Міністерство фінансів України презентувало план верифікації (перегляду) соціальних виплат і пенсій. «Завдяки цьому за рік економія державного бюджету може становити приблизно 5 мільярдів гривень. Утім, верифікація соцвиплат не спричинить жодного дискомфорту для громадян, особливо для тих, хто має на них право», — зазначила міністр фінансів Наталія Яресько.
Як же відбуватиметься цей процес? На думку керівника головного фінансового відомства, виключно за допомогою аналізу даних, які отримуватимуть з офіційних джерел. Якщо ця інформація не збігатиметься з іншими джерелами, то про це оповістять усі профільні міністерства.
«Наша мета — лише виявити шахраїв і тих, хто не має права на таку соціальну підтримку», — каже пані Яресько.
Нагадаємо, що цьому процесу передували ухвалені в грудні 2015 року зміни до законодавства, які й зумовлюють проведення такої верифікації для всіх одержувачів соцвиплат та іншої допомоги від держави.
За словами заступника міністра фінансів Романа Качура, верифікація розпочалася ще торік у липні. «Щоправда, це був лише пілотний проект. Але його практика виявилася дуже корисною. Приміром, з’ясували, що до Констянтинівського будинку для безпритульних надходять кошти для 10,5 тисячі чоловік. Звісно, ця цифра завелика й неправдива. Тож такі відрахування було припинено», — заявив він.
Натомість, зазначає пан Качур, за такими великими державними субвенціями, як соціальні виплати, у всіх країнах світу ретельно стежать щодо їхнього цільового використання. В Україні це справді велика цифра — 363 мільярди гривень.
У нерозвинених країнах світу 20—25% таких коштів використовують нераціонально, тобто розкрадають. Яскравий приклад того, яких великих масштабів набуло це явище, — Грузія. Так, у 2000 році майже 25% населення отримували соціальні виплати, тоді як більшість із них не мали на це законного права. Навіть у розвинених країнах — таких, як Німеччина, Франція чи Італія — 3—5% соціальних виплат потрапляє до так званих мертвих душ чи не за призначенням.
Верифікація соцвиплат зекономить чималі кошти. Як зазначають аналітики, на сьогодні найбільше таких порушень у зоні проведення АТО. За словами експерта реанімаційного пакета реформ Павла Кухти, навіть незначне шахрайство у цій сфері спричиняє втрати неабияких державних коштів. «Великі проблеми з наданням правильної інформації щодо смертності загалом та смертей окремих фізичних осіб. Такі дані перевірити буває дуже важко, особливо в Україні у зоні проведення АТО», — зазначає він.
До речі, саме пілотний проект, який розпочався ще в 2015 році, допоміг виявити 51 тисячу «мертвих душ».
Ще одне проблемне питання — житлово-комунальні субсидії, задля отримання яких окремі особи або родини, які претендують на них, також надають неправдиву інформацію щодо розмірів депозитів. Тепер Мінфін озброєний такою нормою: якщо заощадження перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму (майже 1400 гривень), то така родина чи окрема особа не можуть претендувати на отримання комунальної субсидії.
Проте, вважають незалежні експерти, 10-кратний розмір депозиту не такий уже й великий, і він не відображає рівня бідності чи потреб незаможних людей.
Начальник управлiння верифiкації та монiторингу виплат Міністерства фінансів України Андрій Рязанцев зазначає, якщо буде підтверджено факти безпідставного отримання соціальних виплат, то, згідно з чинним законодавством, їх мусять повернути. «Звісно, якщо чиновник призначить для неіснуючих людей 50 соціальних допомог, то його, відповідно до чинного законодавства, потрібно притягувати до кримінальної відповідальності. Нині прямо передбачена норма закону є лише стосовно допомоги чорнобильцям за видане безпідставне посвідчення», — вважає він.
Отже, процес верифікації соціальних виплат в Україні офіційно стартував. Чи будуть масовими помилки, коли він пошириться на чесних людей? Фахівці зазначають, що так. Тож завдання уряду не лише забезпечити виявлення «мертвих душ», а й захистити тих осіб, яким така допомога вкрай необхідна.
Ми в Google+