Начальник Київської
регіональної митниці
Дмитро ПОЛІЩУК

Нещодавно Кабінет Міністрів України, відповідаючи на вимоги міжнародної спільноти, спростив процедуру й зменшив час проходження на кордоні митного контролю товарів, затвердивши порядок здійснення й скоротивши до мінімуму кількість інстанцій попередньої документальної перевірки безпосередньо в пунктах пропуску. При цьому постановою №1030 затверджений порядок здійснення попереднього документального контролю, а постановою №1031 — перелік товарів, що підлягають такому контролю. Фактично цими документами уряд впроваджує механізм реалізації раніше прийнятого закону про здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через митний кордон України, який набув чинності з червня 2011 р.

Цей механізм спрощує й оптимізує митне оформлення товарів шляхом передачі митним органам функцій зі здійснення в пунктах пропуску державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного й екологічного контролю. Якщо досі митні процедури проводили як у пунктах пропуску працівники відповідних контрольних органів, так і на внутрішній митниці при оформленні товарів для вільного використання, то тепер проведення такого контролю концентруватиметься на внутрішніх митницях, а підприємці витрачатимуть на саму процедуру набагато менше часу. Про те, які ще зміни відбулися в роботі митної служби останнім часом і як спростилися процедури, в інтерв’ю «УК» розповів начальник Київської регіональної митниці Дмитро Поліщук.

Останнім часом спілкуватися з митниками стало набагато простіше. Фото з сайту glavcom.ua

— Дмитре Володимировичу, рік тому митна служба оголосила реформу «Обличчям до людей», пообіцявши створити для бізнесу максимально комфортні умови. Що маємо сьогодні?

— Щоб робота стала прозорішою й мінімізувався суб’єктивний людський чинник, митна служба вжила комплекс організаційних заходів, спрямованих на спрощення митного оформлення товарів. Насамперед нам вдалося зменшити час митного оформлення. Якщо на початку 2011 року на це в середньому йшло до 4 годин, зараз люди витрачають не більше 1 години 40 хвилин. Погодьтеся, це вельми відчутно. При цьому чітко вибудувана система аналізу ризиків дала змогу значно скоротити кількість оглядів вантажів. Так, Київська регіональна митниця щодоби оформляє 1,5–2 тис. декларацій в імпорті, тому чинник часу для нас дуже важливий.

Другий момент: з квітня у нас немає такого поняття як «кріпосне право» для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, акредитованих у митниці. Будь-хто з них має право безперешкодно обрати митний термінал і оформити вантаж там, де йому зручніше. Ми також вийшли на другий етап пілотного проекту з декларування, митного контролю й оформлення товарів з використанням електронних вантажних митних декларацій. Улітку ми запрошували журналістів на один з вантажних митних комплексів — показували, як проходить оформлення такої  декларації в режимі реального часу. Мінімальний час оформлення — 9 хвилин. Тобто чим менше людей бере участь у процесі, тим краще. У зоні діяльності Київської регіональної митниці до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування, внесено 89 підприємств, а це 9,5% від загальної кількості в усій митній системі України.

Крім вантажів, які прибувають класичним залізничним і автомобільним транспортом, почалося оформлення товарів, які переміщаються в міжнародних експрес-відправленнях. Нині оформлено 5 електронних вантажних митних декларацій за участю трьох підприємств зовнішньоекономічної діяльності. При цьому активно працюють із оформленням документів контролю доставки в електронному вигляді (електронне попереднє повідомлення й електронна попередня декларація) 32 підприємства.

Якщо говорити про спрощення процедур для громадян, то як експеримент проходить оформлення пасажирів поїздів Київ—Москва—Київ безпосередньо в Києві. Усі митні процедури відбуваються на станціях відправлення й прибуття без оглядів на кордоні — вночі людей тепер ніхто не будить.

