Уряд схвалив пакет законопроектів, прийняття та реалізація яких дасть змогу здійснити найбільшу антикорупційну реформу в державі за весь час її існування. Законопроекти передбачають створення повноцінного загальнодержавного механізму запобігання корупції, а також виявлення та переслідування осіб, які вчинили найнебезпечніші корупційні злочини, повідомляє прес-служба Кабміну.
У пошуках ідеальної формули
Про створення Національного антикорупційного бюро в Україні говорять з 1993 року. Де-юре таке бюро вже існувало. Про це, зокрема, свідчить президентський Указ від 24 квітня 1997 року, підписаний Леонідом Кучмою.
Ця структура, згідно зі згаданим указом, повинна була займатися досудовим розслідуванням особливо важливих кримінальних справ, пов’язаних з корупцією у верхівках влади. У 1997 році Леонід Кучма доручив уряду вирішити питання матеріально-технічного забезпечення такого бюро, додавши відповідну статтю витрат до бюджету 1998 року.
У результаті бюро так і залишилося існувати на папері. А Конституційний суд України за поданням 45 народних депутатів розглянув питання про нову структуру і визнав Указ Президента таким, що не відповідає Основному Закону країни за цілою низкою статей. Створення подібних державних органів, на думку суддів, повинно проводитися законами, а не указами.
Але й надалі, розробляючи законопроекти щодо створення антикорупційного бюро, депутати різних скликань так і не знайшли ідеальної формули, за якою воно мало б працювати. Так, наприклад, у парламенті минулого скликання основним «натхненником» створення такої структури, зрозуміло, став Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. Саме в його надрах визрів законопроект «Про Національне Бюро антикорупційних розслідувань України». «Спеціалізацією» НБАР пропонувалося зробити чиновників 1 і 2 категорій.
При цьому документ містив низку досить специфічних положень, які, на переконання експертів, не полегшували, а навпаки, ускладнювали боротьбу з корупцією. Зокрема передбачалося, що розслідуванням корупційних справ проти співробітників бюро займатимуться... органи внутрішніх справ. Виходило, що будь-який дільничний може «зібрати матеріали» на борця з корупцією і передати їх слідчому райвідділу. І нехай співробітник бюро, який переслідує якого-небудь голову міста або райдержадміністрації, спробує потім довести свою правоту.
Законопроект так і не отримав підтримки в сесійному залі. Як і альтернативні законодавчі ініціативи. Тому що не було головного — політичної волі й бажання дійсно боротися з корупцією у вищих ешелонах влади. Чи продемонструють таке бажання депутати нині? Чи знову будуть вишукувати недоліки, аби відкласти питання про створення антикорупційного бюро? Це буде тест, який продемонструє чого вони прагнуть насправді: реальної боротьби з корупцією, чи її імітації, якою, власне, маніпулювали протягом багатьох років, використовуючи одним з основних лозунгів на виборах.
Не залежний від політики
Проект Закону «Про Національне антикорупційне бюро України», який минулого тижня був схвалений на засіданні уряду, передбачає створення спеціалізованого правоохоронного органу. Головними функціями створюваного Національного антикорупційного бюро будуть виявлення та розслідування корупційних злочинів, які скоєні вищими посадовими особами держави або становлять особливу суспільну небезпеку.
У свою чергу компетенція Національного антикорупційного бюро не буде поширюватися на приватний сектор: воно розслідуватиме тільки корупційні злочини, пов’язані з державним сектором або місцевим самоврядуванням. Таким чином, антикорупційний орган не матиме права втручатися у ведення бізнесу.
Однією з важливих функцій бюро буде виявлення та повернення в Україну активів, виведених корумпованими чиновниками.
Створення НАБ не тягнутиме за собою збільшення загальної кількості правоохоронців у країні, оскільки штатна чисельність антикорупційного бюро буде формуватися за рахунок зменшення відповідної кількості співробітників інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері боротьби з корупцією.
Як зазначається у законопроекті, директором бюро може бути громадянин України, який має не менш ніж п’ять років досвіду на керівних посадах в органах, установах, організаціях або міжнародних організаціях. При цьому передбачено, що на таку посаду не може бути призначена людина, яка протягом двох років до подання заяви на участь у конкурсі на цю посаду, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії або перебувала з партією у трудових чи інших договірних відносинах.
Накрадене повернуть державі
Також урядом схвалено законопроект «Про запобігання корупції», метою якого є створення ефективної системи попередження корупції. Цей проект повинен замінити нині чинний, але неефективний Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Законопроект зокрема передбачає впровадження широкого переліку антикорупційних обмежень для осіб, які обіймають посади на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, створення чітких правил поведінки чиновника, з тим, щоб його дії завжди відповідали публічному інтересу та очікуванням суспільства.
