Вишиті рушники, серветки, блузки, сорочки, костюми й навіть герби різних міст. Розмаїття барв, візерунків, вишивальних технік. Кажучи рядком поетеси з Тернопілля Ганни Костів-Гуски, «це вишиття для мене, мов бальзам». І не лише для мене, а й усіх, хто два дні відвідував фестиваль «Цвіт вишиванки». Його вдесяте організували в Тернополі. І головне завдання свята — популяризувати національну вишивку і вбрання.
Передусім пропагувати українську вишиванку взялися депутати усіх рівнів. І вирішили навіть встановити рекорд. Зафіксувати його приїхала керівник Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова. Каже, що це має бути унікальний результат, адже вперше фіксують таку номінацію.
І ось народні обранці вишикувалися на сходах біля будівлі облдержадміністрації та облради на тлі величезної вишивки. З’ясувалося, що, крім депутатів з Тернопільщини, до них приєдналися колеги із Львівщини, Київщини, Черкащини. Загалом їх нарахували 350. Ця цифра й визначила рекорд у номінації «Найбільша кількість депутатів усіх рівнів у вишиванках на одній локації».
Лана Вєтрова вважає, що домоглися цього показника не лише заради рекорду. Ця акція має набагато глибший зміст: депутати від різних політичних сил об’єднуються навколо наших прадавніх українських символів, серед яких вишиванка, демонструючи національно-політичне згуртування, бо в усіх нас одна мета і мрія: єдина й неподільна Україна.
Патріотичним можна назвати й конкурс на найкращий вишитий герб України, області, району, міста, селища чи села. У ньому не було рівних учням Тернопільської ЗОШ №29, які втілили проект «Герб Тернопільщини у вишивці».
Представили 17 вишитих гербів райцентрів області й міста Тернополя. Учитель трудового навчання цієї школи Світлана Коник розповідає: перш ніж узятися за масштабну роботу, вивчили геральдику, трактування герба кожного міста, підбирали кольорову гаму. На уроках трудового навчання у школі дівчата вивчають усі види рукоділля, про кулінарію теж не забувають. Але вишивання для них — щось особливе, сакральне, самобутнє. Тож ще вісім років тому вишили мапу Тернопільської області. Згодом реалізували творчий задум «Герб Тернопільщини у вишивці». Тепер учні прагнуть оздобити інтер’єр свого навчального закладу, тож узялися за проект «Квіти Тернопільщини у вишивці».
Ще одна переможниця фестивального конкурсу — Ганна Слівінська, лікарка, народна майстриня. Вона вишила серію робіт «Наша історія — безцінний скарб». І почала з Державного герба України. Потім із-під її умілих рук з’явилися герби Тернополя (один вишила гладдю, інший — бісером) та області. Пані Ганна створила вишиті портрети багатьох великих українців. Працюючи над портретом Байди-Вишневецького, не могла не вишити герба князів Вишневецьких. Її авторські роботи гідно оцінили члени журі конкурсу й учасники ювілейного фестивалю.
Подією стало також представлення міжнародного вишитого рушника єднання «Цвіт вишиванки». Його довжина — 12,5 метра. На полотні мають забуяти вишивки із традиційними орнаментами всіх областей України й Автономної Республіки Крим. А ще вишиватимуть цей рушник у 25 країнах, де компактно проживають українці. Майстрині з Тернопілля вишили на ньому емблему фестивалю «Цвіт вишиванки», з’явилися й орнаменти вишивальниць з Івано-Франківської області, а також з Канади, Польщі й Німеччини. Тепер естафету прийняв Канів на Черкащині. І рушник до Шевченкового краю повезла вишивальниця, учасниця багатьох творчих проектів Віра Носенко.
Нинішнє свято було наповнене ще багатьма іншими заходами. Діяли виставка майстрів народних художніх промислів, майстер-класи, відбулося спецпогашення конверта, присвяченого ювілею фестивалю. Барвистими, яскравими, як вишиванка, були численні виступи художніх колективів і виконавців Тернополя та області.