Окрема тема — підготовка до Євро-2012. У квітні цього року з аеропорту «Київ–Жуляни», який розташований у межах Києва й людям звідти набагато зручніше діставатися в будь-яку точку міста, аніж з «Борисполя», почали здійснювати міжнародні авіарейси, отже, митники почали перевіряти пасажирів. На осінь кількість рейсів зросла до 10–12 щодоби, а місячний пасажиропотік — до 35 тис. Планується, що до квітня 2012 року, коли завершиться реконструкція, буде до 40–50 рейсів на добу.

— Які товари люди можуть ввозити в країну без податків? Чи часто митники знаходять у багажі пасажирів аеропорту недозволене?

— Будь-який громадянин має право ввезти й вивезти без сплати податків товар на суму не більшу 200 євро. А головні зафіксовані цього року правопорушення — це порушення порядку проходження митного контролю. Тобто люди обирають «зелений коридор», заявляючи, що не везуть товарів, які підлягають декларуванню. Та потім з’ясовується, що це не так. Основними предметами правопорушень були сигарети й валюта. Наприклад, у липні цього року зупинили незаконне переміщення іноземної валюти загальною вартістю понад 593 тис. грн і затримали велику партію сигарет (загальна кількість — 15 580 пачок) на суму понад 179 тис. грн.

—  Тайники влаштовувати не намагаються? Наприклад у поїздах?

— Нещодавно у вагоні-ресторані поїзда Київ–Москва було виявлено 193 відеокамери різних моделей, 10 цифрових відеорекодерів, 3 ТВ-тюнери, 10 адаптерів, 10 дистанційних пультів і установочні диски. Техніку заховали у спинках сидінь. Вдалося встановити й порушника. Ним виявився працівник кухні вагона-ресторану, який у вересні–жовтні в складі бригади мав його обслуговувати.

—  Які схеми контрабанди зараз популярні в суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?

— Їм притаманне документальне приховування товарів від митного контролю, тобто надання документів, які містять неправдиві відомості про кількість товару, його асортимент чи наявність, а також заниження або завищення вартості товару.

Цього року предметами контрабанди були ліки, вироби медичного призначення, легкові автомобілі, поліетилен, інструмент для буравлення скельних порід, продукти харчування (креветки), матеріали з полімерів, історичні й культурні цінності, пледи постільні, монтажні елементи для будівництва, спеціальні засоби негласного одержання інформації, електроенергія й зріджений газ.

— А хіба контрабанда електроенергії можлива в принципі?

— Уявіть, так. Вигляд це має приблизно такий: є два партнери. Один — у Росії, інший — тут, у нас, в Україні. Щоб мінімізувати витрати, вони діють за такою схемою: один продає електроенергію іншому, але в документах це показують не як продаж, а як транзит, тож податків вони не платять.

— Ви згадали автомобілі, які потрапляють в Україну нелегально.  Як їх можна виявити на дорогах країни?

— Щоб виявити автомобілі, які перебувають на території країни без сплати необхідних податків і зборів, ми проводимо спільні заходи з Державтоінспекцією. Підрозділу митної варти не раз доводилося затримувати автомобілі, ввезені в Україну під зобов’язання про зворотний вивіз, які потім тут залишилися. Зазвичай це дуже дорогі автівки, які ввозять на замовлення. Йдеться про Bentley, RollsRoyce, Porsche, BMW тощо.

Затримані громадяни найчастіше пред’являють митникам документи про те, що вони проживають в інших країнах. І це їм дає можливість не платити податки й акцизний збір, коли вони перетинають митний кордон України. А потім, фальсифікуючи документи, вони ці машини ставлять тут на облік. Для цього подають у ДАІ квитанції, де написано, що автомобіль завезений у країну для вільного обороту. Надають також передбачені для громадян фіктивні вантажні митні декларації. Тобто повний перелік документів, що є підставою для реєстрації в ДАІ.

