Ніколи не думала, що не лише в селах, а й у столиці України є вулиці без асфальтового покриття, по котрих щойно пройде рясний дощ - не пройти - не проїхати. Як виявилося, таких чимало. На одну з них натрапила, поїхавши на травневі свята до подруги, що мешкає у приватному секторі - на масиві Біличі. Побачене шокувало. Люди, аби дійти до своїх домівок по провулку Маршака й прилеглих до нього, змушені були, аби не забруднитись і не зіпсувати взуття, одягати на ноги целофанові пакети. Кумедна картина, чи не так? Вдягаєш зранку діловий костюм, туфлі, виходиш на вулицю і╔ у целофановому обмундируванні чимчикуєш до асфальтованої дороги, щоб якось доїхати на роботу.
- Це ще нічого, - каже подруга. - Весною, коли тане сніг, та восени, коли дощить, взагалі життя немає. Проїде машина по такій багнюці - й лишає глибокі рівчаки. Громада як може рятує ситуацію лопатами, коли ╢рунт висихає, інакше - хоч на паркан лізь або йди вплав по калюжах. Після дощу ситуація повторюється. Так і живемо - від погоди до негоди - вже років зо три.
- А що міська влада на це каже? -запитую.
-Та що каже? На дороги вже котрий рік підряд не передбачають коштів. З часу, коли прокладали водні й каналізаційні шляхи і перерили вулицю, минуло три роки, а нас усе обіцянками годують, - скаржиться вона. - Мало того, що асфальту нема, так ще й каналізаційних люків. Забили їх чим могли, щоб гості випадково не потрапили у пастку або сусідські діти ненароком не попадали і не потопились. Та й бабусі-дідусі - теж, як заручники... Коли негода, ні в магазин піти, ні до дітей поїхати. Не кажучи вже про якусь медичну допомогу. "Швидка" боїться заїжджати, аби не загрузнути у багнюці, а до асфальту поки дійдеш, коли зле, то й померти ненароком можна. Вже б давно самі вулицю заасфальтували, та тут мешкає з десяток незаможних людей, і їм це не під силу. На останнє звернення в Call-центр "Служби допомоги киянам", а це було на початку квітня 2011 року, отримали відписку від КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", що асфальтування та інші будівельно-монтажні роботи на дорогах у мікрорайонах Біличі і Новобіличі можуть бути виконані, якщо на це будуть передбачені гроші Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2011 рік. А чи будуть? Вже майже півроку минуло, а справа не зрушила з місця. На центральних вулицях Києва до Євро-2012 наводять марафет і, наскільки я знаю, цьогоріч планують витратити на столичні дороги близько 101 млн грн. А про нас, як завжди, забудуть...
Що їй сказати, й сама не знаю. Питання повисло в повітрі. Може, хтось підкаже?