Літо добігло кінця. Після канікул школи знову відчинили двері для учнів. Діти відпочивали, а ось прогресивні директори шкіл уважно відстежували появу нових тренінгів, онлайн-курсів, які б допомогли їм опанувати й закріпити управлінські компетенції, необхідні для керівників, а також в умовах децентралізації визначатися з вектором розвитку своїх освітніх закладів.

Децентралізація дала поштовх автономізації навчальних закладів. Це щось сучасне й нове для директорів. Раніше управління освіти здійснювали для всіх навчальних закладів організаційну діяльність, виконували фінансові та кадрові функції. Школи займались освітою. Дозволена законодавством автономія дала право закладам на самоврядування, тобто школи можуть самостійно організовувати діяльність, займатися фінансами, кадрами, освітою. Це нові можливості для освітян. Експерти заявляють, що йдеться про позитивні зміни, але такого досвіду бракує.

Але відтепер директори шкіл можуть навчитися азів автономії навчальних закладів в українських колег. За фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» громадська організація «Центр інноваційної освіти «Про.Світ» створила унікальний онлайн-курс «Автономія школи» в межах програми «Механізми кооперації в школах у кризовий час». Унікальність курсу полягає в тому, що вперше охоплено майже всі теми, на яких має розумітися директор, щоб упроваджувати автономію, бо ж реформи реалізують саме люди. Серед експертів курсу — українські директори-практики, котрі вже мають відповідний досвід, а не теоретики із владних кабінетів.

У презентації курсу зазначено, що завдяки реформі з децентралізації українські школи стали рухатися до більшої свободи й автономії, і курс ознайомить із межами та свободою, яка є всередині академічної, організаційної, кадрової та фінансової автономій. А ще тут можна дізнатися, як сформувати стратегію розвитку освітнього закладу, яка дасть змогу реалізувати автономію у школі у спосіб, актуальний саме для її команди. Експерти курсу поділяться досвідом втілення кожної з автономій. Курс складається із п’яти модулів, кожен з яких має теоретичну частину та кейс від практика.

Право бути вільними

Експерти зазначають, що автономія школи для освітніх управлінців — не лише широкий простір для дій, а й велика відповідальність. Вони переконані, що новий онлайн-курс, що розпочався на онлайн-платформі Ed Era, допоможе з’ясувати, як зробити зміни у школі ефективними.

«Автономія школи важлива. Кожен навчальний заклад, щоб досягати бажаного результату відповідно до тих обставин, в яких він перебуває, має діяти максимально автономно, і головна роль у цьому належить керівникам закладів. Бо автономія проявляється через ухвалення рішень у процесі повсякденної діяльності», — каже директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій.

Він нагадав, що інститут із грудня 2019 року працює над професійним стандартом керівника навчального закладу. І цей онлайн-курс має зробити внесок у контексті автономії школи.

«Цей курс насамперед допоможе керівникові навчального закладу формувати необхідні управлінські компетентності. Головні принципи автономії мають сповідувати і органи управління, й засновники навчальних закладів. Автономія школи — можливість урізноманітнити спосіб діяльності навчального закладу й досягти набагато ефективніших і різноманітніших результатів його діяльності. Онлайн-курс — один із кроків до формування загальної культури управління школами на принципах автономії та професійного розвитку педагогів до їхньої спроможності адекватно ситуації та ефективно керувати процесом згідно зі своїми управлінськими функціями. Має бути сформовано культуру управління освітніми закладами, починаючи від керівника і закінчуючи зовнішніми органами, які беруть участь в управлінні системою освіти», — вважає Вадим Карандій.

Директорка столичної гімназії східних мов №1 та експерт онлайн-курсу Оксана Проскура, говорячи про автономію, насамперед зауважує: коли втрачаємо право бути різними, то втрачаємо право бути вільними.

«Автономія для керівника і його команди (колективу) — це насамперед свобода. Свобода у праві вибору програм, структури року, діяльності. Автономія надає широкі можливості, але це дуже відповідально. Як експерт онлайн-курсу я й сама навчалася. Цей курс неоціненний для керівників. Минуло ще мало часу, як освітні заклади отримали автономію, тож колективи потребують навчання й підтримки. Автономію мають розуміти й адміністрація, і вчителі, і батьки, й учні», — переконана вона.

За її словами, автономія — це комплексна система. Не можна окремо розглядати організаційну, академічну, фінансову, кадрову автономію. А тут в одному курсі можна навчитися побачити цілісну картину.

Директорка каже, що школи нині не мають у повному обсязі автономії, як хибно дехто думає. Бо, наприклад, зміни в освітньому законодавстві відбуваються швидше, ніж у фінансовому законодавстві.

«Тобто є залежність школи від управлінь і департаментів освіти. Фінансова автономія спричиняє найбільший страх. Тому тут має бути певна сміливість керівника. І деякі колективи ментально ще не готові до впровадження автономії, зокрема й через небажання деяких керівників робити сміливі кроки. А саме від керівника багато залежить в освітньому процесі загалом і у впровадженні автономії зокрема. Хоч налаштованість команди — теж не остання справ», — підкреслила вона.

Голова ГО «Центр інноваційної освіти «Про.Світ» Олександра Пєтушкова повідомила, що найчастіше керівники шкіл скаржаться на брак компетентностей або розуміння того, як працює фінансова автономія, як проходить аудит, як налаштовувати ці процеси.

Держава спрямовує

На запитання, чи допомагає держава керівникам під час цього перехідного періоду, Вадим Карандій відповідає так: «Щоб діяти в умовах автономії, треба мати певні компетентності. Нині не кожен керівник закладу може сповна реалізувати всі принципи, закладені в законодавстві. Тобто часто керівник тяжіє до типових рішень. Потрібні нові освітні програми під новий стандарт базової середньої освіти, бо закон дає право навчальному закладу самостійно формувати освітню програму, щоб реалізувати стандарт. Але практика свідчить, що часто недостатньою компетентностей керівника для того, щоб розробити відповідний документ.

Тому Міністерство освіти і науки пропонує певне типове рішення, за яким може працювати заклад. Розробники (я також був серед них) закладають у нього елементи, які дають змогу керівникові школи на початковому рівні вибудовувати стратегії, передбачаючи результат і несучи за це відповідальність. Головне, що керівник може адаптувати процеси під конкретну ситуацію та виклики, в яких працює заклад».

Вадим Карандій наголошує, що треба готувати педагогів, які з часом можуть ставати керівниками та діяти в умовах автономії.

«Саме на це спрямовано професійний стандарт керівника закладу. Проєкт уже схвалило МОН, він перебуває на розгляді Мінекономіки. Сподіваюся, що до початку навчального року він стане офіційним документом, а згодом — дороговказом для створення відповідних програм навчання, підготовки, підвищення кваліфікації педагогів, які обіймають посади керівників чи планують це зробити», — доводить фахівець.

Добре, що держава у співпраці із суспільством реалізує реформи, зокрема освітню. Добре, що створюють в сучасних реаліях потрібні для директорів шкіл систематизовані інформаційні продукти, які допомагають пом’якшити проходження життєвої школи, яку ще називають школою ґуль. Добре, що нині в багатьох педагогічних університетах є магістерські програми, які передбачають підготовку керівників закладів освіти.

Але Вадим Карандій переконаний, що цих програм недостатньо для цілої країни, і це треба теж виправляти. А втішає його те, що частиною альтернативного підходу до підготовки управлінців стають професійно підготовлені онлайн-курси, цінні для директорів шкіл, установ, які готують управлінців та займаються підвищенням кваліфікації педагогів.