З цією метою проект вичерпно визначає, що таке конфлікт інтересів і як має діяти публічний службовець з метою його уникнення. Проте коли чиновник усе ж буде надавати перевагу приватному інтересу перед інтересами служби, його буде притягнуто до адміністративної відповідальності (а за певних умов — до кримінальної відповідальності) і звільнено зі служби.
Також передбачається впровадження сучасного механізму фінансового контролю над майновим станом державних службовців — декларації подаватимуться в електронній формі, будуть розміщуватися у відкритому реєстрі, а також підлягатимуть перевірці незалежною установою.
У разі якщо спосіб життя чиновника явно не відповідає його доходам, передбачається проведення ретельної перевірки як доходів, так і витрат такого чиновника, а також притягнення його до відповідальності, якщо підтвердяться факти незаконного збагачення або здійснення іншого корупційного правопорушення.
Ще одним важливим моментом законопроекту є позбавлення участі в державних закупівлях компаній, в яких немає антикорупційних програм або які внесені до Єдиного державного реєстру осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення.
Проект Закону України «Про запобігання корупції» передбачає також широкий спектр норм про відповідальність за порушення антикорупційних обмежень для чиновників, а зміни до Кримінального кодексу роблять неможливим пом’якшення кримінальної відповідальності або звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили корупційні злочини.
Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих бенефіціарів власників (контролерів) юридичних осіб та публічних діячів», який входить до пакета антикорупційних ініціатив уряду, передбачає розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб (фізичних осіб, які фактично контролюють компанії) при здійсненні їхньої державної реєстрації.
Завдяки цьому можна запобігти утворенню фіктивних компаній, зокрема в офшорах, з метою відмивання отриманих злочинним шляхом доходів. Тому корупціонери будуть позбавлені ще одного механізму, який дає їм змогу використовувати отримані незаконним шляхом доходи.
Крім того, цей законопроект створює механізм розшуку і повернення в Україну незаконно виведених активів корумпованими чиновниками.
Усі згадані законопроекти були розроблені Міністерством юстиції спільно з експертами громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» та здобули позитивні відгуки міжнародних і вітчизняних експертів.
Зловили на гарячому
За словами речника Генеральної прокуратури України Юрія Бойченка, цього року прокурорами вже направлено до суду обвинувальні акти стосовно 174 державних службовців та 104 посадових осіб органів місцевого самоврядування, які скоїли корупційні правопорушення. Немало хабарників є й серед правоохоронців та суддів, яким також тепер доведеться відповідати перед законом.
«Обов’язок прокуратури перед усім народом — подолати корупцію як явище. Однією із складових цієї боротьби є запобігання корупційним проявам перш за все в лавах працівників правоохоронних органів, — підкреслив Юрій Бойченко. — Зокрема поточного року з обвинувальним актом направлено до суду кримінальне провадження щодо начальника управління податкової міліції в Тернопільській області, який одержав від засновника одного із товариств з обмеженою відповідальністю неправомірну вигоду в сумі 750 тисяч гривень за вирішення питання про зменшення розміру нарахованих підприємству податків і штрафних санкцій. Також до суду скеровано 12 обвинувальних актів стосовно суддів. Крім того, поточного року задокументовано факт одержання неправомірної вигоди суддею Апеляційного суду Чернігівської області, який отримав хабар у сумі 2 тисячі доларів США за закриття адміністративного провадження».
Він також розповів, що Генеральною прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо двох працівників Прокуратури Одеської області за фактом одержання ними неправомірної вигоди в розмірі 70 тисяч доларів США за непритягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, нещодавно слідчі прокуратури Києва затримали на гарячому підполковника карного розшуку ГУ МВС України в місті Києві, який отримав від свого знайомого 28 тисяч доларів, повідомляє прес-служба прокуратури Києва.
Як з’ясувалося, до правоохоронців звернувся його товариш з проханням допомогти у вирішенні питання, а саме закрити кримінальне провадження, яке було порушено стосовно нього. «Підполковник запевнив знайомого, що запобіжний захід — утримання під вартою щодо нього не застосовуватимуть, а потім кримінальне провадження взагалі закриють. Свої послуги міліціонер оцінив у 28 000 доларів», — йдеться в повідомленні.
Правоохоронець був затриманий під час передавання коштів біля будівлі столичного главку міліції. А от рекордсменом серед чиновників цього року став один із держслужбовців у Миколаївській області. За договір оренди півтори тисячі гектарів землі він хотів від підприємця півтора мільйона гривень.