ДОСЛІДЖЕННЯ
Кореспондент «УК» запитав в експертів: що вдалося зробити уряду за два роки для поліпшення ситуації в агросекторі, а які кроки були помилковими і над чим ще треба попрацювати
Помилки визнали, але пізно
Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Володимир Лапа слушно нагадав про складні умови роботи уряду, викликані ослабленням економіки України внаслідок світової фінансової кризи. «Це позначилось і на бюджеті, і на фінансуванні агросектору. Ресурс для впливу на ситуацію в галузі був досить обмежений», — зауважив він.
Голова Ради підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко назвав бюджетне фінансування «недостатнім», а голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич —«малоефективним» через «зорієнтованість лише на підтримку окремих великих латифундій».
— Будь-які кошти в аграрному комплексі — це незахищені статті бюджету, які виплачують лише тоді, коли бюджет виконаний, або якщо є перевиконання, — додала оливи у вогонь керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник.
Непрозоре квотування експорту зерна і введення мит на експорт зернових були, на думку експертів, найбільшими помилками уряду. Та як помітила Марія Колесник, це були промахи окремих міністерств, а не всього уряду.
— Якщо говорити про непрозоре квотування, то це промах Мінекономіки та Мінагропроду, а експортні мита — Мінфіну, який дбав лише про наповнення бюджету, а не про наслідки для агросектору. В останньому випадку Мінагропрод відважно виступав проти, захищаючи аграріїв, але коли помилку визнали, було вже пізно, — пояснила вона. — Внаслідок невизначеної ситуації з експортом зернових та ще низки несприятливих чинників торік прямі іноземні інвестиції в агросектор були близькі до нуля. До того ж, ми втратили деякі ринки збуту зерна (до речі, про це в ексклюзивному інтерв’ю «УК», опублікованому 6 березня, говорив і міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк. — Авт.) Зважаючи на це, уряд має більше уваги приділяти просуванню вітчизняної аграрної продукції на зовнішні ринки.
Негативом, на думку М.Колесник, треба вважати й торішню зміну системи дотування молочної галузі. Це призвело до того, що виробники не отримали жодної копійки допомоги за здане молоко, пояснила експерт, додавши, що нині вирішено повернутися до змішаної «старої-нової» системи.
Леонід Козаченко записав до активів роботи уряду намагання завершити земельну реформу. За його словами, попри те, що ще є чимало проблем, які потребують розв’язання напередодні впровадження ринку землі, за останні десять років ніхто не міг наблизитися до сьогоднішніх результатів у цьому питанні. «Рішучість і усвідомлення, що лише так можна залучити величезні ресурси для розбудови галузі й вирішення соціальних питань на селі, — це вже великий прогрес», — наголосив він. Водночас Іван Томич із ним не згоден. Він вважає найбільшим недоліком роботи уряду незавершеність земельних питань та їхнє ще більше загострення.
«Це небезпечно для розвитку села і загалом галузі. Не можна відірвано розглядати ринок землі від земельної реформи, як це робить уряд. Адже земельна реформа — це далеко не один законопроект «Про ринок земель», — пояснив своє бачення експерт.
Можемо вийти на глобальний рекорд
До активів уряду президент УАК і голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко зарахував також амбіційну програму зі збільшення у найближчі п’ять років виробництва зернових — до 80 млн тонн. «Коли вона буде реалізована, вийдемо не просто на регіональний, а на глобальний рекорд. І це стане великим надбанням українського народу», — переконаний він.
Понад 56 млн тонн зернових, які Україна зібрала у 2011 році, — теж досягнення, як і те, що в минулому сезоні вона була третьою у світі з експорту зернових. Таких результатів в історії нашої держави ще не було, додав він. Цього року Україна стала другою у світі з експорту кукурудзи, зібравши (до речі, теж уперше) рекордних понад 25 млн тонн. Крім того, наша держава також уперше презентувала другу за розмірами компанію у світі з виробництва яєць і найбільшу в Європі з виробництва свинини і курятини.
Гендиректор УКАБ згоден з Л.Козаченком: «Хоч рекордні врожаї — насамперед заслуга сільгоспвиробників, уряд посприяв цьому, зберігши для аграріїв основні пільгові режими у Податковому кодексі, що стимулювало розвиток галузі».
