Як зупинити ворога, який без оголошення війни вдерся на територію нашої країни? Цим питанням протягом останніх кількох місяців переймається не лише влада України, а й увесь цивілізований світ. Днями на саміті Європейського Союзу і під час двосторонніх зустрічей Президента Петра Порошенка з керівниками низки країн—членів ЄС намагалися знайти шляхи розв’язання збройного конфлікту мирним шляхом.
Мирний план подобається всім
Наскільки дієвим є такий механізм, покаже найближче майбутнє. Річ у тім, що ситуація останнім часом різко змінилася. На цьому наголосив Петро Порошенко під час зустрічі з Президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм. На його переконання, введення російських військ на територію України вимагає адекватної відповіді з боку ЄС, тісної координації та спільних зусиль у протидії терористам і відновленні миру на Донбасі. Президент висловив сподівання, що лідери держав—членів ЄС жорстко відреагують на акт агресії щодо України і підтримають нас у військово-технічному плані.
Зі свого боку від імені лідерів ЄС Герман Ван Ромпей висловив глибоку стурбованість діями Росії, які спричинили подальшу ескалацію конфлікту на Донбасі. Саме це й стало причиною внесення «українського питання» до порядку денного надзвичайного засідання Європейської Ради. Він переконаний, що ЄС дасть консолідовану, справедливу та адекватну оцінку діям Росії.
Підтримку Україні у протидії зовнішній агресії та її зближенні з Європейським Союзом висловив і Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Глава нашої держави високо оцінив його особисту участь у врегулюванні українського питання і наголосив на необхідності посилення тиску міжнародного співтовариства на Росію.
Що ж до надання Україні військово-технічної допомоги з боку держав—членів ЄС, то це не означає, що наша країна відмовляється від врегулювання конфлікту дипломатичним шляхом на основі мирного плану Президента. Ми також готові до спільних з Європейським Союзом консультацій із Росією щодо шляхів мінімізації можливих ризиків від поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі, яких так боїться, чи то пак вдає, що боїться, наш сусід у разі ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС.
На брифінгу після зустрічі з Президентом Єврокомісії Петро Порошенко заявив, що сподівається на ухвалення рішення щодо санкцій проти Росії у відповідь на її агресію проти України. На його переконання, мета санкцій — «не завдати шкоди Росії, а створити мотивації для початку справжніх переговорів». Що ж до військово-технічної допомоги світової спільноти, то йдеться не про залучення іноземних військ, а про співробітництво у сфері обміну розвідувальними даними, допомогу у вигляді нелетальної зброї, техніки тощо. ЄС вже зняв ембарго на поставки деяких видів озброєнь, і Україна чекає на розширення цього списку та дієву підтримку з боку НАТО після саміту в Уельсі.
Наскільки це важливо не лише для України, а й для світу, глава нашої держави пояснив так: «Тисячі іноземних військових, сотні одиниць бронетехніки перебувають на території України. Це дуже високий ризик не тільки для миру і стабільності в Україні, а й для Європи в цілому». Він висловив сподівання, що Рада Євросоюзу «буде єдиною в оцінці та відповіді на порушення суверенітету України та її кордонів».
А ще Україна очікує від євроспільноти обіцяного збільшення фінансової та технічної допомоги. Зокрема виділення посиленої макрофінансової підтримки та організації міжнародної донорської конференції наприкінці року, спрямованої на проведення реформ і відновлення економіки. Тут оптимізму додає той факт, що вже є домовленість з ЄС про надання мільярда євро кредитної макрофінансової допомоги. Окрім того, до кінця року додатково отримаємо кредит у 510 мільйонів євро та 250 мільйонів євро грантової допомоги. Буде й гуманітарна підтримка для східних регіонів продовольством та іншими необхідними речами, аби Донбас зміг пережити зиму.
Дедалі більше стурбованості
Про всебічну підтримку України у складний для неї час ішлося й під час зустрічі Петра Порошенка з Головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером та Президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцом. Свою солідарність висловили й керівники урядів низки країн, з якими Петро Порошенко провів у Брюсселі двосторонні зустрічі. Серед них канцлер ФРН Ангела Меркель, прем’єр-міністри Королівства Нідерланди Марк Рютте, Великобританії Девід Кемерон, Польщі Дональд Туск, Італії Маттео Ренці, Швеції Фредрік Райнфельдт, Фінляндії Александр Стубб.
Петро Порошенко поінформував про ситуацію на сході України та наголосив на важливості консолідованої рішучої підтримки нашої країни з боку ЄС. Глави урядів країн запевнили Президента у своїй підтримці. Зокрема з Прем’єр-міністром Великобританії Девідом Кемероном домовлено координувати зусилля не лише під час засідання Європейської Ради, а й у рамках саміту НАТО та в майбутньому щодо реалізації мирного плану для Донбасу. Як завжди, надійне плече сусіда, на яке Україна може спертися, пообіцяв польський Прем’єр Дональд Туск, якого на саміті обрано Президентом Європейської Ради. Глава уряду Швеції висловив підтримку мирного плану Президента щодо врегулювання ситуації на Донбасі, а Прем’єр Фінляндії повідомив про рішення свого уряду надати гуманітарну допомогу нашій країні.
Щодо висновків, які зроблено на саміті ЄС, то їх можна назвати радше обнадійливими, аніж результативними. Європейська Рада, посилаючись на низку своїх попередніх рішень, вкотре констатує, що залишається надзвичайно стурбованою дедалі інтенсивнішими боями на сході України та продовжує рішуче засуджувати незаконну анексію Криму. Вона закликає Росію негайно вивести всі її військові ресурси та сили з України.
Європейці закликають усі сторони підтримувати та сприяти без зволікань роботі міжнародних гуманітарних організацій відповідно до міжнародного гуманітарного права та принципів. Вони вітають і тристоронні переговори, ініційовані між Європейським Союзом, Україною та РФ щодо практичних питань імплементації Угоди про асоціацію та переговорів з питань енергетики. Схвалюють і виняткові заходи, вжиті Комісією для стабілізації сільськогосподарського та продовольчого ринків Євросоюзу для пом’якшення наслідків, спричинених обмеженням Росією імпорту певних сільськогосподарських продуктів з ЄС.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»