Професійний моніторинг ринку праці в реальному секторі економіки проводять фахівці служби зайнятості на Рівненщині. Вони їдуть до роботодавців. Такі десанти вже побували на провідних підприємствах кожного району.
— Це роблять задля активізації ринку праці області, щоб знайти оптимальні механізми співпраці між роботодавцями та їхніми потенційними працівниками. Тоді люди не везтимуть свої руки за кордон, а працюватимуть удома, тут сплачуватимуть податки та наповнюватимуть бюджети об’єднаних громад, яких в області вже 35, — каже директор обласного центру зайнятості Іван Ткачук. — Тому питання стоїть так: для роботодавців у нас немає слова «ні».
І це не просто красива фраза. Судіть самі: у Рівненському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості на замовлення роботодавців готують фахівців уже за 56 ліцензованими професіями. Адже, приміром, швачок, барменів, офіціантів, токарів, електрозварників нині розхапують наче гарячі пиріжки — щодня по кілька десятків.
Після моніторингу з’ясувалося, що й 56 професій — далеко не межа. Скажімо, Сарненському заводу металевих виробів, який розширює виробництво, вже сьогодні потрібно 30 стропальників та 20 зварювальників напівавтоматів та автоматів (у бурштиновому районі не дуже поспішають на легальну роботу). А виробничо-конструкторському об’єднанню «МААНС» у Здолбунівському районі — фахівці для роботи на новітніх верстатах із числовим програмним управлінням.
На жаль, ліцензії на підготовку цих фахівців у жодному навчальному закладі Державної служби зайнятості немає. Тому на Рівненщині вирішили вже цього року ліцензувати ці професії. І модернізувати роботу майстрів із підготовки верстатників: вчитися вони поїдуть у КПІ. Тим часом центри зайнятості підшукують людей, які готові вчитися і працювати на рідній землі.
Активізували роботу з населенням, приміром, із селянами, які мають пай і тому, за законом, не можуть отримати статус безробітного.
А роботодавці самі готові оплатити їхнє навчання чи перенавчання, щоб гарантовано мати кваліфікованого працівника. До того ж, таке навчання, як правило, дуальне: теорію вивчають у службі зайнятості, практику проходять на своєму завтрашньому виробництві. Дедалі частіше людям пропонують і адекватну заробітну плату (є вакансії й на 15 тисяч гривень) та соціальний пакет. Навіть таке явище, як сезонна робота, відходить: роботодавці намагаються зберегти фахівців, щоб ті не поїхали із країни, інакше втратять бізнес.
Днями обласний центр зайнятості та об’єднання організацій роботодавців Рівненщини закріпили свої наміри змінити ситуацію на ринку праці меморандумом про співпрацю.
— Найбільші роботодавці кажуть: стільки фахівців, як тепер, служба зайнятості до нас іще ніколи не направляла. Це свідчить про те, що ми разом ідемо правильним шляхом. Натомість перед ухваленням важливих рішень центральна влада має слухати і чути бізнес, як у Франції, Данії, інших країнах. Зберегти економічний потенціал краю та влити в нього нове дихання можна, лише об’єднавши зусилля роботодавців, служби зайнятості, представників територіальних громад, — каже голова обласного об’єднання організацій роботодавців Михайло Кривко. — Маємо створити дієві місцеві партнерства зайнятості, бо де ж, як не на місцях, краще знають свій трудовий потенціал і потреби?
Перші такі приклади вже є у Злазненській сільській раді Костопільського району. Отримавши через службу зайнятості одноразову допомогу для організації підприємницької діяльності, учорашня безробітна лікар-стоматолог Людмила Крук відкрила в рідному селі приватний стоматкабінет. Із приміщенням посприяла сільрада. Тепер селянам із глибинки не треба долати десятки кілометрів до райцентру, щоб полікувати зуби. Людмила задоволена: собі — заробіток, землякам — необхідні послуги, громаді — податки. Як кажуть, на підході відкриття ательє з ремонту та пошиття одягу: такий бізнес-план захистила інша жителька села, яка, до того ж, завершує профільне навчання у Рівненському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
Зрештою, підтримка зайнятості населення — невід’ємна складова перспективного плану та стратегії розвитку Рівненщини на 2019—2021 роки, до створення якого долучилося понад 20 тисяч її жителів. Щоб втілити 800 проектів, які передбачає план, потрібні фахівці різних професій. І лише гаслами їх не втримаєш — люди хочуть достойних заробітків.