Експерти дедалі частіше кажуть про існування всіх передумов для істотного зниження ставок за банківськими кредитами і для населення, і для бізнес-структур. «Урядовий кур’єр» вирішив ретельно з’ясувати ці питання.

За словами заступника голови правління банку «Південний» Максима Цимбала, у 2020 році (щоправда, до кінця) середній рівень ставок за кредитами може знизитися із 20—21% до 15,5—16,5%. Це експерт аргументує тим, що останнім часом Нацбанк України істотно пом’якшив свою монетарну політику. М. Цимбал прогнозує, що до нового року рівень облікової ставки регулятора може знизитися до 15%. Нагадаємо, 25 жовтня  Нацбанк України знизив цей показник  до 15,5%. Динаміка зниження облікової ставки регулятора протягом 2019-го справді  вражає: за неповний рік показник було зменшено на 2,5%.

Деякі банкіри вважають, що облікова ставка Нацбанку України у 2020 році може знизитися до 10%, а в 2021-му — до 8—9%.

Сповнений оптимізму і заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.

Оптимісти малюють радісне майбутнє

За його словами, цілком можливо, що наприкінці 2020-го комерційні ставки за різними кредитами банків будуть на рівні 14%, тобто знизяться за рік на 4—6%. Експерт вважає, що для цього є чимало передумов. На перше місце він ставить політичну стабільність у державі, а також високу довіру нерезидентів, які вклали в українські облігації внутрішньої державної позики 4 мільярди доларів. Також банкір вбачає значні успіхи в економіці загалом та у фінансовому секторі зокрема, якими можна завдячувати сприятливій зовнішній кон’юнктурі.

Хоч із цим можна посперечатися і «Урядовий кур’єр» неодноразово писав, що в 2019 та 2020 роках саме така кон’юнктура на світовому ринку буде гіршою за ту, що була у 2018-му — першій половині 2019 року. Адже світові ціни на фактично головний експортний товар України — зерно стали відчутно падати. Також нашій країні доведеться несолодко з огляду на великі врожаї, які в 2019 році зібрали інші світові лідери виробництва зерна, зокрема Франція. Усе це негативно впливатиме на валютні надходження в Україну у 2019—2020 маркетинговому році.

Утім, Андрій Стецевич прогнозує, що Нацбанк в 2020 році може встановити облікову ставку на рівні 11—12%, самі банки закладуть маржу під час видачі кредитів фізичним та юридичним особам, яка не перевищуватиме 4%.

Цікавий у цьому сенсі досвід роботи Кредобанку, головний офіс якого у Львові. Ще півмісяця тому (до останнього зниження облікової ставки Нацбанку) начальник відділу фінансування агробізнесу та розвитку партнерського співробітництва банку Роман Пудлик зазначав, що на початку жовтня 2019-го його фінансова установа знизила ставки за кредитами на 0,5—1%.

Він прогнозував, що за умови подальшого зниження Нацбанком України облікової ставки Кредобанк одразу вдасться до подальшого зменшення вартості кредитів для населення та бізнесу. Співробітники банку, з якими кореспондент «Урядового кур’єра» зв’язався на початку листопада, підтвердили: нині справді розглядають можливість (і таке може статися найближчими днями) подальшого істотного зниження вартості кредитів.

«Це розгляне наш комітет. Ставки переглядатимуть знову в бік зниження. Проте зазначу, що наші клієнти активно спів­працюють із місцевою владою регіону, яка, маючи різноманітні програми, робить компенсацію більшої частини банківської кредитної ставки для малого і середнього бізнесу. Завдяки таким програмам підприємці сплачують лише 5—6% ставки. Тобто 10—12% беруть на себе місцеві органи влади», — зазначили у Кредобанку.

Такий досвід Львівщини та інших західних регіонів щодо субсидіювання кредитування малого та середнього бізнесу може бути дуже корисним для інших областей та банків України.

Усе пройде тихо і поступово

Проте чимало банкірів не поділяють оптимізму колег. Приміром, начальник управління департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Сергій Мушка переконаний, що зниження ставок протягом року буде скромнішим: лише 2—3%.

Саме так вважає і начальник управління департаменту розвитку регіонального малого та середнього бізнесу Альфа-Банку Олег Федоренко. Експерт переконаний, що навіть за умов позитивних економічних змін в Україні зниження кредитних ставок усе-таки відбуватиметься дуже поступово — спочатку на пів відсотка за певний великий період часу, потім ще на стільки само.

Цікаво, що не поділяє великого оптимізму з цього приводу і керівництво Нацбанку України. Приміром, заступник голови правління регулятора Дмитро Сологуб переконаний, що самого зниження облікової ставки до 12—13% недостатньо для значної активізації кредитування населення та бізнесу. «Економіка — це комплексна система. І кредитування — це не лише питання відсоткових ставок. Уявімо, що облікову ставку нині було знижено до 3%. Думаєте, банки надаватимуть кредити під 8%? Звісно, ні», — каже він.

За словами пана Сологуба, у липні 2019 року Нацбанк став публікувати прогноз облікової ставки, згідно з яким найближчими роками вона має знизитися до 8—9%. Він вважає, що за умови, якщо щорічні темпи інфляції становитимуть не більш як 5%, це стає цілковитою реальністю. Однак такого показника ще треба досягти, а, як відомо, інфляція в Україні останніми роками була на рівні 12—14%. Тобто завдання щодо її зниження доволі складно виконати в реаліях розвитку економіки.

Судова реформа та закони врятують банки?

Дмитро Сологуб справедливо вважає, що ключове в цьому аспекті питання реформи судової системи, яка б надійно захищала кредиторів, тобто банки, від нечесних позичальників.

Нагадаємо, що ще торік експерти з Верховної Ради України зазначали, що 55% всього кредитного портфеля банків токсичні. Тобто мають великі проблеми щодо їхнього повернення за тих чи тих причин. Здавалося б, цьому істотно міг допомогти Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», який набув чинності рік тому.

Цей документ значно захищав кредиторів, тобто банки, завдяки чому ризики для фінустанов від дій нечесних кредитоотримувачів нівелювалися. До того ж, закон також по-людськи ставився і до самих кредитоотримувачів, хоч «Урядовий кур’єр» неодноразово писав, що лідери різних асоціацій позичальників банків так не думають, а навпаки, вважають, що закон лише надав більше прав банкам. І відповідно кредитоотримувачі стали ще більше страждати.

Тоді виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Наталія Коробкова вважала, що саме такий законопроєкт мало що дасть і банкам, і кредитоотримувачам. На її думку, треба ухвалювати інші документи (приміром №4004-д), згідно з яким заборгованість за договором іпотечного кредиту в іноземній валюті перераховується за офіційним курсом гривні до інвалюти, встановленим Нацбанком України на день реструктуризації.

Хоч цей законопроєкт як неприйнятний одразу відкинули громадські спілки кредитоотримувачів. Він не до вподоби деяким «обраним». На думку пані Коробкової, чимало народних обранців (минулого скликання Верховної Ради, хоч такі є й у нинішньому складі парламенту) заборгували банкам великі суми за валютними іпотечними кредитами. Утім, це вже інша тема.

Щодо істотного зменшення кредитних ставок для фізичних та юридичних осіб, то, ймовірно, такий процес буде поступовим. Хоч би тому, що загальні відсотки за кредитами приміром для фіз­осіб (з усіма прихованими платежами і нарахуваннями) нині вищі за 18—20%. Проте перед­умови для позитивної тенденції є.