Заступник голови ГоловКРУ
Наталія
РУБAН
Оскільки Фонд державного майна забезпечує проведення приватизації об'єктів, які перебувають у загальнодержавній власності, здає в оренду держмайно, веде його облік та управляє корпоративними правами держави, контролери вирішили з'ясувати, наскільки ефективно він це робить. Про результати аудиту, який стосувався виконання трьох бюджетних програм, пов'язаних із продажем земельних ділянок під об'єктами, що приватизуються, а також керівництвом та управлінням державним майном або його приватизацією, нашому кореспондентові розповіла заступник голови Головного контрольно-ревізійного управління Наталія РУБАН.
- Перш ніж перейти до результатів аудиту, скажіть, про який обсяг майна йдеться?
- На початок 2010 року у державній власності перебувало 4179 підприємств, господарських товариств (далі - ГТ) з часткою держави у статутному капіталі - 748. З них ФДМУ управляє 44-ма ДП та корпоративними правами держави у 613 ГТ з державною часткою у капіталі. У віданні інших державних органів перебувало 4135 ДП та 135 ГТ. Загалом список об'єктів, заборонених до приватизації, скоротився з 1574 -на початку 2006 року до 1300 - нині.
- Скільки держава вторгувала за те, що продала?
- Плани надходження до державного бюджету від приватизації у 2008-2009 роках виконано відповідно на 79% та 9,5%. Щорічно не продавалося й третини запланованих об'єктів передусім через те, що приватизація тривалий час проводилася безладно та непрогнозовано.
Протягом 2003-2010 років було представлено на розгляд урядів 8 редакцій Державної програми приватизації, чотири з яких внесено до парламенту. Але жодної з них депутати не схвалили. Тож роздержавлення регулювали розпорядженнями уряду, які скасовувалися указами Президента. Через ці непримиримі суперечності Держбюджет не отримав від приватизації очікуваних 20 млрд грн.
- Нагадайте, про які саме підприємства йдеться.
- Науково-виробничий комплекс "Київський завод автоматики імені Г. І. Петровського", "Турбоатом", "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", мукачівський завод "Точприлад", "Дніпроенерго", "Донбасенерго", "Західенерго", Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" та інші об'єкти, які підлягали підготовці до продажу.
- Кажуть, що пропоновані до продажу об'єкти були не надто привабливими для інвесторів, а то й перебували на межі банкрутства.
- У 2008 році у процесі реструктуризації перебували дев'ять підприємств. У двох з них (ВАТ "Азовкабель" та ВАТ "Авіакомпанія "Національні авіалінії України") ці процеси тривали відповідно 6 та 8 років і врешті були припинені. Прогнозованих соціально-економічних наслідків реструктуризації не досягнуто. Навпаки, обсяг виробництва зменшився у 150 разів, а кількість робочих місць скоротилася на 850. В авіакомпанії вже навіть відкрито ліквідаційну процедуру.
- Скільки об'єктів перебуває у процедурі банкрутства?
- Наприкінці року 2009 року підприємств, якими управляли державні органи приватизації, було 158, майже кожне друге перебувало у процедурі санації. А ці процедури зазвичай є затяжними та малоефективними, тож у більшості випадків все закінчується ліквідацією підприємства. Скажімо, за 2008 рік - І квартал 2010 року ліквідовано 18 таких об'єктів, а це 70% тих, де санація завершилася.
- Контролери з'ясували чому так сталося?
- Погіршення фінансового стану зумовили невдалі рішення керуючих санацією та їхній формальний нагляд за діяльністю ввірених підприємств. До того ж, нормативно-правове поле не визначає відповідальності за такі дії чи бездіяльність. Приміром, на ВАТ "ХК "Краян" за період санації зросли борги із зарплати, зменшилась кількість працівників на 100 осіб, тривалість робочого тижня скоротилася з п'яти днів до одного. А тим часом за рішеннями арбітражних керуючих та деяких керівників компанії активи передавалися кредиторам за заниженими цінами. Йдеться про десятки мільйонів гривень, які втратила держава.
- А де ж були органи управління державним майном?
- Річ у тім, що арбітражні керуючі не подають
Фонду держмайна, як органу, уповноваженому контролювати корпоративні права
держави, фінансову та статистичну звітність підприємств, які не звітують про
свою діяльність та не несуть відповідальності за недосягнення мети управління.
За нині чинними законодавчими нормами арбітражний керуючий чи керуючий санацією
зобов'язані надавати інформацію лише державному органу з питань банкрутства,
щоквартально звітувати перед комітетом кредиторів та надавати звіт про санацію
чи ліквідацію до Господарського суду.
- Хіба цього замало?
- Перервано ланцюжок контролю, адже не передбачається інформування господарськими судами органів управління про порушення проваджень у справах щодо банкрутства підпорядкованих їм підприємств. Суди часто не дають можливості ознайомитися зі справами про банкрутство, що унеможливлює своєчасно захистити майнові інтереси держави, перевірити правомірність вимог кредиторів, а також консолідувати інтереси представників держави в комітеті кредиторів чи оскаржити не вигідні для держави рішення.
- А як з орендою державного майна?
- Згідно з документами, на контролі у державних органах приватизації станом на 01.04.2010 року перебувало 214 договорів оренди цілісних майнових комплексів та 21 тис. договорів оренди нерухомого майна. Однак існують деякі нерозв'язані проблеми в управлінні цим майном. Скажімо, довготривалими та складними є процедури здачі в оренду держмайна на конкурсних засадах. За деякими з них граничні терміни нечітко регламентовані, що відтерміновує здачу в оренду.
