Те, що для бюджетних організацій з нового року зменшилися тарифи на опалення, безумовно, дасть змогу зекономити кошти. Інша річ, чи стане тепліше у приміщеннях, які із самого початку не були «зорієнтовані» на економію самого тепла? Втім, якщо в офісах люди ще якось «перетопчуться» в холодну пору — одягнуть «зайвий» светр чи зігріються чаєм, то там, де перебувають маленькі діти, має бути тепло. У дитсадочках проблему тепла розв’язують по-різному: десь більше відкручують вентилі теплових труб, десь ставлять обігрівачі. В будь-якому разі економію коштів так, як потрібно, забезпечити не вдається.
Без дотримання правил
Змінити ситуацію може термомодернізація будівель, про що йдеться вже давно. Але зрушити з місця цю справу непросто через всім відому причину — брак коштів. Адже хоч потім можна істотно заощаджувати, перебуваючи у комфортних умовах, та спочатку потрібно вкласти чимало. До речі, в Києві торік узяли курс на термомодернізацію садочків, але в столиці це зробити легше, ніж у населених пунктах української глибинки, де фінансові потоки до бюджету в рази менші. Втім, якщо пощастить знайти помічників у цій справі, то проблему розв’язати можна.
Ось Яготину, що на Київщині, пощастило: місто взяло участь в одному з грантових конкурсів і виграло його. Протягом 2012—2013 років фундація польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу реалізувала проект «Комплексна термомодернізація дитячого садка в м. Яготин: європейські підходи». Бенефіціаром проекту стало Державне агентство енергоефективності та енергозбереження України. І нещодавно фахівці презентували результати своєї роботи.
Дитсадок «Пролісок», у якому впроваджувався проект, був кричущим зразком енергонеефективності й ресурсозатратності: хоч будівля не така й стара — споруджена менш як 20 років тому — але, зауважували фахівці, під час зведення не було дотримано основних правил будівництва, облаштування вентиляції та розрахунків системи опалення. Тож вимагала дедалі більше затрат на обігрів, і ось у 2006—2013 роках вартість опалення зросла в 15 разів. При цьому температура повітря у приміщенні ледве дотягувала до необхідного мінімального рівня. Тому фахівцям було до чого докласти рук.
У рамках реалізації проекту було модернізовано систему вентиляції та встановлено децентралізовані рекуператори, замінено вікна та радіатори опалення, а також утеплено фасад будівлі.
Скільки коштує комфорт?
Тож нині дітям тепло, а директор дитсадка Галина Добровольська не натішиться, порівнюючи, що було, і що стало. «Раніше температура повітря у приміщенні ледве дотягувала до 17 градусів тепла, а нині — майже 22 градуси, що повністю відповідає санітарним нормам. До того ж, у садочку встановили децентралізовані рекуператори — вони забезпечать якісний повітрообмін в приміщенні. А це має великий вплив на здоров’я дітей», — зауважує вона.
Звичайно ж, коштували комфортні умови для дітей недешево. Загальний бюджет проекту з урахуванням усіх адміністративних видатків становив 199 500 євро. З них 80% — грант Євросоюзу, 20% — кошти Яготинської міськради. Зате тепер навантаження на бюджет, з якого оплачують опалення дитсадка, зменшиться.
— Уже за підсумками цього опалювального сезону економія на опаленні садочка становитиме близько 40%, — підкреслив координатор проекту від Фундації ПАУСІ В’ячеслав Гусєв.
Загалом фахівці говорили про ще більш відчутну економію — аж до 70%! Тож міська рада шукає подальші шляхи зменшення витрат. За словами заступника міського голови Яготина Сергія Овчаренка, нині заплановано встановити автономну котельню для дитячого садка. Тепер фахівці визначають, на якому виді палива вона працюватиме.
Проект, зауважують спеціалісти ПАУСІ, може стати демонстраційним з енергозбереження у Київській області. І готові поділитися досвідом з усіма, хто захоче його перейняти.