«Випив — за кермо не сідай», — цей слоган, який навіть за простою житейською логікою мав би стати безперечним гаслом усіх водіїв, на практиці вони нерідко забувають. Ось кілька рядків лише з одного з повідомлень Нацполіції: «На Закарпатті за добу трапилося аж три аварії за участі п’яних водіїв, всі вони втекли з місця пригоди. Також зафіксовано, що закарпатець віз дітей з 3,2 проміле алкоголю в крові».
Як зупинити хвилю п’яних аварій? Можливо, найкраще покарання — гривнею? Нещодавно група народних обранців зареєструвала у Верховній Раді законопроект № 6679, яким пропонується дещо змінити принципи стягнень за водіння у нетверезому стані й посилити контроль на дорогах.
.jpg)
Дежа вю з нюансами
Торік у липні Верховна Рада ухвалила закон, за яким штрафи за хмільне кермування зросли утричі. Тобто якщо доти було 3,4 тисячі гривень, то із 27 липня 2016 року суми збільшилися. 10,2 тисячі гривень, коли нетверезого за кермом спіймали вперше, до 40,8 тисячі за рецидив протягом року. До штрафів додається позбавлення водійських прав терміном від року до 10.
Це спрацювало, але не повною мірою. З одного боку, за даними Нацполіції, за рік чинності закону кількість ДТП з участю нетверезих водіїв зменшилася майже на 40% — з 9,9 тисячі до близько 5,9 тисячі. Було складено понад 112,6 тисячі відповідних адмінпротоколів. А з іншого — покарання гривнею осмислили не всі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні за останні роки водіння в нетверезому стані — у трійці найчастіших причин дорожніх аварій, зокрема з травматичними та смертельними наслідками.
Тож нині пропонують новий законопроект — № 6679 «Про внесення змін до деяких законів щодо перевірки водіїв транспортних засобів на стан сп’яніння». Ним передбачено градацію відповідальності за таке водіння з огляду на ступінь алкогольного сп’яніння.
Згідно з чинним законодавством, невчасна сплата штрафу може ще більше полегшити кишені горе-водіїв. Як зауважили «Урядовому кур’єру» в Головному територіальному управлінні юстиції в Київській області, правопорушникові необхідно сплатити штраф протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення про адмінстягнення. «За ухилення від сплати коштів, неявку на виклики державного виконавця без поважних причин відповідно до ст. ст. 89, 90 боржник — фізична особа несе відповідальність у вигляді штрафу 10—20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб — 20—40 неоподатковуваних мінімумів; на боржника — юридичну особу — 40—60 неоподатковуваних мінімумів», — йдеться у повідомленні.
Як уникнути контролю
Законопроект пропонує й перевіряти водіїв на предмет тверезості. «Одна з найбільших проблем під час фіксації та виявлення потенційних правопорушників — осіб, які керують у стані сп’яніння, — виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, передбачений ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до цієї норми, для виявлення водія у стані сп’яніння поліція має право зупиняти лише той транспортний засіб, який порушує Правила дорожнього руху, або водія, щодо якого є інформація про керування у стані сп’яніння. Такі норми зумовили стійке неправильне переконання багатьох водіїв, що коли вони не порушуватимуть Правил дорожнього руху, їм дозволено керувати транспортним засобом у стані сп’яніння. Також важливе здійснення профілактики можливих випадків керування у стані сп’яніння. Один з інструментів, що забезпечить значний превентивний ефект, а також збільшить ймовірність виявлення і притягнення до відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом в стані сп’яніння, — так звані пункти тверезості — місця перевірки на стан сп’яніння», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
— Такі пункти діють у більшості країн ЄС, США й Канаді. Їхня робота свідчить про ефективність такого методу, — зауважила старший юрист юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Інна Рудник.
За законопроектом, у зоні перевірки має бути відповідний знак. Рішення про майбутню перевірку, її місце, час тощо прийматиме керівник патрульної поліції. «Законодавець пропонує проводити у місцях з великою вірогідністю водіння у стані алкогольного сп’яніння профілактичні перевірки всіх водіїв, а у разі щільного руху — за визначеною вибіркою. Такі перевірки можна буде проводити не частіше разу на тиждень в одному і тому самому місці, а інформацію публікувати на сторінках поліції у соцмережах», — зазначає Інна Рудник.
Та саме це викликає певний скепсис. «Водії стежитимуть за соцмережами, знатимуть, де буде розміщено пункт перевірки, і той, хто випив, об’їжджатиме його іншою дорогою», — зауважив один з водіїв. Вочевидь, деякі положення законопроекту потребують додаткового продумування. Однак Інна Рудник сподівається, що після його ухвалення кількість ДТП за участю нетверезих водіїв значно зменшиться. Водій, який розуміє всі ризики, не сяде за кермо напідпитку. Якщо ж з гальмами свідомості проблема — не допоможе жоден закон і жодні штрафи, хоч би якими великими вони були. До законодавчих норм мають додаватися ще й моральні.
ДОВІДКА «УК»
Градація відповідальності з огляду на ступінь алкогольного сп’яніння, запропонована законопроектом № 6679.
а) від 0,2 до 0,5 проміле у повітрі, що видихає водій, та/або крові — штраф 10 200 грн;
б) 0,5—1 проміле у повітрі, яке видихає водій, та/або крові або керування в стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або повторне вчинення порушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП — штраф 10 200 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом на рік;
в) 1—2 проміле у повітрі, яке видихає водій, та/або крові або керування в стані наркотичного чи іншого сп’яніння — штраф 20 400 грн із позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки;
г) понад 2 проміле у повітрі, що видихає водій, та/або крові або відмова від проходження огляду на стан сп’яніння чи перевірки на стан сп’яніння — штраф 40 800 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки;
ґ) повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною другою, третьою, четвертою статті 130 КУпАП — штраф 40 800 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки (ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 130 КУпАП)
(Джерело: офіційний сайт Верховної Ради України)