Після того, як на зелене світло мене двічі ледь не збив автомобіль, на світлофори більше не реагую. Дорогу переходжу лише тоді, коли впевнена, що встигну перебігти перед машиною. Днями у своїй правоті переконалася ще раз, ставши свідком дикого випадку. Жінка переходила вулицю до трамвая, який стояв на зупинці, й ледве не потрапила під колеса вантажного мікроавтобуса. Під моторошний зойк усіх, на чиїх очах розгорталась ця жахлива картина, водій загальмував в останню мить. Однак не заціпенів від стресу, а обклав жінку таким «відбірним» матом, що на її захист кинувся навіть якийсь чоловік напідпитку й почав пояснювати лихачеві правила дорожнього руху. Той і справді не мав про них жодного поняття, бо замість того, аби зупинитися позаду трамвая, що стояв на зупинці, їхав просто на пасажирів, які прямували на посадку.
Мабуть, своєю розповіддю я не надто здивувала тих, хто кожен день, їдучи на роботу, стикається з чимось подібним. Автомобілі їздять по трамвайних коліях, водії не пропускають перехожих навіть на пішохідних переходах, а якщо вряди-годи знайдеться той, хто пригальмує, обов’язково треба дивитися, чи не вискочить інший у другій смузі, проігнорувавши, що його колега зупинився.
Доходить до того, що навіть на регульованих інспекторами ДАІ перехрестях немає ладу. І не де-небудь на околиці, а в самому центрі столиці. Скажімо, на перетині вулиць Грушевського і Садової, де зазвичай стоїть інспектор, автомобілі їдуть на червоне світло, забиваючи чималий простір між двома «зебрами». Люди витирають своїм одягом чужі лімузини, перебираючись з одного боку вулиці на інший.
Якусь подобу ладу на вулицях було видно лише одразу після змін правил дорожнього руху та збільшення штрафів. Тоді інспектори ДАІ ретельніше стежили за їхнім дотриманням, а водії почали з власної ініціативи пропускати пішоходів на регульованих переходах, користуватися пасками безпеки, не розбалакувати по мобільних телефонах і навіть скромніше паркуватися на тротуарах. Нині все повернулося на круги своя, й захист потопельників, себто потенційних жертв на дорогах, став винятково їхньою особистою справою.
Тож нині тішить хіба той факт, що розв’язувати наболілу проблему спонукає світова спільнота. Вона стурбована тим, що в разі невжиття термінових заходів аварії на дорогах стануть головною причиною смертності, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД. Вже нині кожного року внаслідок ДТП у світі гине близько 1,3 млн людей. Україна за рівнем смертності посідає п’яте місце в Європі. За підрахунками іноземних фахівців, загибель працездатного населення у ДТП коштує нашій країні 5 млрд дол. щорічно. Статистика свідчить, що кожний третій загиблий у ДТП — молода людина до 29 років.
Змінити ситуацію має проведення десятиріччя дій з безпеки дорожнього руху, метою якого є зниження смертності від ДТП. Це будуть комплексні програми, які кожна країна розроблятиме відповідно до своїх внутрішніх потреб. Оскільки основною причиною аварій на українських дорогах є недотримання водіями правил дорожнього руху (передусім перевищення швидкості, управління транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, ігнорування пасків безпеки, відсутність захисних шоломів у мотоциклістів), то саме на це слід звернути особливу увагу. Фахівці переконані, що лише довівши рівень застібання пасків до 70% на передньому сидінні та до 40 % — на задньому, вдасться зменшити смертність від ДТП у два рази.
Однак безпека руху — справа не лише ДАІ, а й інших міністерств та відомств. Йдеться про просвітницькі акції, контроль за станом доріг, технічним станом автомобілів, дотримання правил безпеки водіями та пішоходами, вчасне надання медичної допомоги потерпілим від ДТП.