Зустріч міністрів закордонних справ країн «Нормандської четвірки», що відбулася у Берліні майже одразу після Великодня, мала на меті надати нового поштовху реалізації мінських домовленостей у повному обсязі. Як щодо припинення вогню по лінії розмежування, так і в політичній площині.

Напередодні Президент Петро Порошенко у телефонній розмові вкотре розповів канцлеру Німеччини Ангелі Меркель про ескалацію ситуації на Донбасі, спричинену бойовою активністю терористів, і невиконання ними вимоги повного відведення важкої зброї. Тож очільник німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмайєр як господар чітко уявляв, з якими труднощами доведеться мати справу під час перемовин.

Кількагодинні переговори дипломатів, які, за словами посла України в Німеччині Андрія Мельника, були «дуже жорсткими», дали певні сподівання на зрушення з мертвої точки. Однак керівникові МЗС ФРН довелося визнати, що про припинення конфлікту на сході України говорити ще зарано. Так само, як і про те, що берлінські переговори підтвердили невідповідності у позиціях Києва й Москви щодо кризи на сході України. За словами пана Штайнмайєра, зустріч підтвердила, наскільки все складно: «Шлях буде довгим, проте, якщо ми не підемо ним, ситуація може вийти з-під контролю».

Натомість глави зовнішньополітичних відомств Німеччини, Франції, України та РФ таки спромоглися оприлюднити заяву, де виклали спільне бачення шляхів порозуміння й примирення. 

Берлінські тези

У документі визнано, що ситуація залишається напруженою через численні порушення угоди про припинення вогню. «Ми висловлюємо глибоку стурбованість у зв’язку з недавнім спалахом боїв за останній вік-енд, зокрема з використанням важкої зброї навколо Широкиного і аеропорту Донецька. Ми закликаємо всі сторони припинити бойові дії і продемонструвати свою прихильність повному виконанню угоди про припинення вогню і завершити виведення важких озброєнь», — цитує Укрінформ текст заяви.

Особливо важливим є заклик до відведення мінометів і важких озброєнь калібру менше 100 міліметрів та всіх типів танків, що стало б реальним свідченням намірів сторін конфлікту призупинити протистояння. Тристоронній контактній групі запропоновано погодити відповідний графік зі спостерігачами ОБСЄ.

Дипломати окремо відзначили важливу роль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в деескалації конфлікту, зокрема на схід від Маріуполя й поблизу донецького аеропорту. «Ми підтверджуємо наш заклик встановити постійний і безперешкодний доступ спостерігачам, продовжити й завершити виведення важких озброєнь якомога швидше», — зазначено в заяві.

Вказано й на необхідність якнайскоріше завершити створення робочих груп з безпекових, політичних, гуманітарних і економічних питань у рамках уже згаданої Тристоронньої контактної групи. Прискорений розгляд цього питання, на думку учасників переговорів, сприятиме поліпшенню гуманітарної обстановки на сході України та відновленню зруйнованої бойовиками інфраструктури.

Дискусія триватиме далі

Загалом пункти мають цілком логічний вигляд, проте й остаточними рішеннями їх назвати досить складно. Скажімо, у заяві дипломатів жодним словом не згадано введення миротворців ООН на територію України, хоча Президент Петро Порошенко заявляв, що основною темою зустрічі міністрів у Берліні стане саме ця тема. На жаль, окрім декларативних заяв, у документі не вказані конкретні шляхи обміну військовополоненими та надання повного доступу місії ОБСЄ для контролю за відведенням важкого озброєння.

За результатами переговорів міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що в Берліні так і не вдалось вирішити низку питань. Він назвав зустріч  дуже складною, але такою, що визначає шляхи продовження дискусії.

Питання виникають зокрема щодо миротворчої місії, яка у цивільно-військовому форматі покликана не підмінити моніторингову місію ОБСЄ, а стати її доповненням. «Ці дві місії є взаємодоповнюючими, а не взаємовиключними», — підкреслив Павло Клімкін. А от з приводу того, чи буде це місія ЄС, чи комбінована місія ООН, сторони й продовжать розмову найближчими днями.