— Днями парламент у першому читанні ухвалив законопроект про декриміналізацію економічних злочинів. Ним пропонується скасувати кримінальну відповідальність за товарну контрабанду й замість цього ввести високі штрафи. А яка у цій сфері європейська практика? І навіщо це потрібно Україні?

— У більшості країн Європи поняття «товарна контрабанда» немає вже давно. Це адміністративно-правові порушення, за які передбачені дуже великі штрафи. У Німеччині, наприклад, 50 тисяч євро — незалежно від того, що ви ввозили або вивозили. У Європейському Союзі роблять так, щоб заняття контрабандою апріорі завдавало більшої шкоди, аніж приносило зиску.

Нині пропонується внести зміни щодо кримінальної відповідальності за окремими статтями Кримінального кодексу України, в тому числі розглядається й питання про внесення змін у ст. 201 «Контрабанда». Декриміналізація економічних злочинів, зокрема «товарної контрабанди» фактично сприятиме впровадженню європейських стандартів у сфері кримінально-процесуальної юстиції.

Успішний досвід європейських країн уже продемонстрував ефективність шляху декриміналізації економічних злочинів. Декриміналізація разом із фінансовими санкціями шляхом посилення відповідальності за здійснення порушень митних правил стане ефективним важелем економічного впливу на боротьбу з митними правопорушеннями, особливо нелегальним товарообігом. Та у митниці залишиться чималий обсяг роботи з виявлення, припинення злочинів, пов’язаних з контрабандою наркотичних та психотропних речовин, зброї і боєприпасів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних і вибухових речовин, культурних та історичних цінностей, а також спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації.

Розслідування такої категорії справ, як «товарна контрабанда», вимагає часу — збирання доказової бази, встановлення осіб, винних у скоєнні злочину, їхнього місцеперебування й т. ін. При цьому товари, визнані речовими доказами, зберігаються у матеріалах справи і їх не можуть передати в дохід держави до розгляду справ у судах. За цей час затриманий товар втрачає свою актуальність і дешевшає. Якщо він учора коштував мільйон гривень, завтра за нього ніхто не захоче заплатити й ста тисяч. Тож збиток, заподіяний державі, в повному обсязі компенсований не буде. Провадження у таких справах в адміністративному порядку приведе до економії часу, грошей і людських ресурсів. А якщо як покарання будуть передбачені значні штрафні санкції, це приведе до додаткових надходжень у державний бюджет (за рахунок сплати штрафів і реалізації конфіскованих товарів).

— Дмитре Володимировичу, знаю, що митної сфери теж торкнулася оптимізація. Як на роботі митниці позначиться 30 % скорочення співробітників?

— Нам досі не доведені цифри граничної чисельності митниці, яку мають визначити у рамках реалізації адміністративної реформи. Та всі нововведення, і насамперед скорочення кількості працівників митниці (яке, до речі, передусім торкнеться адміністративно-управлінського апарату й обслуговуючого персоналу), жодним чином не позначиться на якості надаваних митницею послуг, тобто на митному сервісі. Саме на це спрямовані норми нового Митного кодексу, прийняття якого ми очікуємо найближчим часом, реалізація програми «Електронна митниця», значне скорочення переліку необхідних документів під час здійснення митних процедур, виключення дублювання функцій на кордоні шляхом передачі попереднього документального контролю працівникам митниці та багато інших заходів.

Лариса УСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Дмитро ПОЛІЩУК. Народився 1963 року в Одесі. У 1985 році закінчив Ростовське вище військове командне училище, а 2003-го Одеський регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «управління проектами». У 1991 році розпочав свою трудову діяльність в митних органах України на посаді інспектора Одеської митниці. З березня 2010 року — заступник начальника Південної митниці — начальник служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці. З вересня по грудень 2010 року обіймає аналогічну посаду в Київській регіональній митниці. У 2010-му призначений начальником Чопської митниці. З травня 2011 року — начальник Київської регіональної митниці.