ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Цього року фінансування чорнобильських програм збільшено на 2,2 млрд грн
26 років минуло з тієї ночі, коли над вивернутими назовні нутрощами четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС хвилі страшного вибуху здійняли криваве марево. Воно досі вкриває нашу країну і долі людей, які мимохіть, але нерозривно пов’язані з подіями квітня 1986 року.
В урядовій залі Прем’єр-міністр Микола Азаров нагадав страшні цифри збитків, завданих нашій землі мирним атомом. Здається, за чверть століття вони стають ще моторошнішими. «Радіацією було забруднено 200 тисяч квадратних кілометрів української території, понад 5 мільйонів гектарів сільгоспугідь, — зазначив глава ряду. — Понад 2 мільйони осіб, зокрема майже півмільйона дітей, постраждали від наслідків катастрофи».
На його думку, донедавна Україна була приречена боротися з ними практично наодинці. І лише останніми роками країни-донори зібралися в єдину силу, спромігшись нарешті фінансувати будівництво нового безпечного конфайнменту для об’єкта «Укриття».
Окрім того, що держава за допомогою Євросоюзу та Японії постійно здійснює підвищення безпеки вітчизняної атомної енергетики, аби подібне до чорнобильських подій більше ніколи не повторилося, є ще один не менш важливий аспект сьогодення. «Наш обов’язок — достойний соціальний захист тих, хто втратив здоров’я, ліквідовуючи аварію. Тих, хто постраждав через вибух на Чорнобильській АЕС», — переконаний Микола Азаров.
Якщо вірити його запевненням, чинний уряд не роздає порожніх обіцянок, а приймає максимально можливі рішення на нинішньому етапі розвитку економіки. Загалом у державі збільшено пенсії «справжнім чорнобильцям», додатково фінансується їхнє лікування. Цього року на чорнобильські програми виділено на 2,2 млрд грн більше.
Висновки не забаряться
Прем’єр говорить: «Ефект від цього що далі, то буде відчутнішим». Це з одного боку. З іншого — усі розуміють, що пенсія все-таки не така значна, як хотілося б більшості. І вона є точкою відліку для подальшого посилення соціального захисту чорнобильців.
Річ тут не лише в пенсіях, а у доступному та ефективному лікуванні. Побувавши днями у Київському центрі радіаційної медицини, Микола Азаров зробив для себе кілька невтішних відкриттів. Скажімо, брак нового обладнання, дорогих ліків, які пацієнти змушені купувати самотужки тощо.
Наша газета цього тижня вже зверталася до цієї теми, як і до обіцянки Прем’єра виправити таку неприйнятну ситуацію. Вчора ця тема також не залишилася поза увагою глави уряду: «Це серйозний привід розібратися, хто несе відповідальність за те, що роками консервувався стан зубожіння провідної профільної лікарні».
Віце-прем’єр-міністр — міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова разом із Академією медичних наук одержали доручення зробити аналіз потреб і планів розвитку як київського центру, так і всіх чорнобильських лікарень. «Організуйте ретельну перевірку і зробіть принципові висновки, — прозвучали слова Миколи Азарова. — У нас підхід безумовний: там, де йдеться про людей, що віддали своє здоров’я під час ліквідації аварії, держава повинна максимально використати всі можливості. І насамперед компенсувати людям витрати на лікування».
Прем’єр раніше побував у Національному центрі радіаційної медицини, де йому розказали про зубожіння провідної лікарні для чорнобильців.
Фото Олега МАРКЕВИЧА
Розумні купують… знання
Згадані висновки обов’язково буде враховано у новій комплексній програмі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яку розробляє уряд. Утім, будь-які добрі наміри врегулювання соціальних чи гуманітарних проблем має бути підкріплено реальним підгрунтям, яким у даному разі виступає зростання економіки.
На виконання завдання Президента, поставленого на засіданні Комітету з економічних реформ, Микола Азаров окреслив кілька найважливіших напрямків роботи уряду. Пріоритетом визначено прискорення процесу дерегуляції, який останнім часом гальмується з давно зрозумілих причин: на місцях перешкоджають чиновники. Для прискорення роботи, яку слід завершити до кінця цього року, цей напрямок Микола Азаров доручив очолити своєму першому заступнику. «Час на умовляння вичерпано, — наголосив Прем’єр. — Час задіяти найжорсткіші заходи на всіх рівнях». Адже саме дерегуляція і економічна свобода покликані максимально відчинити двері інвестиціям, особливо закордонним.
Але й про вітчизняні забувати не слід. Разом з упорядкованим механізмом державних закупівель вони здатні істотно пожвавити внутрішнє виробництво. Микола Азаров укотре виступив за створення системи мотивації закупівлі вітчизняних товарів і послуг. Всюди, де це тільки можливо: «У нас є абсолютно конкурентоспроможні товари, є ініціативні, грамотні організатори виробництва, здатні під стабільне державне замовлення налагодити випуск майже будь-яких нових товарів».
Багаті купують імпортні товари споживання, продовжив свою думку глава уряду. А той, хто хоче стати таким, віддає перевагу передовим технологіям, знанням і успішним рішенням. Власне, саме такий шлях розвитку обрали свого часу в Японії, згодом — у Кореї, Сингапурі, на Філіппінах. І скрізь отримані знання, помножені на вдале їх використання та природну працелюбність, породили справжні економічні дива.
«Доручаю Міністерству економічного розвитку і торгівлі проаналізувати державні закупівлі й запропонувати механізм концентрації цих ресурсів у національній економіці, — розвинув тему Микола Азаров. — І взагалі розробити ринкові механізми мотивації до споживання товарів і послуг вітчизняного виробництва».
У цьому контексті кардинальних змін потребує законсервована впродовж багатьох років структура експорту — заскорузла і неефективна, третину якої становлять метали і вироби з них; ще третину — сировина і неперероблена сільськогосподарська продукція. І лише 10% припадає на машинобудування. Інакше, ніж «консервацією відсталості», назвати такий стан речей неможливо.
Механізми дієвої підтримки експорту високотехнологічних товарів, продуктів харчування з високим ступенем переробки розглядатимуть завтра на позачерговому розширеному засіданні Кабінету Міністрів за участі керівників центральних органів влади і регіональних адміністрацій.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо найменувань національних комісій (проект закону);
♦ Про присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року» (проект указу Президента);
♦ Про затвердження режиму округу і зон санітарної охорони курорту Миргород (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження плану заходів щодо формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві (розпорядження уряду);
♦ Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу (розпорядження уряду).