Початок чергового засідання Прем’єр-міністр Денис Шмигаль присвятив роз’ясненню необхідності запровадження посиленого карантину саме з 8 по 24 січня та особливостям карантинних заходів, які в Україні відрізняються від світових, зокрема вони м’якші.

«Було багато сказано про необхідність і логіку запровадження посилених карантинних заходів після різдвяних свят, але ще виникають запитання про те, чи потрібно було запроваджувати додаткові заходи в січні. Більшість європейських країн пішли за сценарієм запровадження локдаунів у грудні, на новорічні свята, і зараз продовжують їх до кінця січня, лютого. Але ми розуміли, що грудень — найактивніший місяць із точки зору економіки, тому закрити країну у грудні на жорсткий карантин означало б завдати значно більшого удару по економіці, ніж у січні, коли ділова активність істотно падає. Плюс відтермінувати посилення карантину давали змогу показники захворюваності на коронавірус», — зазначив очільник уряду.

Прем’єр констатував, що в Україні було запропоновано легшу модель посилених карантинних заходів, про що було попереджено заздалегідь, аби для бізнесу усе було прогнозовано і підприємці мали змогу підготуватися. Уряд заздалегідь розпочав процес фінансової підтримки українських громадян, малого, середнього та великого бізнесу в умовах посиленого карантину.

Карантин м’якший, ніж у світі

Держава вже компенсувала понад 4 мільярди гривень за різними програмами допомоги з виплатами у грудні, і їх буде завершено протягом січня.

«Старт посиленого карантину — найоптимальніша дата, адже це період, коли можна не допустити поширення вірусу після свят і розірвати ланцюг захворюваності. Попри більш-менш нормальну динаміку щодо захворюваності, ці заходи доречні для подальшої стабілізації епідемічної ситуації. Дуже важливим аргументом, про що говорять провідні епідеміологи, є те, що посилені карантинні заходи — це мінімізація факторів поширення сезонного грипу. Щоб це не накладалося на епідемію коронавірусу, що було б додатковим навантаженням на медичну систему. Самі карантинні заходи в Україні значно м’якші порівняно з європейськими країнами. У нас немає комендантських годин, які запроваджено в Іспанії, Італії, Португалії. Працює весь громадський транспорт, що важливо для функціонування країни. Ми встановили обмеження, які максимально запобігають скупченню людей, зокрема обмежено роботу магазинів непродовольчих товарів, які не належать до товарів першої необхідності. Таким шляхом іде більшість країн, адже робота магазинів непродовольчих товарів збільшує мобільність громадян і посилює шанси перетинання здорових і людей, які хворіють безсимптомно, і так поширюється захворюваність. Усі продовольчі товари, засоби гігієни, побутова хімія, медичні вироби у доступі. Отже, посилений карантин з 8 по 24 січня спрямовано на зниження динаміки захворюваності та спокійне входження у процес вакцинації», — акцентував Денис Шмигаль.

Невідкладні доручення

Щодо таких вкрай важливих питань для всіх українців, як тарифи на комунальні послуги і зокрема ціни на газ, Прем’єр нагадав, що із серпня 2020 року в Україні запрацював ринок газу для громадян, які не мають централізованого опалення. Відповідно не політики в ручному режимі регулюють ціни на газ, а ринок, тобто попит і пропозиція. Такий підхід працює в усьому цивілізованому світі, абсолютно у всіх розвинених країнах.

«Газ стає таким самим товаром, як хліб чи послуги інтернету. Уже понад пів мільйона українців змінили газопостачальника. Тисячі громадян користуються перевагами ринку, коли у вересні уклали річний контракт на постачання газу наприклад по 4,7 гривні за кубометр і нині економлять до 50% порівняно з попередніми роками. Нині головне завдання уряду, парламенту, Антимонопольного комітету, НКРЕКП — зробити так, щоб ринок у подальшому розвивався і не був на користь окремих учасників», — зауважив він.

Прем’єр наголосив, що ситуація з карантином і пандемією коронавірусу ускладнює українцям можливість заробляти додаткові кошти і компенсувати значне зростання цін на газ на біржах. Він поінформував, що за рішенням Президента та уряду з огляду на непомірне зростання біржових цін на газ протягом останніх тижнів запропоновано запровадити для всіх побутових споживачів державне регулювання ціни на газ на період карантинних обмежень або до завершення нинішнього опалювального сезону.

«Пропонована ціна, яка встановлюється на цей момент, — 6,99 гривні за метр кубічний газу для всіх побутових споживачів. Наразі це найнижча ціна на українській біржі у той час, коли деякі облгази продають газ для таких споживачів по 10 гривень і дорожче. Це суттєве зменшення — на 30 і більше відсотків. Якщо нічого не робити, то вже у наступному місяці ціна для побутових споживачів може вирости до 12 і більше гривень», — каже Прем’єр.

Розуміючи ці ризики, він дав доручення Міненерго, Мінекономіки й Мін’юсту, іншим органам центральної виконавчої влади невідкладно підготувати проєкт постанови Кабінету Міністрів про державне регулювання ціни на газ на період карантинних обмежень, аби захистити побутових споживачів від надмірного зростання цін і зловживань у галузі постачання природного газу.

Уряд протягом останніх днів опрацьовує питання тарифів на розподіл газу, або абонплати за газ. Він хоче вийти на системне й збалансоване рішення. Денис Шмигаль повідомив, що НКРЕКП розпочинає ретельну перевірку всіх газопостачальників, які мають найвищі тарифи на розподіл газу. Особливо проблемна ситуація у населених пунктах, де функціонують малі оператори газорозподільної мережі, що обслуговують невелику кількість споживачів. Прем’єр пообіцяв, що це питання буде врегульовано найближчим часом зокрема шляхом внесення профільним парламентським комітетом відповідного законопроєкту. За його словами, це питання проговорено не лише з комітетом, а й керівниками територіальних громад, обласних рад, де тарифи спричиняють занепокоєння громадян.

А з огляду на встановлення єдиного тарифу на електроенергію з 1 січня очільник уряду доручив Мінсоцполітики та Мінфіну спрямувати механізм субсидіювання на людей, які використовують електроенергію для опалення домівок. За його словами, зі зростанням тарифів у січні зростуть і субсидійні виплати. У країні 3,1 мільйона домогосподарств отримують субсидії для оплати комунальних послуг. Середній розмір нарахувань становить понад 1,6 тисячі гривень. Значно прощено доступ до отримання субсидій. Це можна зробити онлайн, поштою, тобто оперативно і без зайвої бюрократії. Збільшено й кількість людей, яким субсидію перепризначають автоматично.