ГРОШІ

Навіть європейців дивує стартова ціна об’єктів, що на 40% вища від ринкової

Вадим ПЕТРОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

16 листопада цього року ФДМУ оголосив про конкурси з продажу чергових підприємств енергетичного сектору: «Дніпроенерго» й «Донецькобленерго», що  відбудуться  наступного року. Фонд дещо відхилився від власного графіка приватизації. Але причиною цього може бути ретельне ставлення до процедур приватизації. Фонд підійшов до приватизації енергетики, як то кажуть «з душею». А проведений днями телеміст «Київ—Франкфурт—Нью-Йорк: Україна на новому етапі приватизації  підприємств енергетичної галузі», став черговим свідченням виняткової прозорості дій влади.

Європарламент вітає прагнення Фонду державного майна України забезпечити прозорість і відвертість приватизаційного процесу в енергетиці, заявив голова делегації Європейського парламенту в Комітеті з європейсько-української співпраці Павло Коваль під час  телемосту, коли  потенційним інвесторам були презентовані плани приватизації підприємств.

Незважаючи на приватизацію, держава залишиться головним монополістом на ринку енергетики. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Гроші і конкуренція

45,103% акцій ПАО «Західенерго» виставлено на конкурс за стартовою ціною понад 1,9 млрд грн. Це на 282 млн грн вище вартості, підрахованої аудиторами компанії Ernst&Young і на 530 млн грн більше котирування пакету на фондовому ринку.

Стартова вартість 25% акцій ПАО «Київенерго»  — понад 432 млн грн, що майже на 270 млн грн дорожче їх ціни на фондовому ринку.

25% акцій «Дніпроенерго» ФДМУ оцінив у понад 1,1 млрд грн, що на 25 млн грн. вище оцінки Ernst&Young і на 189 млн грн дорожче вартості на фондовому ринку.

40% акцій «Донецькобленерго» виставлені на продаж за майже 450 млн, хоча фондовий ринок оцінював їх  у 4,6 раза(!) дешевше.

Але це ще не все. Сплативши за акції, переможці конкурсу мають погасити кредиторську заборгованість підприємств. По «Київенерго» вона становить 3,2 млрд грн, по «Західенерго» — 2,7 млрд грн, по «Дніпроенерго» — 813 млн грн та  по «Донецькобленерго» — 4,3 млрд грн.

Левова частка цих боргів — перед бюджетом, пенсійними фондами та ДП «Енергоринок». Тобто кошти від сплати боргів потраплять у держбюджет, який разом з пенсійним та іншими соціальними фондами додатково отримає 11 млрд грн. 

Це дало підстави представникові інвестиційної групи Emirates Investment Олексію Ніколсону поцікавитися в ході телемосту причиною такого завищення ціни. «Чи не боїтеся ви, що це злякає нас, інвесторів?» — запитав він.

— Спочатку ФДМУ провів власну оцінку. Ми вирішили, що цього недостатньо, і залучили незалежного консультанта. Для «Київенерго» і «Західенерго» брали міжнародну аудиторську компанію Ernst&Young. У підсумку вийшло, що ціна, встановлена Фондом, виявилася вищою, ніж оцінка аудиторів, — зазначив президент НАК «Енергетична компанія України» Петро Омеляновський.

А голова Фонду держмайна Олександр Рябченко підтвердив рішучість  виставити на продаж державні пакети акцій двох генеруючих компаній за ціною вище ринкової в середньому на 40%. І пояснив це бажанням держави убезпечити себе: «Український енергетичний сектор коштує дорого. Ми підкреслюємо, що встановлені ціни на пакети акцій «Західенерго» і «Київенерго» — стартові. Ми впевнені, що навіть за умови, що ці ціни вищі за оцінку фондового ринку, будуть інвестори, які прийдуть і куплять українські компанії».

Керівник ФДМУ посилається на досвід української приватизації, в історії якої  вже були випадки встановлення низьких стартових цін.

