальгетиків, серцево-судинних, ветеринарних, радіофармацевтичних, антиретровірусних препаратів. Для реалізації зазначених напрямків будуть задіяні потужності всіх підприємств, що входять до структури  ДАК «Укрмедпром».

Проводяться активні перемовини щодо виробництва препаратів in bulk — фармацевтичної продукції, призначеної для виробництва готових лікарських засобів, що пройшла всі стадії виробничого процесу, крім фасування, кінцевого пакування та маркування в іншого виробника. Найближчим часом плануємо досягнути попередніх домовленостей із потенційними партнерами.

—  Світові стандарти потребують світового ж рівня кадрів. Як у вас із цим?

— Запитання, як-то кажуть, у яблучко. Справді, високопрофесійні кадри за основними фахами в Україні на сьогодні, на жаль, вже перейшли 40-річний віковий рубіж. Така ситуація довго тривати не може. Через кілька років ми можемо наразитися на дуже болючу проблему.

Тому ми готуємось уже сьогодні. У нас є кілька відповідних проектів. Зокрема, один з них презентовано зовсім недавно: ми плануємо у співпраці з керівництвом Київського національного університету технологій та дизайну, а також з викладачами з фаху «Промислова фармація» відкрити факультет з підготовки фахівців у галузі біотехнологій. І перше державне замовлення на випускників цього факультету будемо робити саме ми. Також плануємо робити такі замовлення у вишах Одеси та Львова. Ми будемо підтримувати молодих спеціалістів, максимально показуючи їм перспективу розвитку, надаючи їм виробничі майданчики. 

Наступний проект — впровадження на базі нашого холдингу тренінгового центру, де будемо консультувати фахівців, яким належить випускати продукцію світового рівня якості згідно зі світовими вимогами.

Анатолій ШИМАНСЬКИЙ 
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Дмитро ПОЛІТІКО. Народився 1976 року в Києві.  Закінчив факультет менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України (КПІ). Тривалий час працював у комерційних структурах. Пройшов шлях від менеджера до генерального директора. Працював заступником директора Київського міського центру зайнятості та генеральним директором Державного підприємства «Український центр з питань сертифікації та захисту прав споживачів». Нині голова виконавчого правління Державної акціонерної компанії «Укрмедпром». Одружений. Виховує трьох дітей.

НАША ДОВІДКА

ДАК «Укрмедпром» створено постановою Кабінету Міністрів України «Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості» № 897 від 05.06.2000 р. Її дочірніми підприємствами є ДП «Ладижинський завод «Екстра», ДП «Межиріцький вітамінний завод», ДП «Біостимулятор», ПрАТ Український інсуліновий завод «Індар», ДП «Фірма «Дніпромед», ДП «Львівдіалік», ДП «Одеське підприємство з виробництва бактерійних і вірусних препаратів».

«Індар» засновано 14 серпня 1997 року постановою Кабінету Міністрів України «Про організацію виробництва вітчизняних інсулінів». Підприємство випускає понад 60% інсулінів, вироблюваних в Україні. Держава в 2000 році внесла свої 70,7% акцій «Індару» до статутного фонду ДАК «Укрмедпром». 9 вересня 2011 року Господарський суд Києва за позовом Генеральної прокуратури України визнав за державою право власності на пакет акцій підприємства, які незаконно були передані офшорній компанії Storke Holdings Limited.