Позитивною тенденцією, яку відзначили всі експерти, є розбудова по всій країні мережі овочесховищ і оптових ринків. Тепер, на їхню думку, залишилося визначитись із ціновою політикою, що впливає на продовольчу безпеку, виробничу стабільність і перспективу галузі.
— На жаль, останні два роки ми спостерігали шалені цінові стрибки на продовольство. Це і гречка, що дорожчала до 30 гривень і дешевшала до 7, і капуста, яка «зростала» в ціні до 18 гривень, а потім «падала» до 50 копійок, — нагадав Іван Томич. — І таких прикладів, на жаль, багато. Щоб цінових стрибків не виникало, уряду треба сформувати систему противаг і балансів на всіх продовольчих напрямках. Варто не на 10%, а на всі 100 виконувати Закон «Про державну підтримку», а також ухвалити закон «Про обслуговуючу сільськогосподарську кооперацію». Це створить нормальні умови для регулювання цінової політики за рахунок об’єднання товаровиробників — фермерських особистих селянських та інших господарств, які б мали противагу комерційним монопольним структурам, що диктують ціни на ринку. І нарешті ввести систему аналізу і прогнозування виробництва агропродукції.
Досить бути соціальним спонсором
Щодо негативів, то чи не найбільшим, на думку Леоніда Козаченка, є те, що не змінюється пострадянське ставлення до галузі як до соціального спонсора.
«Запорукою забезпечення потреб населення в продовольстві є намагання адмініструвати ціни, прибутки сільгосппідприємств, щоб за їхній рахунок розв’язати проблему збільшення споживання продовольства, — зауважив він. — Галузь, що ледь животіє, сільське населення, яке найбільш занедбане, сьогодні годують інших бідних у нашій державі. Тобто не вирішується питання допомоги бідним за рахунок багатих, не запроваджуються програми продовольчого субсидування на зразок тих, що діють у США, Євросоюзі та інших розвинених країнах. А відбувається з точністю до навпаки: за рахунок бідних селян субсидують інших бідних українців, а також, хоч як це дивно, багатих. Натомість вводяться заборони експорту, запроваджується нікчемна рентабельність на виробництво хліба, дитячого харчування, молочних і м’ясних виробів тощо. Усе це приховано позбавляє селянина 820 грн на кожному гектарі ріллі. Загалом «набігає» 22—24 млрд грн щороку».
Нерозв’язаними лишаються й такі проблеми: складна регуляторна база у галузі, що породжує корупцію і потребує реформування, та невирішена реформа аграрної науки й освіти.
Щоб не гасити пожежі, діяти треба комплексно
Угода про вільну торгівлю з ЄС ще не підписана, але сторони виписали сприятливі умови для аграрного сектору і харчової промисловості, переконана Марія Колесник.
— Якщо угоду підпишуть і ратифікують, це буде велика перемога, — наголосив гендиректор УКАБ. — Особливо з огляду на складність переговорів через побоювання ЄС надавати доступ аграрній продукції на євроринок, бо за багатьма позиціями ми конкуренти. Те, що нам дозволили експортувати до 40 тис. тонн окремих видів м’яса або приблизно 80 тис. тонн загалом, майже 2 млн тонн зерна тощо, — це вже великий успіх української переговорної команди.
Щодо залагодження продовольчих конфліктів із Росією, на думку В.Лапи, уряд робить усе можливе, і копітка робота таки дає результати. Остання новина з Москви, що росіяни найближчим часом мають намір приїхати в Україну на сирні підприємства, дає надію на відновлення експорту сиру.
У цьому питанні потрібна комплексність, переконана М.Колесник, бо, на жаль, воно має політичний характер — бажання РФ затягти Україну до Митного союзу і зробити її заручником ситуації в газових питаннях. Тому заява аграрного міністра М.Присяжнюка, що Україна розв’язуватиме «сирне» питання в рамках СОТ, — великий позитив. Це свідчення, що уряд почав мислити міжнародними мірками і є гарантією, якщо це станеться не на словах, а на ділі, що такі війни не повторяться в майбутньому. Тобто ми не епізодично гаситимемо пожежі, а буде комплексний підхід.