Цю дев’ятиповерхівку на вулиці Нижня Горова, 44 в Черкасах добре знають. Її мешканці під орудою ОСББ весь останній час активно працювали над поліпшенням енергозберігання. Зробити більш енергоефективним свій дім, якому понад 35 років, співвласники вирішили тому, що у приміщеннях був нерівномірний розподіл тепла по квартирах, розбалансована та неефективна система теплопостачання, понаднормове споживання тепла та значні втрати теплової енергії через неякісні вікна в місцях загального користування. Будинок має три під’їзди та 107 квартир. У ньому нині 159 співвласників. Останніми роками тут, як розповіла голова ОСББ Юлія Остапчук, системно впроваджують енергоефективні заходи. Зокрема, встановили індивідуальний тепловий пункт та тепловий лічильник. Усе це вже тоді дало неабияку економію тепла.
А кілька місяців тому завдяки програмі «Енергодім», що працює у співдружності з Фондом енергоефективності, діяльність якого фінансують з державного бюджету та Міжнародна фінансова корпорація (IFC), весь будинок термомодернізували. Участь у програмі відбулася в межах пакета Б «Комплексний». Зокрема утеплили фасад, відповідно облаштували тамбури зовнішнього входу, замінили двері в підвальні приміщення, зробили відмостку. Після герметизації, оброблення стін теплоізоляційним матеріалом у квартирах стало комфортніше та затишніше жити, а сама дев’ятиповерхівка набула дуже привабливого зовнішнього вигляду. Щодо економії енергоресурсів, то вже на перших порах енергетики відзначили зниження їхнього споживання.
Термомодернізованих будинків в Україні, як наголошують в уряді, ставатиме дедалі більше. Упродовж цього року очікують проведення термомодернізації щонайменше 500 багатоквартирних будинків за програмою державної установи «Фонд енергоефективності» та 5 тисяч будинків — за рахунок коштів бюджету і кредитів. Про це на засіданні уряду заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Цього року реалізуватимуть програму «Велика термомодернізація», в межах якої й відбуватиметься реконструкція житлового фонду.
Якої ж конкретно вигоди можуть очікувати мешканці осучаснених будинків? Варто навести деякі цифри, які надали ініціатори програми «Енергодім». Загальна вартість такого проєкту — 3,3 мільйона гривень, з яких 2,3 мільйона — грант програми. Власний внесок співвласників — 997,9 тисячі гривень. Вартість робіт для кожної квартири становить 163,75 грн/м2, або 9825 гривень за квартиру площею 60 кв/м2. Місцева влада компенсує співвласникам відсотки за кредитом на енергоощадні заходи впродовж двох років. За розрахунками енергоаудиторів, уже в цьому опалювальному сезоні кожна сім’я в середньому може заощадити по 169 гривень на кожному квадратному метрі опалювальної площі.
Здавалося б, такому підходу треба тільки радіти. Проте лише гроші, передбачені в бюджеті країни на заходи з термомодернізації, навряд чи допоможуть оновити всі житлові будинки. Як зауважують фахівці будівельної галузі, наша промисловість не в змозі випускати великі партії устаткування, утеплювальних та інших матеріалів, необхідних для проголошеної програми «Велика термомодернізація». До того ж, ніхто не знає справжнього стану житлового фонду, який має підлягати оновленню. Отже, спочатку треба провести обстеження будинків, переконані експерти. Зокрема експертизу надійності конструкцій, щоб розуміти, чи потрібно туди вкладати великі інвестиції, чи достатньо просто скоротити споживання енергоресурсів завдяки якіснішому управлінню. Цього можна досягти так, приміром, як це зробили в будинку в Черкасах, встановивши ІТП, збалансувавши стояки центрального опалення, позбувшись мінімальних тепловтрат у місцях загального користування, ізолювавши теплотраси тощо.
Однак гостро постає проблема не тільки модернізації старого житла, а й спорудження нового енергоефективного. За даними Мінрегіону, в Україні майже 44% торік мали найнижчий клас енергоефективності «G», і лише 1,4% — найвищий клас «А». Отож паралельно з термомодернізацією старого житла є необхідність припинити споруджувати погане нове, чим грішать будівельники, зокрема й на Черкащині. Однак тут стикаємося з іще однією проблемою: виявляється, в Україні нема організацій, які можуть проєктувати будівлі класу «А».
Насамкінець. Отож одна проблема, як трапляється, спричиняє іншу. Проте з огляду на всі ці та інші нюанси, які неминуче постають перед усіма, хто зацікавлений у термомодернізації, і будівельники, й енергетики, й економісти визнають, що оновлення споруд уже давно на часі. І щоб значно скоротити витрати газу, тепла, електрики, недостатньо лише утеплити будинки, в яких ми живемо. Цілком очевидно, що підвищити енергоефективність у країні можна тільки завдяки комплексному підходу в усіх сферах життєдіяльності.