- А за використанням державного майна, яке вже передано в оренду, ведеться контроль?
- Системи обліку зобов'язань орендарів перед бюджетом немає, як і системного контролю за надходженнями. За даними регіональних відділень фонду, задіяних в аудиті, у кожному третьому цілісному майновому комплексі виявлені порушення загальною вартістю 277,4 млн грн. У половині комплексів не дотримувалися термінів сплати за оренду, що призвело до того, що на 01.04.2010 р. не погашено 16,6 млн грн.
- Чи залучаються суди для наведення ладу?
- Залучаються, але ефект незначний. Вони розглянули 42 справи щодо несвоєчасної сплати орендної плати та погашення заборгованості в сумі 14,5 млн грн, однак рішення прийняли лише у трьох справах на 0,4 млн грн. Це лише 3 % від загальної суми. За таких темпів у найближчі 10 років заборгованість з орендної плати не буде сплачена, і державний бюджет позбавляється значних сум.
Про те, що вони справді значні, можна судити з того, що на кожному третьому проінспектованому об'єкті виявляють порушення при використанні державного майна, а за половину з них оренду в сумі 13,3 млн грн не сплачено.
- Майно, що занесене до Державного реєстру, надійно збережене?
- На жаль, ні. Щодо 60% загальної кількості цього майна (на початок 2010 року - 25,4 тис. од.) рішень не прийнято, і загроза його втрати зберігається. Значна частина майна перебуває на балансах підприємств-банкрутів (на початок 2010 року - 6,8 тис. од.), а понад 1,6 тис. од. залишилося без балансоутримувачів через їх ліквідацію. Законодавчої норми щодо обов'язкового залучення державних органів приватизації стороною у справі про банкрутство суб'єкта господарювання, який має на балансі державне майно, немає, а суди не ініціюють залучення органів приватизації до розгляду справ і навіть відмовляють у задоволенні таких клопотань.
- Хіба міністерства не наглядають за ввіреними їм підприємствами?
- Система контролю недостатня, можлива втрата майна інвестиційно привабливих держпідприємств через тіньові схеми роздержавлення, зокрема через спільну діяльність. Приміром, Національне космічне агентство, в управлінні якого перебуває ДП "Завод Арсенал", у грудні 2007 року уклало з корпорацією "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" та ТзОВ "СКАЙНЕТ ЛТД" договір про спільну діяльність з пайовою участю відповідно 49,6%, 20,4% та 30%. ДП внесло у спільну діяльність об'єкти нерухомості загальною вартістю 121 млн грн, два інші учасники мали внести 123 млн грн. Однак цього не зробили, й уряд ще 2008 року розпорядився розірвати угоду. Та це не завадило приватним структурам безкоштовно користуватися відчуженим держмайном, а державне підприємство одержало додаткових зобов'язань на суму 31,9 млн грн.
- Можливо, майно слід передати органам місцевого самоврядування?
- Державні органи приватизації пропонували передати до комунальної власності у 2008 році - 18,5 тис. об'єктів, у 2009 - 16,4 тис., у І кварталі 2010 року - 12 тис. Проте майже кожна друга місцева рада не погодилася прийняти державні об'єкти до комунальної власності. Основна причина - брак коштів на покриття витрат, пов'язаних із передачею такого майна, виготовленням технічної документації та подальшим утриманням.
- Про ефективне управління державною часткою у корпораціях, мабуть, не варто й запитувати?
- За роки грошової приватизації більшість привабливих об'єктів роздержавлено. Зменшувалася й кількість пакетів акцій (часток, паїв) що належать державі у статутних капіталах господарських товариств (ГТ). Загалом, кількість ГТ зменшилася з 813 на початок 2008 року (сумарна номінальна вартість державної частки 11,68 млрд грн) до 596 станом на 01.04.2010 р. (державна частка - 6,37 млрд гривень).
- Тобто держава майже не впливає на процес управління та прийняття рішень?
- Річ у тім, що 70% ГТ, які підпорядковані фонду, не мають контрольного пакета акцій (державна частка там менше 50 %). В управлінні залишилися корпоративні права дрібних та середніх господарських товариств. До того ж, 30 % з них перебувають на різних стадіях банкрутства (178 ГТ), а половина - на етапі ліквідації. Та й не банкрути щоразу погіршують свої фінансово-економічні показники.
- А хіба всі звітували?
- Документів не надали за 2008 рік - 16% ГТ, за 2009 -33%. Загалом неефективне управління державною часткою у 2009 році допущено у 336 ГТ, що становить 74% тих, що підлягали оцінці.
- Про дивіденди, мабуть, говорити зайве?..
- Протягом 2008 - липня 2010 років до держбюджету сплачено 882,3 млн грн дивідендів. 74% цієї суми перераховано ГТ, де управління корпоративними правами держави здійснював ФДМУ.
- І що з усім цим робити?
- Наша аудиторська група надала свої пропозиції щодо підвищення ефективності приватизаційних процесів та вдосконалення управління об'єктами державної власності, а Фонд держмайна розробив детальний план дій, виконання якого ми контролюємо.
ДOСЬЄ "УК"
Наталія РУБAН. Народилася на Дніпропетровщині. Закінчила Дніпропетровський будівельний технікум, згодом Дніпропетровський сільськогоспінститут. Трудову діяльність розпочала на Павлоградському домобудівному комбінаті. У контрольно-ревізійній службі з 1990 року. Пройшла шлях від контролера-ревізора до голови ГоловКРУ. Кілька років працювала на керівних посадах в ДПА, нині - заступник голови ГоловКРУ.