— Тоді держава планувала, що при низьких цінах претенденти змагатимуться за виставлені на продаж об’єкти. Але цього не сталося, — зазначив він. — Ми у Фонді сьогодні не хочемо, щоб подібні  історії повторювалися. Ми не хочемо чути звинувачень, що продали енергетичні об’єкти за заниженими цінами «своїм» компаніям.

А на думку Петра Омеляновського, високі стартові ціни забезпечать прихід на ринок реальних інвесторів, готових вкласти необхідні кошти у модернізацію теплових електростанцій. НАК «ЕКУ» оцінює обсяг таких інвестицій в понад $31 млрд до 2030 року.

У роботі телемосту взяли участь й незалежні експерти. Так, аналітик інвесткомпанії Troika Dialog Сергій Невмержицький і його колега з інвесткомпанії Art Capital Станіслав Зеленецький вважають стартову ціну прийнятною.

«Цілком адекватна вартість. Могла бути як вищою, так і нижчою, але і виставлена ціна абсолютно достеменна», — зазначає  Зеленецький. Проте аналітик інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін вважає вартість державної частки акцій двох підприємств  переоціненою.

Головне — забезпечити зростання української економіки…

Як зазначив директор департаменту стратегічної політики, інвестицій і ядерно-енергетичного комплексу Міністерства енергетики і вугільної промисловості України Микита Константинов, вітчизняний енергоринок тримає курс на лібералізацію. «Поряд з модернізацією потужностей енергокоманій Уряд планує трансформувати ринок і провести низку реформ, які вже знаходяться на завершальній стадії», — сказав він.

За словами представника профільного відомства, серед пріоритетних завдань приватизації української електроенергетики можна виділити два: по-перше, підтримку безпечного функціонування нашої енергосистеми; по-друге,  підтримку зростання економіки країни. «Проектом оновленої економічної стратегії України передбачається зростання споживання електроенергії з 189 млрд кВт/год на рік до 272 млрд кВт/год на рік до 2030 року», — повідомив Микита Константинов.

Іншими словами, тільки справді стратегічний інвестор забезпечить належні капіталовкладення в модернізацію підприємств енергетики, що, відтак, забезпечить подальшу інтенсифікацію зростання української економіки. Звичайно, щоб здобути такого інвестора, слід залучити до конкурсу якомога більше конкурентів.

Як сказав Олександр Рябченко, залучаючи якомога більше потенційних інвесторів, Фонд держмайна розраховує на конкуренцію. «Чим більше компаній буде на конкурсі, тим краще, — підкреслив він. —  Усі, в тому числі і діючі власники енергокомпаній, можуть брати участь. А серед них є представники українського бізнесу, російського, американські і європейські інвестори».

 …і вимоги Європейської енергетичної спільноти

Вона ж бо очікує, що Україна швидко зробить кроки вперед з поліпшення законодавчої бази відповідно до вимог Договору про Енергетичне співтовариство, виклав європейську точку зору директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Славчо Нейков.

— Приватизація в енергетичній сфері — це вкрай серйозне випробування на цьому шляху і стимул для подальшого просування вперед. Саме тому наявні зусилля із забезпечення прозорості приватизації заслуговують на схвалення, — зазначив він.

А за словами представника Секретаріату Європарламенту Інни Кірш, українська сторона «серйозно намагається забезпечити прозорість приватизаційного процесу і заохотити надійних інвесторів» для роботи в Україні в умовах складної ситуації в енергосекторі Європи в цілому.

«Електроенергія — це один із найнеобхідніших чинників для економічного розвитку і підвищення якості життя людей. Сьогодні і завтра Україна потребуватиме енергію за обгрунтованою, економічно доступною ціною. І виробленою насамперед з власних вугільних запасів з виконанням вимог по зниженню викидів СО2», — заявив член Європарламенту Богуслав Ліберадський. Таким чином євродепутат схвалив встановлену урядом умову для майбутніх інвесторів купувати  як паливо для ТЕС не менше 70% вугілля  на українських шахтах.

