Печера Вертеба перша і єдина в Україні, де створили підземний музей трипільської культури. Для його поповнення й надалі організували археологічні дослідження.
Історія твердить, що знайти цю печеру біля села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопіллі допоміг лис. 1822 року на нього полював тутешній магнат Ян Хмелецький. Поранений звір як під землю провалився. Ось пан і зацікавився, куди саме. Щоправда, перші археологи та антропологи з Краківської академії наук прийшли сюди аж через півстоліття, щоб відкрити культуру мальованої кераміки. Через два десятиліття на основі власних розкопок знаменитий Вікентій Хвойка цій неолітичній культурі дав назву трипільської.
Наприкінці XIX — на початку ХХ ст. ст. у Вертебі чимало разів проводили археологічні дослідження, знайшли величезну колекцію унікальних речей, які валкою вивезли до Краківського археологічного музею. За таке багатство Вертебу назвали Наддністрянськими Помпеями. За радянських часів дослідженням Вертеби майже не переймалися.
Після проголошення незалежності України директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький очолив археологічну експедицію НАН України, яка вивчає пам’ятки трипільської культури у Подністров’ї. 20 років тому експедиція почала розкопки у Вертебі. Знайдені речі становлять експозицію єдиного в Україні підземного музею трипільської культури.
Цього літа Михайло Сохацький знов організував у Вертебі археологічну експедицію, до якої приєдналися студенти і викладачі з двох американських університетів.
Олександр Дудар, науковий співробітник Борщівського краєзнавчого музею, каже, що поталанило відкопати чимало предметів пластики, які трипільці застосовували в певних обрядах. Серед знахідок чимало антропоморфних фігурок, а також зооморфних керамічних зображень, скажімо бика, пташок. Знайшли й кістяні, кам’яні знаряддя праці, велику колекцію кісток.
Вертеба цікава не лише для науковців, а й для поціновувачів старовини, допитливих туристів. Чому понад п’ять тисяч років тому трипільці, які називали себе дітьми сонця, мусили впродовж кількасот років критися в темному підземеллі? Однозначної відповіді не знайти. Хтось схиляється до думки, що печера слугувала добрим захистом від ворогів, а то й природних умов, хтось надає їй культового значення.
Цьогоріч у печері-музеї з’явилися ще кілька експозиційних ділянок на основі знахідок. Насамперед вирішили музеєфікувати культовий майданчик, якому понад 5 тисяч років. Частково розчистили ще один майданчик, який музейні працівники залишають для експозиції. Знайшли також землянку завглибшки метр. Навіщо трипільці спорудили її в підземеллі, важко знайти відповідь. Із землянки вийняли глиняні фігурки, які зображують людей і тварин, дуже багато фрагментів керамічного посуду.
Облаштували й магічну залу. Вдалині можна побачити біноклеподібну посудину без денця. Їх у цій печері знайшли багато. Олександр Дудар припускає, що цю посудину давні люди могли застосовувати зокрема в обряді поїння землі. Проте її могли використовувати у шлюбних обрядах, вона символізувала поєднання двох людей — чоловіка і жінки.
У центрі магічної зали — реставрований культовий майданчик, він нагадує хрест із листоподібним навершям. Тут виставили антропоморфні й зооморфні фігурки.
Борщівські музейники мають велику колекцію зооморфної пластики, цього року теж знайшли такі статуетки. Їх, мабуть, також використовували в обрядах. Збільшене зображення зокрема пластинки бика. І недаремно. Знаємо, що емблемою Краківського археологічного музею став саме амулет у вигляді голови бика, яку знайшли у Вертебі на початку ХХ ст. Нині це й логотип Борщівського краєзнавчого музею, відділом якого є Вертеба. І це аж ніяк не сліпе прагнення мати щось подібне з археологічним закладом у Кракові. Адже рівно через сто років після того, як знайшли цю річ у печері в Більчі-Золотому й передали до польського міста, науковцям з Борщева пощастило знайти у Вертебі таку саму підвіску.
Печера Вертеба серед усіх археологічних пам’яток України має найбільше досліджень, в яких застосовано метод радіовуглецевого аналізу. Співпраця з різним міжнародними інституціями дає борщівським музейникам змогу проводити новітні дослідження.
При Борщівському краєзнавчому музеї створили спелеосекцію, учасники якої досліджують Вертебу і навколишні підземелля. Їм пощастило відкрити 12 печер. Кожній з них дають назву. Науковці переважно орієнтуються на етнографічне наймення урочищ, де знаходять підземелля. Тому вже є Провал балки, Вертеб злотого, Бабинецька яма. Одначе не могли не назвати одну з них Музейною.
Утім, Вертебу, яка налічує дев’ять кілометрів, триповерхнева, завглибшки майже 12 метрів, краще побачити.