— Підкажіть: чи мають право вихователі спеціалізованого спортивного інтернату оглядати кімнати та особисті речі учнів (діти від 12 до 17 років з інших міст живуть в інтернаті), яких батьки довірили вихователям і педагогам навчального закладу? І чи є цей огляд обшуком?
Тетяна,
м. Київ
Консультує Олена МОГИР,
юрист Благодійного фонду «Батьківська земля»:
— Право на недоторканність житла згідно зі статтею 30 Конституції України є правом кожного на державну охорону його житла від незаконних вторгнень, обшуків та інших посягань службових осіб та окремих громадян. Ця стаття передбачає, що не допускається проникнення в житло чи в інше володіння особи, проведення в них огляду або обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. У рішенні суду мають бути чітко визначені місце проведення обшуку або огляду, а також перелік осіб чи предметів, які підлягають розшуку чи арешту. Під час проведення обшуку обов’язкова присутність понятих із числа не зацікавлених у справі осіб, які мають засвідчити факти і результати проведення обшуку та огляду майна.
Правом на охорону житла користуються особи, які є його власниками, законними орендарями або проживають за договором найму. При цьому житлом визнається і місце тимчасового перебування: готель, будинок-інтернат, гуртожиток, пансіонат.
Недоторканність поширюється на особисті речі та папери, що унеможливлює незаконні обшуки та вилучення цих речей чи документів. Але в житло можуть вселятися люди, які мають на це право, — такі дії не є порушенням недоторканності, навіть у випадках незгоди інших мешканців.
Безперечно, у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у скоєнні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення в житло чи інше володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Крім того, серед головних документів, покликаних захищати права дитини, — Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей від 30 вересня 1990 року, Декларація та План дій «Світ, придатний для життя дітей» від 10 травня 2002 року, Конвенція ООН про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року (далі конвенція), Закон України «Про охорону дитинства».
У ст.16 конвенції визначено, що жодна дитина не може бути об’єктом втручання у здійснення її права на особисте і родинне життя, недоторканність житла, недоторканність особистих речей, таємницю кореспонденції. Кожна дитина має право на захист від втручання в особисте та сімейне життя. Ніхто не може торкатися дитини, заходити до її кімнати, читати її листи, чіпати її речі, якщо вона цього не хоче чи їй це неприємно.
«Декретні» для безробітної мами
— Я на 9-му тижні вагітності, поки що працюю за трудовою і сплачую всі соціальні внески. Зараз фірма у тяжкому фінансовому становищі, і ми працюємо не повний місяць. Розглядаю варіант звільнення за згодою сторін. Яка буде різниця в сумах допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами, отриманих від підприємства і центру зайнятості, якщо звільнитись і стати на облік? Мій оклад 2190. Зрозуміло, що точно не можу сказати, яка буде заробітна плата за ці п’ять місяців і що отримаю.
Марина КВАСНИЦЯ,
м. Київ
— Матеріальна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для безробітних надається в розмірі 100% допомоги при безробітті, але не менше 25% (тим, хто не зареєстрований в ЦЗ) від розміру установленого Законом «Про державний бюджет» прожиткового мінімуму для працездатного населення.
Особливості розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами такі:
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 38 Закону №2240, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінці в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу й виплачується за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (так званої декретної відпустки). Підставою для цього є листок непрацездатності.
Тривалість відпустки обчислюється сумарно й становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у випадку ускладнених пологів або народження двох і більше дітей). У жінок, зарахованих до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами триває 180 календарних днів (абзац другий частини 1 ст. 38 Закону № 2240 і п. 10 частини першої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII).
Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розраховують сумарно й надають застрахованій особі у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Оскільки згідно з частиною 1 статті 38 Закону №2240, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі як матеріальне забезпечення, що компенсує втрату заробітної плати за період декретної відпустки. Виплачується вона за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства, які припадають на календарні дні цієї відпустки. Сума допомоги залежить від двох показників: кількості робочих днів, які припадають на календарний період декретної відпустки (фактично використаної жінкою), і середньоденної заробітної плати працівниці. Загальну суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розраховують шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів відповідно до графіка роботи підприємства (його структурного підрозділу або індивідуального графіка роботи працівниці, якщо такий встановлено), які припадають на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Середня заробітна плата для розрахунку розміру цієї допомоги обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 зі змінами (далі — порядок №1266).
Розрахунок суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до пункту 14 порядку №1266 здійснюється на підставі середньоденної заробітної плати за фактично відпрацьований час у розрахунковому періоді: це останні шість календарних місяців, з першого по перше число, роботи застрахованої особи, що передують місяцю надання декретної відпустки. Вона визначається шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески до фонду, на кількість відпрацьованих робочих днів.
Якщо застрахованій особі встановлено підсумований облік робочого часу або облік часу здійснюється в годинах, тоді застосовується середньогодинна заробітна плата (п. 15 порядку №1266). Вона визначається шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою в зазначеному періоді (п. 16 порядку № 1266).
Так, для застрахованих осіб, робочий час яких підлягає точному обліку, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується за робочі дні згідно з графіком роботи, які припадають на календарні дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Шановні читачі «Урядового кур’єра»! Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», можете надіслати його на адресу: Редакція газети «Урядовий кур’єр», вул. Садова,