Павло Коваль чітко заявив: проведення Україною заходів, в ході яких потенційні інвестори могли поставити питання керівництву Фонду держмайна і топ-менеджменту компаній, а також отримати вичерпну інформацію про процес приватизації, є свідченням безпрецедентної  прозорості. Чим поставив нинішньому уряду чи не найвищу оцінку в приватизаційній діяльності за весь період незалежності нашої держави.

А Інна Кірш констатувала, що Україна активно використовує досвід, напрацьований експертами Європейського Союзу при проведенні приватизації енергетичних активів в країнах Східної Європи: «Питання, пов’язані з приватизацією в енергетичному секторі України,  вже обговорювалися в Європейському парламенті. І мені приємно відзначити, що пропозиції, базовані на досвіді Польщі, були взяті до уваги. Наприклад, це стосується питання важливості соціального захисту працівників, модернізації виробничих потужностей, вимог з охорони довкілля».

Нині європейський енергетичний сектор  перебуває в достатньо складній ситуації. І стурбованість єврочиновників процесами, що відбуваються в Україні, зрозуміла. Зрозуміла також політика української влади, яка зараз стоїть перед вирішальним етапом на шляху до підписання з ЄС Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі (ЗВТ).

За словами  Інни Кірш, «нам важливо зрозуміти, яким чином приватизація може бути використана  як засіб підвищення надійності енергетичної системи України». «Це також важливо і для ЄС, враховуючи, що зростання ВВП в Україні вимагає збільшення виробництва електроенергії найближчими роками, а також враховуючи можливості, що надаються інтеграцією України в енергетичний ринок ЄС як через Європейське енергетичне співтовариство, так і через майбутню поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі», — підкреслила вона.

Нові можливості євроінтеграції

Микита Константинов запевнив, що залучення інвесторів, які вкладатимуть кошти в модернізацію застарілих потужностей енергокомпаній, посприяє підвищенню надійності та безпеки енергосистеми України, а також єдиної енергосистеми Євросоюзу. Крім того, на його думку, створення нових потужностей означатиме, що Україна отримає більше можливостей для інтеграції в європейську енергетику через Енергетичне співтовариство і ЗВТ.

У свою чергу, голова ФДМУ Олександр Рябченко висловив переконання:  приватизація енергоактивів дозволить поліпшити умови постачання електроенергії до Європи. «Це перспективний напрямок. В Євросоюзі є багато наших споживачів, тому ми повинні постійно поліпшувати умови постачання енергоресурсів.Зокрема, покращувати рівень технологічної безпеки, що неможливо реалізувати без залучення приватних інвестицій», — підкреслив  він.

Для першочергового оновлення потужностей ТЕС Україні необхідно 96 млрд грн інвестицій. Для забезпечення додаткового будівництва 11 ГВт потужностей потрібно 113 млрд грн. Вступ України до Європейського енергоспівтовариства вимагає інвестування 43 млрд грн в установки пилегазоочисного устаткування (інформація Міненерговугілля, озвучена Микитою Константиновим). Без інвестора не обійтись.

Держава залишиться монополістом

Але незважаючи на масштабну приватизацію, держава залишиться головним монополістом на ринку електроенергетики. Державні АЕС, ГЕС, ТЕЦ і збережені в державній власності ТЕС «Центренерго» й «Донбасенерго» будуть виробляти 70% української електроенергії (нині ця частка становить 85%). У сфері постачання електроенергії доля держави також становитиме більше 55%.

З одного боку, це дасть змогу їй контролювати хід реформ і диктувати приватним гравцям свої правила гри, з іншого — рівень лібералізації ринку вимагатиме більш вагомих кроків щодо роздержавлення. Щоб приватизація вивела українську електроенергетику справді на європейський щабель, — вона, енергетика,  має бути по-європейськи   максимально звільненою від спокуси покерувати нею в «ручному режимі». Що може забезпечити тільки вільний ринок.