Другу сесію Верховної Ради IX скликання ознаменовано довгоочікуваним для громадянського суспільства рішенням: парламентарії скасували депутатську недоторканність, ухваливши в другому читанні законопроєкт №7203 «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)». Документ має набути чинності 1 січня 2020 року. «За» проголосували 373 народні депутати із 404 зареєстрованих у сесійній залі за мінімально необхідних 300.
Власне, законопроєкт №7203 зареєстрував у парламенті VIII скликання п’ятий Президент Петро Порошенко. Відтак зі статті 80 Основного Закону вилучається положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди на те Верховної Ради. Проте залишається норма, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Конституційний Суд визнав конституційним цей законопроєкт ще торік 19 червня. І лише новообраний парламент цьогоріч 30 серпня спромігся попередньо схвалити законопроєкт. Тоді «за» проголосували 363 народні депутати із 393 зареєстрованих у залі. Проти цього не проголосував жоден депутат, утримався один. 2 вересня Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту цей законопроєкт як невідкладний, а також схвалити його в цілому.
А 3 вересня, представляючи законопроєкт, представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський заявив, що проєкт закону залишає чинною норму, згідно з якою депутата не можна притягнути до відповідальності за те, що він пропонує і говорить. «Тобто скасування недоторканності — це не політичне переслідування. Йдеться про скасування касти недоторканних. Касти, якої не може бути в цивілізованій країні», — констатував він.
Президент Володимир Зеленський був ще категоричнішим: «Кажуть, що наша наука у плачевному стані. Це неправда. Бо українські депутати зробили справді геніальне відкриття: вони винайшли вічний двигун. Вічний двигун політичного життя, який працює дуже просто: спочатку кандидати в депутати обіцяють скасувати недоторканність, потім провалюють голосування, згодом народ забуває. А на наступних виборах кандидатам знову є що обіцяти. Це працює останні майже 20 років. Але цьому ґаджету час відправитися на звалище історії. Хочу розвіяти всі міфи та всі політичні маніпуляції: у депутатів зберігається індемнітет — вони не нестимуть відповідальності за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні й публічні виступи. Йдеться про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо депутат збиває людину або кришує видобуток бурштину, або вчиняє будь-який інший кримінальний злочин — він повинен відповідати. Парламент — насамперед законодавчий орган, а не місце, де можна п’ять років ховатися. Недоторканності не мають парламентарії багатьох країн світу, зокрема Австралії, Великої Британії, Іспанії, США, Канади, Німеччини, Австрії. Це неповний перелік країн, у яких парламенти не мають імунітету від кримінальних злочинів».
Глава держави звернувся до парламентаріїв з проханням: «Розгляд скасування депутатської недоторканності давно назрів, і його постійно відкладали. Просто зробіть те, що ви обіцяли довгі роки людям, простим українцям. Зняття недоторканності з народних обранців підтримує 90 відсотків громадян нашої держави».
Зрештою свою повагу до позиції громадян засвідчили 373 народні депутати, завдяки голосам яких депутатська недоторканність пішла на звалище політичної історії. Від «Слуги народу» голоси на підтримку законопроєкту в другому читанні віддали 252 депутати, від «Європейської солідарності» — 24, від «Батьківщини» — 23, від групи «За майбутнє» — 22, від «Голосу» — 19, від позафракційних депутатів — 33. ОПЗЖ» — 0. Проти не проголосував жоден, троє утримались, 28 не голосували.
Водночас, як доречно зауважив народний депутат Сергій Соболєв, марно сподіватися на зміни в країні, якщо не буде реформовано ДБР, НАБУ, прокуратуру та інші органи, які мають навести лад у законний спосіб.
Очікуваною стала заява народного депутата від ОПЗЖ Василя Німченка про намір політсили звернутися до Конституційного Суду. «Депутати наступного тижня оскаржать закон у Конституційному Суді. Він встигне розглянути наше звернення до 1 січня 2020 року, коли передбачено набуття чинності відповідного документа», — цитує парламентарія УНІАН. Але Голова Верховної Ради Дмитро Разумков наголосив, що немає підстав для відповідного звернення до КС: «Ухвалення закону повністю відповідає чинному законодавству — і політично, і юридично. Розумію, що зараз народні депутати можуть звертатися до КС, але не розумію, як після цього можна буде йти знову на вибори й розповідати, як ви переймаєтеся долею простих українців».
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»